Джонні Кеш був однією з найбільших і найвпливовіших постатей у музиці кантрі після Другої світової війни. З його глибоким, резонансним баритоном та унікальною грою на гітарі, Джонні Кеш мав свій власний відмінний стиль.
Кеш не був схожий на жодного іншого виконавця у світі кантрі. Він створив свій власний жанр, перебуваючи на півдорозі між емоційною складовою музики, заколотністю рок-н-ролу та втомою від кантрі.
Кар'єра Кеша збіглася з народженням рок-н-ролу, і його стиль співу та гри мали багато спільного з рок-музикою. Тим не менш, музикант важкий і до історичної складової музики — як він пізніше проілюструє своїми серіями історичних альбомів — це назавжди пов'язало його зі своєю країною.
Також Джонні Кеш був однією з найбільших зірок кантрі-музики 50-х та 60-х, набравши понад 100 хітових синглів.
Життя до початку музичної кар'єри
Джонні Кеш, чиє ім'я при народженні Дж.Р.Кеш, народився і виріс в Арканзасі і переїхав до Дайс, коли йому було три роки.
На той час, коли йому виповнилося 12 років, він почав писати свої власні пісні. Його надихнули пісні кантрі, які він почув радіо. Коли Кеш навчався у середній школі, він співав на радіостанції Арканзасу KLCN.
Джонні Кеш закінчив середню школу в 1950 році, переїхавши до Детройта, щоб ненадовго попрацювати на автомобільному заводі. З початком Корейської війни він вступив на військову службу до ВПС США.
Перебуваючи у ВПС, Кеш купив свою першу гітару та навчився грати. Він почав писати пісні всерйоз, у тому числі і “Folsom Prison Blues”. Кеш залишив Військово-повітряні сили в 1954 році, одружився з жінкою з Техасу на ім'я Вівіан Леберто і переїхав до Мемфісу, де пройшов курс радіопередачі в школі радіомовлення GI Bill.
Вечорами він грав музику кантрі у тріо, яке також складалося з гітариста Лютера Перкінса та басиста Маршалла Гранта. Тріо іноді грало безкоштовно на місцевій радіостанції KWEM і намагалося влаштувати концерти та прослуховування на Sun Records.
Шлях до успіху Джонні Кеша
Нарешті молодик отримав прослуховування у Sun Records у 1955 році. Незабаром Кеш випустив "Cry Cry Cry" / "Hey Porter" як свій дебютний сингл для Sun. Філіпс, засновник лейблу назвав співака ім'ям Джонні», що засмутило хлопця, бо він подумав, що таке ім'я звучить надто молодо.
Сингл “Cry Cry Cry” став успішним після його випуску у 1955 році, він увійшов до чартів країни під номером 14. Другий сингл “Folsom Prison Blues” потрапив до п'ятірки найкращих у країні на початку 1956 року, а його продовження “I Walk the Line ” посідало перше місце протягом шести тижнів та потрапило до топ-20 композицій поп-музики.
Кеш був настільки ж успішним виконавцем і в 1957 році, випустивши кілька хітів у країні, включаючи сингл із Top 15 "Give My Love to Rose".
Кеш також дебютував на шоу Grand Ole Opry того ж року, з'явившись у чорному кольорі, коли інші виконавці були одягнені у яскраве, прикрашене стразами вбрання. Зрештою він отримав прізвисько “The Man in Black” (Людина у чорному).
Кеш став першим артистом на лейблі Sun, який випустив «довгограючий» альбом у листопаді 1957 року. Тоді Джонні Кеш зі своєю Hot and Blue Guitar увійшов до всіх музичних магазинів.
Успіх Кеша продовжував бути на хвилі і в 1958 році, коли Кеш записав свій найбільший хіт “Ballad of a Teenage Queen” (номер один у чартах протягом десяти тижнів), а також ще один сингл, який набув популярності – “Guess Things Happen That Way”. Більшу частину 1958 Кеш намагався записати євангельський альбом, але Sun Records відмовилися дозволити йому записати його.
Sun також не хотіли збільшувати гонорари Кеша. Обидва ці фактори стали вирішальними в ідеї вокаліста піти з лейбла та підписати контракт із Columbia Records у 1958 році.
