Унікальне явище на східноєвропейській естраді – гурт під назвою «Ліга блюзу». 2019 року цей заслужений колектив відзначає сорокаріччя.
Цілком і повністю його історія пов'язана з творчістю, життєдіяльністю одного з найкращих вокалістів країни Рад та Росії – Миколи Арутюнова.
Посланці блюзу у неблюзовій країні
Не можна сказати, що наші люди не люблять блюзу. Але й у списку найпопулярніших жанрів він навряд чи займає високі позиції. Тому вітчизняні музиканти, які вирішують виходити на сцену і робити записи матеріалу у цьому стилі чи суміжних із ним, приречені на легке нерозуміння публіки та складності у кар'єрі.
Проте перебувають ентузіасти, які намагаються своє розуміння блюзової естетики донести до слухача. Одним із них із повною впевненістю можна назвати Арутюнова.
Створенням блюзової групи в СРСР Микола спантеличив ще в середині сімдесятих, проте не все було так просто. Лише наприкінці десятиліття його мрія здійснилася.
Чому вийшло не одразу? Як означав проблему сам Микола: практично всі його знайомі музиканти мріяли стати «бітлами», а він сам – «ролінгом». Перший ритм-енд-блюзовий досвід у Колі завершився досить швидко. Друга спроба була зроблена в 79-му, і вона якраз вдалася.
У першому складі окрім «генератора ідей» Арутюнова, значилися такі товариші, як гітарист Сергій Воронов (майбутній творець культової CrossroadZ), басист Андрій Сверчевський та барабанщик Андрій Ярін.
Репетиційною базою для молодих людей стала актова зала в одному з нафтогазових НДІ. Домовилися, що за можливість музикувати там, гурт розплачуватиметься концертами за «червоними датами» у календарі. На тому й вирішили.
Пошук оригінального складу групи Ліга блюзу
Прагнення та старання деяким учасникам групи вистачило ненадовго. Якщо до барабанщика було найменше претензій, то гітарист та бас-гітарист відверто філонили.
До того ж на одному з концертів для працівників НДІ стався скандал, коли один з глядачів, що напідпитку, виперся на сцену і вимовив історичну фразу: «Що ви нам тут Баха граєте?».
Незабаром команду покинув Сверчевський, а згодом, і Воронов. Заміна їм знайшлася у вигляді Михайла Савкіна та Бориса Булкіна, басистів змінилося відразу кілька людей.
Коли настав момент розставання з гостинним НДІ, у репертуарі колективу була ціла обойма не лише блюзових каверів, а й дещо їхнього творчого багажу Beatles, ELO, Uriah Heep та інших популярних у народі гуртів. Однак публіка жадала почути пісні рідною їй мовою, чого у хлопців не було і тільки передбачалося.
81-го до компанії до радянських блюзовиків прийшов зі своєю власною ударною установкою барабанщик Олексій Котов. Він, як і Микола, дуже поважав музику Rolling Stones.
У 1982 році хлопці прилаштувалися в ДК заводу «Калібр» і чотири роки успішно працювали під егідою «Молодіжного клубу сучасної музики «Колізей».
Так кувалися стиль, техніка групи, репертуар наповнювався різнобічним, але таки приблюзованим матеріалом. З назвою теж довелося попрацювати, які варіанти не пропонувалися. Але зупинилися на «Вищій лізі блюзу» (згодом у назві непомітно зник прикметник).
В 1986 дебютний магнітоальбом, який за назвою збігався з найменуванням групи. Записувався він тріо, що складається з Арутюнова, Савкіна та Котова. Мишко, до речі, усі гітарні партії взяв на себе.
Становлення колективу Ліга блюзу
Через рік «Ліга» набуває статусу професійної групи та змінює склад. У її лоно повертається Сергій Воронов, і він наводить із собою басиста Олександра Соліча та барабанщика Сергія Григоряна, якого майже відразу замінюють на Юрія Рогожина з «Динаміка». На додаток від Юрія Антонова до них переходить саксофоніст Гарік Елоян, який поєднав функції клавішника.
З цим складом група розпочала гастрольну діяльність, у тому числі й міжнародну. Поряд з англомовними кавер-версіями у програмі ансамблю стали з'являтися свої добротні пісні російською мовою: «Ваша дочка», «Розв'яжи мені руки», «Липневий блюз» тощо.
У 89-му «Ліга блюзу» брала участь у кількох конкурсах (щоправда, без особливого резонансу, проте): «Ступінь до Парнасу», «Інтершанс», «Формула-9». Від колишнього складу нікого, крім Арутюнова, не залишилося.
Микола на той момент уже працював із гітаристом Володимиром Долговим, басистом Віктором Тельновим, ударником Андрієм Шатуновським. Тоді ж на «Мелодії» виходить вініловий міньйон із чотирма піснями.
«Лихі» дев'яності Ліги блюзу
У наступному десятилітті «Ліга блюзу» розгорнулася на весь широкий потенціал. Вона стає все більш відомою в країні. І незмінно у неї змінюється склад. Скільки пройшло через гурт різних музикантів – можна заплутатися!
Що примітно, у цей період Арутюнов почав запрошувати дівчат на бек-вокал. Серед них була співачка Маша Кац, яка у 94-му під псевдонімом Юдіф першою від нашої країни брала участь у «Євробаченні».
1991 року вийшов дебютний лонгплей ЛБ під назвою «Хай живе ритм-енд-блюз!», а наступного – концертний двійник із фестивалю «Блюз у Росії».
У 1994 році гурт був запрошений на джазовий фестиваль у Монтрі.
Вже 1995-го «Ліга блюзу» відзначила 15-річчя випуском цікавої платівки «Невже минуло 15 років» – так би мовити, у вигляді звіту про виконану роботу. До плейлисту увійшли пісні ансамблю різних років.
На початку 1996-го гурт джемував із легендою світової музики Бі Бі Кінгом, а після закінчення виступу вони спільно заглянули до Будинку Блюзу BB King.
97-го ансамбль записує свіжий матеріал для диска, але, на жаль, видати його не вдається. 1998-го вибухнула криза. Істотно скорочується кількість гастролей.
Не бажаючи піддаватися нелегким обставинам, Микола Арутюнов експериментує: разом із Дмитром Четверговим створюється проект «Четвер Арутюнова».
Пізніше, у двохтисячних, з'являється ще пара арутюнівських колективів, таких як The Booze Band, Funky Soul, а сам Миколай спробував свої сили на телевізійному конкурсі «Голос + 60» і дійшов до фіналу.
