Марлен Дітріх - найбільша співачка та актриса, одна з фатальних красунь XX ст. Власниця жорсткого контральто, природних артистичних здібностей у поєднанні з неймовірною чарівністю та вмінням подавати себе на сцені. У 1930-ті роки входила до числа найоплачуваніших артисток у світі.
Прославилася не лише на малій батьківщині, а й далеко за її межами. По праву її вважають зразком жіночності та сексуальності.
Про життя артистки ходять легенди. Одні вважають її символом пороку за численні зв'язки з чоловіками, інші - іконою стилю та витонченого смаку, жінкою, гідною наслідування.
То хто ж така Марлен Дітріх? Чому її доля досі привертає увагу не лише шанувальників таланту, мистецтвознавців та істориків, а й звичайних людей?
Екскурс у біографію Marlene Dietrich
Марія Магдалена Дітріх (справжнє ім'я) народилася 27 грудня 1901 року у Берліні у забезпеченій сім'ї. Батька дівчинка знала небагато. Він помер, коли їй було шість років.
Вихованням займалася мати, жінка з «залізним» характером та суворими принципами. Саме тому своїм дітям (у Дітріх була сестра Лізель) вона дала чудову освіту.
Дітріх чудово розмовляла двома іноземними мовами (англійською та французькою), грала на лютні, скрипці та фортепіано, співала. Перший публічний виступ відбувся влітку 1917 на концерті Червоного хреста.
У 16 років дівчина покинула школу і на вимогу матері переїхала до провінційного німецького містечка Веймар, де проживала в пансіонаті, продовжуючи навчання грі на скрипці. Але стати знаменитою скрипалкою їй не судилося.
У 1921 році, повернувшись до Берліна, намагалася вступити спочатку до Вищої музичної школи К. Флеша, але безуспішно. Потім вступала у 1922 році до акторської школи М. Рейнхардта при німецькому театрі, але знову не склала іспити.
Проте директор навчального закладу помітив талант юної особи і приватно давав їй уроки.
За цей час дівчина встигла попрацювати в оркестрі, що акомпанує німому кіно, танцівницею в нічному кафе. Фортуна усміхнулася Марлен. Вона вперше вийшла на сцену в театрі актрисою в 21 рік.
Творчий шлях Марлен Дітріх
З грудня 1922 року почався стрімкий зліт кар'єри. Юну особу запросили на кінопроби. Вона знялася у кінострічках: «Такі чоловіки», «Трагедія кохання», «Кафе Електрик».
Але справжня слава прийшла після виходу фільму «Блакитний янгол» у 1930 році. Пісні у виконанні Марлен Дітріх із цієї кінострічки стали хітами, а сама актриса прокинулася знаменитою.
Цього ж року вона поїхала з Німеччини до Америки, підписавши вигідний контракт із Paramount Pictures. За час співпраці з голлівудською компанією було знято 6 кінокартин, які принесли Дітріх світову популярність.
Саме в цей час вона стала еталоном жіночої краси, секс-символом, водночас порочним та безневинним, неприступним та підступним.
Потім артистку покликали назад до Німеччини, але вона відмовилася від пропозиції, продовживши зйомки в Америці, і набула американського громадянства.
У роки Другої світової війни Марлен перервала акторську кар'єру та співала перед американськими солдатами, публічно критикувала нацистську владу. Як потім казала артистка: «Це єдина важлива подія у моєму житті».
Вже після війни її антинімецьку діяльність гідно оцінила французька та американська влада, вручивши їй медалі та ордени.
У період із 1946 по 1951 рр. артистка здебільшого займалася написанням статей для модних журналів, вела радіопередачі, виконувала епізодичні ролі у кінофільмах.
У 1953 році Марлен Дітріх постала перед публікою в новому амплуа співачки та конферансьє. Спільно із піаністом Б. Бакараком записала кілька альбомів. З цього часу кінодіва все рідше знімалася у фільмах.
Після повернення на батьківщину на актрису чекав холодний прийом. Публіка не поділяла її політичних поглядів, спрямованих проти діяльності німецької влади під час Другої світової війни.
На заході своєї кар'єри Дітріх знялася ще в декількох стрічках («Нюрнберзький процес», «Прекрасне жиголо, бідне жиголо»). У 1964 році співачка дала концерти в Ленінграді та Москві.
У 1975 році успішну кар'єру було перервано нещасним випадком. На виступі в Сіднеї Дітріх впала в оркестрову яму і отримала тяжкий перелом шийки стегна. Після виписки з лікарні Марлен поїхала до Франції.
Останніми роками життя актриса практично не виходила з дому. Їй складно було прийняти факт, що життя не стане колишнім. Ослабле здоров'я, смерть чоловіка, краса, що в'яне, стали основними причинами відходу в тінь колись блискучої на театральній сцені і у фільмах актриси.
6 травня 1992 року Марлен Дітріх не стало. Поховали зірку на міському цвинтарі у Берліні поряд із матір'ю.
Життя співачки поза сценою та кіно
Марлен Дітріх, як будь-яка громадська особистість, часто опинялася у центрі уваги. Публіку зачаровував не лише низький сильний голос співачки, а й талант актриси. Їм було цікаве особисте життя фатальної жінки.
Їй приписували романи майже з половиною знаменитостей Голлівуду, мільйонерами, навіть із подружжям Кеннеді. «Жовта» преса натякала і про зовсім недружні стосунки Дітріх з іншими жінками — Едіт Піаф, письменницею з Іспанії Мерседес де Акоста, балериною Вірою Зоріною. Хоча сама актриса не коментувала цей факт.
Заміжня кінодіва була одного разу за асистентом режисера Р. Зібером. Разом подружжя прожило 5 років. У шлюбі вони народилася дочка Марія, вихованням якої займався батько. Мати ж повністю присвятила себе кар'єрі та любовним пригодам.
Дітріх овдовіла 1976 року. Чому пара офіційно не розлучилася, проживаючи окремо, досі залишається загадкою.
Марлен не боялася кардинальних змін в образі, відкрито заявляючи, що краса для леді важливіша за розум. Вона була першою представницею прекрасної статі, яка була в костюмі брюки в кінострічці «Марокко» (1930 р.), здійснивши тим самим революцію у світі моди.
Завжди і всюди брала із собою дзеркала, бо вважала, що за будь-яких обставин макіяж має бути ідеальним. Увійшовши до поважного віку, стала першою артисткою, яка зробила пластичну операцію — підтяжку обличчя.
Марлен Дітріх — не просто талановита актриса та співачка, яка залишила після себе яскравий слід в історії світового кінематографа, а й жінка-таємниця, яка прожила яскраве та насичене життя.
Її ім'ям названо площу в Парижі та Берліні, про неї знято кілька фільмів, а російський співак А. Вертинський навіть написав на честь артистки пісню «Марлен».
