Dusty Springfield - псевдонім відомої співачки та справжньої ікони стилю Великобританії 1960-1970-х років XX ст. Мері Бернадетт О'Браєн. Артистка була широко відома, починаючи з другої половини 1950-х років XX століття. Її кар'єра тривала майже 40 років.
Її вважають однією з найуспішніших і найвідоміших співачок Великобританії другої половини минулого століття. Композиції артистки у різний час займали лідируючі позиції у різних світових чартах. Дасти стала справжньою іконою молодіжних рухів 1960-х років не лише завдяки музиці, а й своєму стилю. Це яскравий макіяж, пишні зачіски та сукні – все це робило її справжнім символом переходу Лондона від чорно-білого повоєнного життя до нового культурного етапу, який яскраво виявлявся і в моді.
Юність та початок музичної кар'єри Dusty Springfield
Мері народилася 16 квітня 1939 року у Західному Хемпстеді (район на північному заході Лондона). Батько дівчинки виріс у британських колоніях в Індії, а мати мала яскраво виражене ірландське коріння. Мері мав двох братів і сестру. Цікаво, що один із братів пізніше прославився як музикант Топ Спрінгфілд.
Дасти навчалася у школі при монастирі Святої Анни. Таке навчання тоді вважали традиційним для дівчаток. Саме в ці роки Мері і отримала прізвисько Дасті. Так її називали місцеві хлопчики, з якими вона щодня грала у футбол на окрузі. Дівчина росла хуліганкою і переважно спілкувалася лише з хлопчиками.
Перші пориви до музики Dusty Springfield
Любов до музики стала виявлятися в ранньому віці і передавалася здебільшого від батька. Так, її батько мав звичку відбивати руками ритм якоїсь відомої пісні та пропонував дочці відгадати, що це за пісня. Вдома вона слухала різні популярні платівки на той час, але найбільше любила джаз.
В Ілінгу (проживала у підлітковому віці) було зроблено перший запис в одному з магазинів, який спеціалізувався на продажу платівок. Це була не авторська пісня, а кавер-версія хіта When the Midnight Choo Choo Leaves to Alabama (автор Ірвінг Берлін). На той момент Мері було лише 12 років.
Закінчивши школу, дівчина ще більше переконалася, що хотіла б займатися музикою. Вона почала виступати на поетичних вечорах та невеликих місцевих зустрічах та концертах. Її підтримує старший брат Том. У 1958 році гурт The Lana Sisters, який позиціонував себе як дует двох сестер (насправді, дівчата не були родичами), оголосив про кастинг до групи третьої «сестри». Дасти пройшла відбір і змушена була змінити образ. Вона зняла окуляри та постригла волосся, щоб стати схожою на двох інших учасниць колективу.
Разом із гуртом дівчина встигла з'їздити на гастролі кількома містами Великобританії, виступити на кількох ТБ-шоу та записати низку пісень на студії.
Однак у 1960 році вона вирішила залишити колектив, щоб створити власний гурт The Springfields. До неї також входили брати Фейлди - Том та Решард. Вони вибрали стиль фолк із наміром записати «американський альбом».
З цією метою хлопці вирушили до Нешвілу і записали там альбом Folk Songs from the Hills. Він став справжнім хітом в Америці та Європі. Пісні гурту потрапили до чартів, проте колектив існував недовго. Вже 1963 року Дасті залишив колектив із точним наміром записувати сольні пісні.
Розквіт популярності Dusty Springfield
За часів гурту Springfields Мері слухала багато різної музики під час подорожей. Поступово вникаючи в нові стилі, вона відмовилася від фольку, додаючи до свого вокалу елементи соулу. У сольній кар'єрі вона почала активно експериментувати із соул-музикою.
Через місяць після розпаду колективу Дасті випустила першу сольну пісню, яка посіла 4 позицію в чартах Великобританії. Це було чудовим результатом для фактичного дебюту. Пісня також потрапила до Billboard Hot 100, що стало дуже добрим показником популярності пісні. Слухачі почали чекати на перший сольний реліз.
Він вийшов у квітні 1964 року під назвою A Girl Called Dusty. Крім того, що окремі пісні з платівки потрапляли до чартів, у багато з них потрапляв і альбом. Таким чином, реліз виправдав очікування, що покладаються на нього.
З цього моменту практично кожна пісня Дасті мала комерційний успіх і її однаково добре сприймали як слухачі, і критики. Артистка стала регулярно їздити до гастрольних турів, які охоплювали різні країни та континенти — від США та Канади до Африки.
За власними зізнаннями, Спрінгфілд не любила писати пісні сама. Вона вважала, що її ідеї недостатньо хороші, а ті, що таки були написані нею, були створені виключно заради отримання грошей. Тому пісні були написані здебільшого іншими авторами, а співачка часто записувала кавер-версії. Проте Дасті приголомшувала глядача.
Особливо це стосувалося «живих» виступів. Глядачів захоплювала щирість та майстерність співу, вираження емоцій у вигляді голосу. Як говорили багато хто з них, Спрінгфілд могла надати своїм співом вже давно відомій пісні зовсім інші думки та емоції. У цьому й була майстерність дівчини.
Наприкінці 1960-х років її творчість нерозривно пов'язана із телеекранами. Тут і саундтреки до різних фільмів (наприклад, пісня The Look Of Love до фільму "Казино Рояль") та власне ТБ-шоу, яке так і називалося "Дасти". Popулярність дівчини стрімко зростала.
Пізніші роки творчості Дасті Спрінгфілд
Початок 1970-х років ознаменований зменшенням продажів. При цьому Спрінгфілд залишалася однією із головних зірок Британії. Вона випустила другий альбом A Brand New Me, який було прийнято публікою дуже добре. Однак його продаж не доходив до рівня попередніх записів, тому реліз став останнім випущеним на Atlantic Records.
Співпраця з ABC Dunhill не дала добрих результатів. Релізи, що випускаються на лейблі, були не надто помітними для публіки. До 1974 Дасті призупинила кар'єру. Наприкінці десятиліття вона знову повернулася до запису та випуску музики, не перериваючись аж до 1994 року. На той момент у співачки діагностували онкологію. Вже під час ремісії Мері встигла випустити альбом A Very Fine Love. Але з 1996 року хвороба знову виникла.
Дасті Спригфілд померла 2 березня 1999 року під час тривалої боротьби із хворобою. Вона встигла допомогти у плануванні посмертного релізу Just a Dusty, який був збіркою найкращих і нездатних пісень.