До кінця року він випустив свій перший сингл для лейбла All Over Again, який став ще одним хітом з Top Five. Sun продовжували випускати сингли та альбоми невиданого матеріалу Кеша у 60-х.
Суперництво між лейблами за Johnny Cash
"Don't Take Your Guns to Town", другий сингл Джоні Кеша для Columbia, був одним з його головних хітів, досягнувши вершини чартів країни. Протягом цього року Sun Records та Columbia Records змагалися за вершину хіт-парадів, випускаючи сингли музиканта. Як правило, релізи Columbia – Frankie's Man Johnny, I Got Stripes та Five Feet High and Rising – показали кращі результати, ніж сингли Sun, але Luther Played the Boogie дійсно потрапив у першу десятку.
У тому ж році Кеш мав можливість зробити його євангельську платівку – Hymns by Johnny Cash.
Група The Tennessee Two перетворилася на the Tennessee Three у 1960 році з додаванням барабанщика WS Holland.
Проблеми у житті – криза у творчості
Хоча Кеш продовжував видавати хіти, невпинний темп його кар'єри починав позначатися на кількості грошей. У 1959 році музикант почав приймати амфетамін, щоб допомогти собі впоратися з розкладом майже 300 концертів на рік.
До 1961 його вживання наркотиків різко зросло, через що його робота постраждала. Це сильно позначилося на зменшенні кількості синглів і альбомів. До 1963 року співак переїхав до Нью-Йорка, залишивши свою родину позаду.
Джун Картер, яка була дружиною одного із товаришів по чарці Кеша, Карла Сміта, забезпечить йому повернення на вершину чартів з піснею “Ring of Fire”. Вона написала її у співавторстві із Мерл Кілгор.
Сингл “Ring of Fire” провів сім тижнів на вершині хіт-парадів та потрапило до топ-20 хітів. Кеш продовжив свій успіх у 1964 році, коли “Understand Your Man” став хітом номер один.
Проте повернення Кеша було недовгим, оскільки він поринув у свою наркотичну залежність, і його хіт-сингли з'являлися лише час від часу.
Кеш був заарештований в Ель-Пасо за спробу контрабанди амфетаміну до країни у своїй гітарній валізі 1965 року.
У тому ж році Grand Ole Opry відмовився від виступу музиканта.
1966 року дружина Кеша, Вівіан, подала на розлучення. Після розлучення Кеш переїхав до Нешвілла. Спочатку він вів колишній спосіб життя, але незабаром Джонні потоваришував із Джун Картер, яка розлучилася з Карлом Смітом.
За допомогою Картера він зміг позбавитися своїх пристрастей; він також прийняв християнство. Його кар'єра почала приходити в норму, коли пісні "Jackson" та "Rosanna's Going Wild" увійшли до десятки найкращих хітів.
На початку 1968 року під час концерту Кеш запропонував Картер одружитися з ним; пара одружилася тієї весни.
Нові платівки Johnny
Також в 1968 Кеш записав і випустив свій найпопулярніший альбом Johnny Cash at Folsom Prison. До кінця року запис став золотим.
Наступного року музикант випустив сіквел Johnny Cash at San Quentin, де був його єдиний поп-сингл, який потрапив до топ-10 A Boy Named Sue. У чарті він досяг третього місця.
Джонні Кеш брав участь у записі кантрі-рок-альбому Боба Ділана 1969 року Nashville Skyline як запрошений музикант. Ділан повернув послугу колезі, з'явившись у першому епізоді The Johnny Cash Show, телевізійної програми співака для ABC. The Johnny Cash Show транслювалося протягом двох років, з 1969 до 1971 року.
Кеш досяг другого піку популярності у 1970 році. На додаток до свого телешоу він виступав для президента Річарда Ніксона у Білому домі, грав із Кірком Дугласом у «Перестрілці», співав із Джоном Вільямсом та Бостонським поп-оркестром, а також став головною фігурою одного документального фільму.
Його продажі альбомів були однаково хорошими, оскільки Sunday Morning Coming Down і Flesh and Blood були хітами номер один.
