З чим у вас асоціюється фанк та соул? Звичайно, з вокалом Джеймса Брауна, Рея Чарльза чи Джорджа Клінтона. Менш відомим на тлі цих знаменитостей естради може здатися ім'я Wilson Pickett. Тим часом його вважають однією з найзначніших особистостей в історії соулу та фанку 1960-х років.
Дитинство та юність Вілсона Пікетта
Майбутній кумир мільйонів американців народився 18 березня 1941 року в Преттвілі (штат Алабама). Вілсон був молодшим із 11 дітей сім'ї. Але величезного кохання від батьків він не отримував і запам'ятав дитинство як важкий період життя. Після частих сварок із запальною матір'ю хлопчик брав із собою вірного пса, йшов із дому та ночував у лісі. У 14 років Пікетт переїхав до свого батька в Детройт, де і почалося його нове життя.
Становлення Вілсона як вокаліста почалося ще в Преттвілі. Там він потрапив до хору місцевої баптистської церкви, де й сформувалися задатки його пристрасної та енергійної манери виконання. У Детройті Пікетт надихався творчістю Літла Річарда, якого пізніше у своїх інтерв'ю називав «архітектором рок-н-ролу».
Перші успіхи Вілсона Пікетта
Вілсону в 1957 році вдалося влитися до лав держпел-групи The Violinaries, яка тоді була практично на вершині своєї популярності. Першим записом, у якому взяв участь Пікетт, став сингл Sign of the Judgment. Музика та релігія залишалися для артиста невіддільними ще близько чотирьох років, доки він не приєднався до гурту The Falcons.
Колектив The Falcons теж працював у жанрі госпел і дуже вплинув на його популярність у країні. Він став одним із перших колективів, які створили благодатний ґрунт для розвитку соул-музики. Серед екс-учасників групи можна побачити такі імена, як Мак Райс та Едді Флойд.
1962 року вийшов I Found a Love — вибуховий сингл The Falcons. Він посів 6-у позицію в топ R&B-чартах США та 75-у позицію у чартах поп-музики. Енергійна та яскрава композиція прославила імена музикантів, значно розширивши їхню слухацьку аудиторію.
Через рік Вілсон чекав успіх і в сольній кар'єрі. У 1963 році вийшов його сингл It's Too Late, який також зайняв 6 позицію в R&B-рейтингу і потрапив у топ-50 у поп-чарті США.
Контракт Wilson Pickett з Atlantic
Успіх It's Too Late привернув до молодого та перспективного виконавця увагу великих музичних компаній. Після оглушливої прем'єри Вілсон знайшов продюсер Atlantic Джеррі Векслер і запропонував артисту вигідний контракт.
Проте «пробитися» до вершин популярності Пікетта не вдалося навіть за підтримки продюсера. Його сингл I'm Gonna Cry не сподобався аудиторії (124-а позиція у чартах). Друга спроба також виявилася невдалою, незважаючи на залучення до роботи над нею команди фахівців: продюсера Берта Бернса, поетів Синтії Велл та Баррі Манна, співачки Теммі Лінн. Спільний сингл Come Home Baby був незаслужено обділений увагою аудиторії.
Вілсон не опускав руки та продовжував працювати над творчістю. Третя спроба повернутися до чартів увінчалася для виконавця успіхом. Композиція In the Midnight Hour, записана на студії Stax Records, зайняла 3 позицію в чарті R&B і потрапила на 21 позицію в поп-чарті. Тепло прийняли нову роботу та закордонні слухачі. У Великій Британії In the Midnight Hour посіла 12-у позицію в національному хіт-параді. Диск отримав «золотий» статус, зібравши понад 1 млн продажів по країні та світі.
Ставши популярним, Пікет не став насолоджуватися славою і тільки працював над новою творчістю. Після In the Midnight Hour вийшли Don't Fight It, Ninety Nine and a Half та «634-5789 (Soulsville, USA)». Всі ці хіти сьогодні вважають класикою соулу, і всі вони потрапляли до R&B-чартів країни.
Лейбл заборонив Пікетту записувати композиції на інших майданчиках, але запропонував чудову альтернативу Fame Studios. Її вважали серед любителів соулу справжньою кузнею хітів. Критики зазначають, що робота на новій студії сприятливо вплинула творчість музиканта.
Перехід до RCA Records та останні записи Wilson Pickett
У 1972 році Пікетт розірвав контракт з Atlantic і перейшов до лав RCA Records. Музикант записав кілька дуже успішних синлів (Mr. Magic Man, International Playboy тощо). Проте штурмувати вершини хіт-парадів цим композиціям не довелося. Вище 90-ї позиції у Billboard Hot 100 пісні не займали.
Останній у своєму житті запис Пікетт зробив у 1999 році. Але на цьому його творча дорога не закінчилася. Концертні тури та виступи музикант давав аж до 2004 року. А 1998 року він навіть взяв участь у зйомках фільму «Брати Блюз 2000».
Того ж 2004 року здоров'я вперше підвело музиканта. Через проблеми із серцем він змушений був перервати гастрольні тури та вирушити на лікування. Незадовго до смерті Пікетт ділився з рідними планами про запис нового альбому у жанрі госпел. На жаль, цій ідеї так і не судилося збутися — 19 січня 2006 року 64-річний артист помер. Пікет був похований у Луїсвіллі (штат Кентуккі), США.
