The Platters - музичний гурт з Лос-Анджелеса, що з'явився на сцені в 1953 році. Оригінальний колектив був не лише виконавцем власних пісень, а й успішно переспівував хіти інших музикантів.
Початок кар'єри групи Блюдо
На початку 1950-х років серед темношкірих виконавців користувався величезною популярністю музичний стиль doo-wop. Характерною рисою цього молодого стилю є багатоголосі підспівування, що звучать під час композиції, створюючи тло для головного голосу соліста.
Такі пісні можна було виконувати навіть без музичного супроводу. Інструментальна підтримка лише доповнювала та посилювала ефект від виступу. Яскравими представниками цього стилю став американський гурт The Platters. У майбутньому вона подарувала меломанам душевні та романтичні балади про кохання, життя та щастя.
Дебютна поява музикантів відбулася на телевізійній програмі Ebony Showcase, де музиканти виконали веселу композицію Old MacDonald Had A Farm. Музиканти продовжували виступати у задерикуватому стилі доти, доки їх не помітив менеджер музичного лейблу Federal Records Ralf Bass. Саме він уклав з музикантами першу офіційно підтверджену співпрацю.
Згодом музичний ансамбль помітив популярний композитор Buck Ram, який уже керував двома успішними музичними колективами The Three Suns та Penguins. Після того, як композитор став офіційним представником музикантів, він зробив важливі зміни у складі гурту. Головним тенором колективу було призначено Тоні Вільямса, а до складу колективу приєдналася дівчина.
До 55 років композитор зібрав усіма відомий оригінальний склад ансамблю:
- головний тенор - Тоні Вільямс;
- альт - Зола Тейлор;
- тенор - Девід Лінч;
- баритон - Пол Робі;
- бас - Херб Рід.
Склад гурту The Platters
Своїм «золотим колективом» артисти виступали 5 років. 1959 року учасники колективу зазнавали труднощів із законом — чотири музиканти були запідозрені у поширенні наркотичних речовин. Звинувачення не підтвердилися, але репутацію музикантів було підірвано і багато пісень було заборонено на радіостанціях США.
Дуже вплинув на популярність групи та відхід з колективу головного соліста Тоні Вільямса у 1960 році. На зміну йому прийшов Соні Тернер. Незважаючи на чудові вокальні дані нового соліста, музикант так і не зміг повноцінно замінити Вільямса. Звукозаписна студія Mercury Records, з якою працювали музиканти, відмовилася випускати пісні без вокалу попереднього вокаліста.
У 1964 році склад колективу розпався ще більше - групу покинула альт-солістка Зола Тейлор. Слідом за нею пішов і баритон Пол Робі. Колишні учасники групи спробували створити власні групи. Менеджер гурту змінив назву колективу на Buck Ram Platters. 1969 року з групи пішов останній учасник «золотого складу» групи Херб Рід.
Альбоми
Оригінальний склад музикантів випустив понад 10 успішних альбомів, найкращими з яких були платівки 1956 року: The Platters та Volume Two. Не менш успішними були й інші альбоми гурту: The Flying Platters, платівки 1957—1961 рр.: Only You та The Flying Platters Around The World, Remember When, Encores та Reflections. Успіх мали й останні платівки оригінального складу, випущені 1961 року: Encore of Broadway Golden Hits та Life is Just a Bowl of Cherries.
З 1954 року протягом п'яти років гурт успішно випускав альбоми, які підкорювали не лише слухачів Сполучених Штатів Америки, а й Європи. Гурт залишався популярним до кінця 1959 року — у наступні роки не було випущено яскравих хітів. Деякі пісні дебютних альбомів були включені і до пізніших релізів.
Головні хіти The Platters
За все існування гурту було написано понад 400 пісень. Альбоми гурту розпродавали по всьому світу. Було продано близько 90 млн. екземплярів. Музиканти об'їздили з виступами понад 80 країн та здобули понад 200 музичних нагород. Пісні гурту з'являлися і в кількох таких фільмах-мюзиклах, як: «Рок цілодобово», «Ця дівчина не може інакше», «Карнавальний рок».
Музиканти є першою афроамериканською групою, яку включили в головні хіт-паради, що ротуються, у всьому світі. Вони спромоглися зламати монополію білих виконавців. З 1955 по 1967 р. 40 синглів групи входило до головного музичного чарту Сполучених Штатів Америки Billboard Hot 100. Навіть чотири з них посіли 1-шу позицію.
До головних хітів колективу можна віднести як оригінальні пісні гурту, так і переспівані сингли інших музикантів. До найпопулярніших сингл відносять пісні: My Prayer, He's Mine, I'm Sorry, My Dream, I Wanna, Only Because, Helpless, It Isn't Right, On My Word of Honor, The Magic Touch, You are Making a Mistake , Twilight Time, I Wish.
Popулярність групи у наші дні
Хіти музикантів були популярними не лише у 1960-х роках, а й дотепер є інтерес до їхньої творчості. Найпопулярнішим і найвідомішим синглом гурту є композиція Only You, яка стала дебютною в їхньому першому альбомі.
По помилці деякі дотепер впевнені, що хіт Only You — це пісня Елвіса Преслі. Сингл Only You переспівало безліч виконавців. Він звучав різними мовами — чеською, італійською, українською, навіть російською. Головний хіт гурту став символом любовної романтики. Не менш популярним є сингл The Great Pretender. Композиція була першою поп-піснею музичного колективу. Значний успіх сингл мав у 1987 році, тоді її вже виконав Фредді Меркьюрі.
Крім своїх пісень, музиканти прославилися виконанням синглів інших виконавців. Кавер-версія на пісню Sixteen Tons користується величезною популярністю у виконанні гурту The Platters, ніж в оригінальному звучанні Теннессі Ерні Форда. На Заході колектив запам'ятався виконанням кавер-версії композиції Smoke Gets In Your Eyes. Сингл виконали понад 10 музикантів, але саме версія темношкірого ансамблю дотепер є взірцевою інтерпретацією.
розпад колективу
Після 1970 року менеджер незаконно «просував» виступи колективу, до складу якого входили люди, які не належать до оригінального складу. За існування гурту можна нарахувати понад 100 версій музичного ансамблю. З 1970-х років різні артисти давали концерти одночасно у різних місцях.
За право володіння торговою маркою боролося безліч груп-клонів, тоді як учасники справжнього складу йшли один за одним. Суперечка вирішилася лише 1997 року. Суд Сполучених Штатів визнав офіційне право на використання назви за Хербом Рідом, бас-солістом групи The Platters. Єдиний учасник оригінального складу виступав аж до своєї смерті у 2012 році.
Спадщина у вигляді романтичних пісень колективу дотепер користується популярністю. У 1990 році колектив був офіційно включений до «Зали слави вокальних груп», які присвячені найзначнішим і найпопулярнішим діячам музичної індустрії. Творчість темношкірих музикантів славиться так само, як і пісні гуртів The Beatles, The Rolling Stones та AC/DC.