Протягом 1971 року у Кеша, як і раніше, в арсеналі були одні хіти, включаючи найпопулярнішу композицію “Man in Black”.
Кеш і Картер стали соціально активнішими на початку 70-х, проводячи кампанію за громадянські права корінних американців і в'язнів, а також часто працюючи з Біллі Гремом.
У середині 70-х присутність Кеша в чартах країни почала зменшуватися, але часом він продовжував записувати хіти, такі як "One Piece in Time" 1976 року, "There Ain't No Good Chain Gang" і "(Ghost) Riders in the Sky.”
"Man in Black", автобіографія Джонні Кеша, була опублікована в 1975 році.
У 1980 році він став наймолодшим виконавцем, який потрапив до Зали слави кантрі-музики. Тим не менш, 80-ті роки були непростим часом для Кеша, оскільки його рекордний продаж продовжував знижуватися, і у нього виникли проблеми з Columbia.
Кеш, Карл Перкінс і Джері Лі Льюїс об'єдналися, щоб зняти фільм «Вижили» у 1982 році. Фільм мав невеликий успіх.
The Highwaymen – гурт за участю Джонні Кеша, Вейлона Дженнінгса, Віллі Нельсона та Кріса Крістоферсона – випустив свій перший альбом у 1985 році, який також був досить успішним. Наступного року Кеш та Columbia Records припинили свою співпрацю, і музикант підписав контракт із Mercury Nashville.
Робота з новим лейблом не вдалася, оскільки компанія та співак боролися кожен за свій стиль.
Крім того, кантрі-радіо почало віддавати перевагу більш сучасним артистам, і Кеш незабаром опинився поза чартами. Тим не менш, він продовжував бути популярним концертним виконавцем.
The Highwaymen записали другий альбом у 1992 році, і він був більш комерційно успішнішим, ніж будь-який з альбомів Кеша на Mercury. Приблизно в той же час його контракт із Mercury закінчився.
1993 року співак підписав контракт з American Records. Його перший альбом для лейблу, під назвою American Recordings, був випущений самим засновником лейблу Ріком Рубіном і був приголомшливою акустичною колекцією пісень.
Альбом, хоч і не мав успіху бестселера, непогано відродив кар'єру Кеша і привів його в контакт з молодшою, орієнтованою на рок аудиторією.
1995 року The Highwaymen випустили свій третій альбом The Road Goes on Forever.
Наступного року Кеш випустив свій другий альбом для American Records, Unchained, який отримав підтримку Тома Петті та The Heartbreakers.
Навесні 2000 року Cash підготував збірку "Love, God, Murder", що складається з трьох дисків, присвячений основним темам пісень, що домінують протягом усієї його кар'єри. Новий студійний альбом American III: Solitary Man з'явився пізніше того ж року.
Закінчення кар'єри Джонні Кеша
Проблеми зі здоров'ям мучили Кеша протягом 90-х та 2000-х років, але він продовжував записуватись на студії.
У 2003 році відеокліп Марка Романека – кавер на пісню Hurt від Nine Inch Nails отримав значне визнання та увагу засобів масової інформації, кульмінацією якого стала несподівана номінація на відео року на MTV Video Music Awards.
Незабаром після того, як відео викликало безліч позитивних відгуків, від ускладнень після операції на серці померла кохана дружина Джонні Кеша Джун Картер Кеш.
Чотири місяці по тому, в Нешвіллі, штат Теннессі, від ускладнень від діабету помер і Джонні.
Йому був 71 рік. П'ять місяців по тому збірка "Legend of Johnny Cash" потрапила до десятки кращих. 2006 року Lost Highway випустили чергову серію легендарних «американських» записів Кеша, American V: A Hundred Highways, з останніх сесій покійного співака із співавтором Ріком Рубіном.
Останній випуск цих сесій з'явився на початку 2010 року під назвою American VI: Ain't No Grave та, як повідомляється, є останнім випуском American Recordings.
Sony Legacy у 2011 році запустила серію рідкісних, невиданих або важкодоступних треків Кеша із дводискових альбомів Bootleg, Vol. 1: Personal File.
У 2014 році навесні з'явився Out Out of the Stars – колекція невиданого матеріалу, записаного на початку 80-х років.
