Яскраве виконання однієї пісні може відразу зробити людину знаменитою. А відмова в аудієнції великому чиновнику може коштувати завершенням кар'єри. Саме так і сталося із талановитою артисткою, ім'я якої – Тамара Міансарова. Завдяки композиції «Чорний кіт» вона стала популярною, а завершила свій творчий шлях несподівано та блискавично.
Раннє дитинство талановитої дівчинки
За народження Тамара Григорівна Міансарова мала прізвище Ремнєва. Дівчинка народилася 5 березня 1931 року у місті Зиновіївську (Кропивницькому). Батьки Тамари тісно пов'язані з творчістю. Батько працював у театрі, а мати любила співати.
Спробувати свої сили на сцені дівчинці довелося 4 роки. Якось мати Тамари взяла участь у вокальному конкурсі, здобувши перемогу. Її запросили співати в опері у Мінську. Жінка покинула чоловіка і роботу на заводі, поїхала за своєю мрією, взявши дочку з собою.
Юність відомої співачки Тамара Міансарова
Тамара успадкувала талант матері. З дитинства у дівчинки відзначали яскравий голос. Мати віддала доньку займатись у музичну школу при Мінській консерваторії. У столиці Білорусії пройшло дитинство та юність майбутньої співачки. Тут вона пережила війну. У 20 років дівчина вирішила виїхати до Москви.
Тут вона вступила до консерваторії. Спочатку вдалося пройти інструментальне відділення (фортепіано). Через рік дівчина паралельно навчалася у цьому ж навчальному закладі вокалу. У 1957 році після здобуття двох вищих освіт у музичній сфері Тамара працювала концертмейстером. Незважаючи на діяльність, що відповідає профілю, дівчина була незадоволена. Їй заважали межі, вона хотіла свободи творчості.
Початок сольної кар'єри
Бажані зміни у кар'єрі відбулися 1958 року. Співачка виступила на Всесоюзному конкурсі. Серед численних учасників, артистів естради вона посіла 3 місце. Їй одразу почали активно надсилати пропозиції щодо виступу з концертами. Дівчину покликали співати у музичній виставі «Коли запалюються зірки», яку поставили у «Мюзик-холі». Це все стало добрими сходинками на шляху до успіху.
Міансарову стали помічати як шанувальники, а й діячі музичної сфери. 1958 року гарну голосисту солістку з вищою профільною освітою не зміг не помітити Ігор Гранов. Він керував квартетом, що грав джаз.
Колективу якраз потрібна була солістка. Міасаровій сподобалася нова творча робота. У складі ансамблю вона побувала з концертами у багатьох містах Радянського Союзу.
Перемоги на міжнародних фестивалях
У 1962 році музичний колектив Міансарової брав участь у Всесвітньому молодіжному фестивалі, який організували у Гельсінкі. Тут співачка виконувала композицію «Ай-люлі», яка здобула перемогу. За рік Тамара зі своїм колективом виступала на Міжнародному фестивалі пісні, який проходив у Сопоті.
Тут вона заспівала пісню «Сонячний круг». Цю композицію після виступу артистки назвали її візитною карткою. Вона зуміла завоювати серця польської аудиторії. Саме у цій країні вона стала дуже популярною. 1966 року в Європі був музичний фестиваль для учасників із соціалістичних країн. Свою країну представляла Тамара Міансарова. Здобувши перемогу в чотирьох етапах із шести, вона здобула перемогу.
Тамара Міансарова та її подальший розвиток кар'єри
Після перемоги у Сопоті Міансарову запросили взяти участь у зйомках польського музичного фільму. Вона регулярно гастролювала та записувала свої пісні на платівки. Вона мала величезну популярність не тільки в Польщі, а й у рідній країні. Леонід Гарін спеціально під неї створив гурт «Три плюс два».
Тамара купалася у променях слави. Її з радістю зустрічали глядачі, вона стала бажаною гостею на програмах «Блакитний вогник». У Радянському Союзі хітом стала пісня "Рижик" (перероблена знаменита композиція Rudy rydz). Потім з'явилася ще пісня «Чорний кіт», яка стала візитівкою виконавиці.
Тамара Міансарова: Раптовий захід сонця творчого шляху
Здавалося б, куди може зникнути жива та здорова артистка, яка прибуває на піку слави. У СРСР таке відбувалося нерідко. Тамара Міансарова раптово зникла з екранів та афіш на початку 1970-х років.
Співачку просто почали ігнорувати – не запрошували на зйомки, концерти. Вийшла негласна заборона, яка виходила від вищого керівництва. Артистка стверджувала, що у неї був невідповідний шанувальник, який вирішив помститися їй за неуважність до нього.
Відсутність роботи змусила Міансарову піти з організації "Москонцерт", покинути улюблену Москву. Вона повернулася на історичну батьківщину. Наступні 12 років співачка працювала у філармонії міста Донецька. Колектив виступав із концертами по Україні. У 1972 році співачці надали звання заслуженої артистки республіки. До Москви Міансарова повернулася у 1980-х роках.
Незважаючи на ослаблення режиму, відновити минулу славу вона не змогла. Артистку ще пам'ятали, слухали, але інтерес до неї знизився. Вона рідко виступала з концертами, викладала вокал студентам ГІТІС, була членом журі музичних конкурсів, брала участь у різних програмах на телебаченні, присвячених музиці.
Особисте життя артистки: романи, чоловіки, діти
Тамара Міансарова не відзначалася особливою красою. Це була симпатична брюнетка із яскравою внутрішньою харизмою. Успіх у чоловіків ховався в її неймовірно веселому вдачу. Жінка чотири рази виходила заміж. Першим її обранцем став Едуард Міансар.
Чоловік був знайомий з Тамарою з дитинства, вони потоваришували завдяки захопленню музикою. Пара зареєструвала шлюб у Москві 1955 року. Після появи на світ сина Андрія стосунки швидко зруйнувалися. Другий шлюб співачка уклала з Леонідом Гаріним. З ним Тамара прожила лише півроку.
Наступним законним чоловіком співачки став Ігор Хлєбніков. У цьому шлюбі постала донька Катя. Ще одним супутником Міансарової став Марк Фельдман. Усі чоловіки артистки були пов'язані з музикою професійно.
Останні роки співачки
У 1996 році Тамарі Міансарової надали звання народної артистки Росії. А 2004 року в Москві на «Площі зірок» встановили іменну зірку співачки. 2010 року про артистку зняли передачу «По хвилі моєї пам'яті». Нею написана автобіографічна книга, у якій розкрито як секрети закулісної творчої діяльності, а й складності особистого життя.
Співачка померла 12 липня 2017 року від запалення легенів. Останні роки життя затьмарювали різноманітні хвороби — проблеми з шийкою стегна, інфаркт, тріщина кістки на руці. Становище посилювали складнощі у взаєминах із дітьми. За життя жінки родичі почали ділити спадок. У Польщі Міансарову назвали однією з найкращих співачок останніх десятиліть XX століття. В одному ряду з нею були Шарль Азнавур, Едіт Піаф, Карел Готт.
