Ім'я артиста за життя вписане золотими літерами в історію розвитку вітчизняної рок-музики. Лідер піонерів цього жанру та колективу «Макі» відомий не лише музичними експериментами.
Стас Намін є чудовим продюсером, режисером, бізнесменом, фотографом, художником та викладачем. Завдяки цій талановитій і багатогранній людині з'явилася не одна популярна група.
Стас Намін: Дитинство та юність
Корінний москвич, Анастас Мікоян, народився 8 листопада 1951 року. Його батько, Олексій, був кадровим військовим, а мати Нами — істориком-музикознавцем. Саме завдяки батькові маленький Стас зацікавився роком. У колекції були альбоми Галича, Окуджави та Елвіса Преслі.
Коли хлопцеві виповнилося 10 років, він вирушив на навчання до Суворовського училища. Про ті часи музикант дотепер згадує з гордістю та теплотою. Саме там загартувався його характер. І в 1964 році він створив перший колектив, який грає в рок-стилі. Він називався «Чародії» і проіснував до 1967 року (коли Намін створив нову групу «Політбюро», до якої входив засновник, його рідний брат Алік та кілька приятелів).
Захоплення музикою не вплинуло отримання знань. І відразу після закінчення навчального закладу музикант, що вже відбувся, вступив до Інституту іноземних мов. Під час навчання він познайомився з іншими музикантами, і його запросили до групи «Бліки» як гітариста. Однак незабаром під враженням від творчості таких західних колективів, як Led Zeppelin, Роллінг Стоунз и The BeatlesВін створив вокально-інструментальний ансамбль «Макі».
Після переведення до МДУ на філологічний факультет хлопці розпочали репетиції. 1972 року вийшла перша платівка групи, яка миттєво розійшлася багатомільйонним тиражем за Радянським Союзом.
Перша популярність Стаса Наміна
Після того, як у 1974 році вийшло ще кілька популярних хітів колективу, талановитих музикантів запросили до філармонії Москви.
Проте через рік через постійні суперечки щодо репертуару та формату ансамбль залишив цей гостинний заклад. З цього моменту почалися проблеми. Радянську цензуру не влаштовували пісні гурту. І вона потрапила під тотальну заборону, яка фактично поставила хрест на подальшому існуванні колективу.
У 1977 році створено нову групу «Стас Намін». Вона встигла записати лише одну платівку «Гімн Сонця», яка вийшла 1980 року. Однак і така музика не була згодна цензурі. Колективу не давали виступати на великих майданчиках та телебаченні протягом п'яти років. Хіт групи «Ми бажаємо щастя», записаний у 1982 році, став загальнодоступним через три роки.
Чорна смуга закінчилася, коли в країні оголосили старт перебудови. Знову зібраний гурт «Квіти» отримав можливість поїхати за кордон, і він чотири роки гастролював світом. Після повернення на батьківщину музиканти вирішили припинити спільну діяльність.
Продюсерська діяльність
Знаменитий SNS - "Центр Стаса Наміна" був організований у 1987 році. Локація миттєво стала культовою. На найкращій у країні студії звукозапису писали перші треки такі колективи, як «Сплін», «Бригада С», «Калинів міст», «Моральний кодекс» та ін. Як продюсер Стас за прикладом західних груп створив проект «Парк Горького». Це перший радянський рок-гурт, який отримав визнання і користувався популярністю в Америці.
Наприкінці 1980-х Намін організував ще один проект «Станбет». Розділивши творчий та діловий напрямок, музикант став піонером у багатьох сферах бізнесу.
1992 року Стас організував перший у країні «Фестиваль повітряних куль», який пізніше став регулярним. А через два роки він розробив і втілив у життя проект кулі у вигляді знаменитого «Жовтого підводного човна».
Період подорожей Стаса Наміна
У навколосвітній подорожі, яка відбулася 1997 року, окрім Стаса, брали участь Леонід Ярмольник, Максим Леонідов, Леонід Якубович, Андрій Макаревич, Тур Хейєрдал та Юрій Сенкевич. Під час поїздки, яка була довжиною понад 40 тис. кілометрів та проходила через острів Великодня, Намін зняв документальний фільм для National Geographic.
Наміну настільки сподобалося подорожувати, що він побував практично у всіх куточках Землі. Він став автором та режисером багатьох документальних фільмів про різні країни. В Америці виступив як продюсер фільму Free to Rock. Ще одне захоплення музиканта – фотографія. Воно продовжилося у серії робіт, які були виставлені у 2006 році у театральному музеї ім. А. А. Бахрушіна.
«Друге життя» групи «Квіти» розпочалося 1999 року. Починаючи з цього часу колектив повернувся до творчої діяльності. Музиканти випустили ювілейний альбом і активно гастролювали не лише країною, а й за кордоном. У 2010 році в Лондоні Стас із друзями записав серію дисків «Назад у СРСР». До нього увійшли раніше заборонені у 1980-х роках невидані композиції.
А наприкінці 1990-х років минулого століття Стас захопився мюзиклами. Ще одним його дітищем став Театр Стаса Наміна. На сцені по-новому звучать такі класичні роботи, як "Портрет Доріана Грея", "Бременські музиканти", "Волосся" та ін.
Стас Намін: Особисте життя
Першою дружиною музиканта стала Ганна Ісаєва. Їхній шлюб тривав лише кілька років — із середини 1970-х років до 1979 року. Незважаючи на розлучення, пара залишилася у приятельських стосунках. Ганна обійняла посаду комерційного директора у холдингу артиста. Від шлюбу залишилася дочка Марія, яка народилася 1977 року.
Другою дружиною Стаса стала відома співачка Людмила Сенчина, з якою він прожив сім років. Музиканти багато працювали разом і Стас дуже вплинув на музичний смак співачки. Однак через несхожість характерів вони вирішили розлучитися.
Третьою дружиною стала Галина, весілля з якою відбулося наприкінці 1980-х років. У 1993 році народився Артем, який здобув пізніше освіту в Америці і присвятив своє життя живопису.
