Мстислав Ростропович - радянський музикант, композитор, диригент, громадський діяч. Він був нагороджений престижними державними преміями та нагородами, але, незважаючи на самий пік кар'єри композитора, радянська влада включила Мстислава в «чорний список». Обурення влади було викликано тим, що Ростропович разом із сім'єю в середині 70-х років перебрався в Америку.
Дитячі та юнацькі роки
Композитор родом із сонячного Баку. Він народився 27 березня 1927 року. Батьки Мстислава мали пряме ставлення до музики, тому намагалися розвинути у сина творчий початок. Глава сімейства грав на віолончелі, а мати володіла грою на фортепіано. Вони були професійними музикантами. У чотирирічному віці Ростропович-молодший володів грою на роялі та міг на слух відтворювати нещодавно почуті музичні композиції. О 8-й батько навчив сина грі на віолончелі.
Вже на початку 30-х років сімейство перебралося до столиці Росії. У мегаполісі він нарешті вступив до музшколи. У навчальному закладі викладав тато юного таланту. Наприкінці 30-х відбувся перший концерт Ростроповича.
Після здобуття середньої освіти, Мстислав і надалі захотів розвиватися у вибраному напрямку. Молодий чоловік вступив до консерваторії. Він мріяв про імпровізації і хотів складати композиції. Мстислав було реалізувати задумане, оскільки у СРСР почалася Друга світова війна. Сімейство було евакуйовано до Оренбурга. У 14 років він вступив до музичного училища, де викладав батько. В Оренбурзі Ростропович почав організовувати перші концерти.
Творчий старт розпочався після того, як Ростропович влаштувався працювати в оперний театр. Тут він складає твори для фортепіано та віолончелі. На початку 40-х років Мстислав тягнув за собою шлейф музиканта і композитора, що подає великі надії.
У 43-му році минулого століття родина Ростроповичів повернулася до столиці Росії. Молода людина відновила навчання в училищі. Педагоги високо оцінили здібності студента.
У середині 40-х років минулого століття він отримав диплом одразу за двома напрямками: композитор та віолончеліст. Після цього Мстислав вступив до аспірантури. Ростропович почав викладати у музичних навчальних закладах Пітера та Москви.
Мстислав Ростропович: Творчий шлях
Наприкінці 40-х Мстислав порадував виступом не лише російських шанувальників класичної музики – він уперше відвідав Київ. Він укріпив свій авторитет перемогами на музичних конкурсах. Тоді ж Ростропович відвідує низку європейських країн. Міжнародний успіх зміцнює його авторитет. Він постійно удосконалив свої знання. Йому хотілося бути найкращим. Він відточував свої навички та багато працював.
У середині 50-х років минулого століття на фесті «Празька весна» він познайомився із геніальною оперною співачкою Галиною Вишневською. З того часу їх часто бачили разом. Галина виступала у супроводі Мстислава.
Через деякий час Ростропович дебютував як диригент. За диригентський пульт він став під час постановки «Євгеній Онєгін» у Великому театрі. Він відчув, що перебуває у потрібному місці. Його диригентський талант високо оцінили не лише глядачі, а й колеги.
Наприкінці 50-х музикант був вкрай затребуваний. На хвилі популярності він викладає у навчальному закладі, диригує у Великому театрі, гастролює та пише музичні твори.
У нього на все була своя думка. Мстислав міг відкрито говорити про сучасну музику і ситуацію, що склалася в СРСР. Питання, що хвилювали маестро, не залишалися без його уваги.
Великою подією у культурному світі став виступ музиканта із сюїтою Баха. Твір він виконав на своєму музичному інструменті біля Берлінського муру. Він боровся проти цькування російських поетів та письменників. Солженіцину він навіть надав укриття на власній дачі. І якщо раніше влада захоплювалася культурною діяльністю Мстислава, то після активності маестро – він потрапив до «чорного списку». За ним уважно спостерігав міністр культури країни.
Активність дорого обійшлася маестро. Його звільнили з Великого театру. Мстиславу вирішили остаточно перекрити кисень. Тепер він не міг гастролювати у європейських країнах. Його не допускали до виступів у столичних оркестрах.
Переїзд сім'ї Ростроповичів до США
Композитор розумів своє становище, тому єдине, чого він хотів отримати візу, забрати свою сім'ю і залишити Радянський Союз. Йому вдалося реалізувати задумане. Він разом із рідними емігрував до Америки. Через 4 роки сім'ю Ростроповича позбавлять громадянства і звинувачуватимуть у зраді Батьківщини.
Переїзд та адаптація до США коштували Мстиславу дорого. Довгий час він не виступав, а тим часом чоловік був змушений забезпечувати сім'ю. Згодом він почне проводити перші концерти для американських меломанів. Ситуація докорінно змінилася після того, як він обійняв посаду художнього керівника у Вашингтонському симфонічному оркестрі.
Через 16 років життя в чужій країні до маестро прийшло зізнання. Його вважали справжнім генієм. Уряд СРСР навіть запропонував композитору та його дружині повернутися на Батьківщину з поверненням громадянства, але Ростропович не розглядав варіант повернення Радянський Союз. На той час він повністю адаптувався до Америки.
Для сімейства Ростроповичів були відчинені двері практично до будь-якої країни. Мстислав навіть відвідав Москву. Коли він повернувся до Росії, то дуже розм'якшав. У 1993 році він вирішив переїхати до Пітера.
Мстислав Ростропович: Подробиці особистого життя
Оперна співачка Галина Вишневська з першого погляду сподобалася музикантові. В одному з інтерв'ю він розповів, як намагався доглядати красуню: він приділяв їй увагу, завалював сотнею комплементів і змінював костюми по кілька разів на день. Мстислав ніколи не вирізнявся красою. Він млів побачивши Галини.
На момент знайомства Галина була на піку популярності. Про неї мріяли тисячі чоловіків у всьому світі. Мстислав підкорив серце примхливої дами аристократичними звичками та інтелектом. На 4-й день знайомства музикант зробив дамі пропозицію руки та серця. Галина, яка трохи збентежена швидкістю розвитку подій, відповіла йому взаємністю.
Якийсь час пара жила в будинку батьків Мстислава. Своє житло сім'ї придбала за рік. У середині 50-х років Галина народила чоловікові дочку, яку назвали Ольгою. Музикант був у захваті від дружини. Він завалював її дорогими подарунками і намагався не відмовляти їй ні в чому.
На заході 50-х років на світ з'явилася друга дочка, яку люблячі батьки назвали Олена. Незважаючи на велику зайнятість, батько займався з дочками музикою і максимально проводив з ними час.
Смерть композитора
2007 року музикант почував себе відверто погано. За рік він кілька разів опинявся у лікарні. Медики виявили у печінці маестро пухлину. Після встановлення діагнозу хірурги провели операцію, але організм Ростроповича на втручання відреагував вкрай негативно. В останні дні квітня 2007 року його не стало. Рак та наслідки реабілітації коштували композитору життя.
