Herbert von Karajan не потребує представлення. Австрійський диригент завоював популярність далеко за межами рідної країни. Після себе він залишив багату творчу спадщину та цікаву біографію.
Дитячі та юнацькі роки
Він народився на початку квітня 1908 року. Батьки Герберта ставлення до творчості мали. Глава сімейства був шановним лікарем. За словами артиста, він любив і трохи побоювався батька. Але це не завадило йому побудувати з ним дружні, теплі стосунки.
Важливу роль ранньої біографії Герберта зіграв його дідусь. До речі, чоловік реалізував себе торговцем. Він був аристократом і прищепив онуку правильне виховання.
Герберт із ранніх років захоплювався музикою. Захоплення сина підтримували батьки, які не стали «тиснути» на юнака, і підтримали його у вирішенні здобути музичну освіту. Згодом молодик отримав гідне місце в німецькому театрі.
Творчий шлях маестро Herbert von Karajan
Молодий талант розчарувався, коли його попросили піти з театру Ульма. Коли він йшов, то сказав колегам, що його час ще не настав, але він обов'язково прославиться.
Незабаром він познайомився з талановитим Е. Гроссе (член СС). У цей час новий знайомий Герберта працював художнім керівником театру Аахене. Гроссе, посприяв тому, щоб перспективний артист диригував у його театрі симфонічними концертами та оперними спектаклями. Кар'єрою маестро у цей час займався Рудольф Веддер.
Знайомство з представленими особами – "очорнило" біографію артиста. У повоєнний час у нього виникло бажання назавжди стерти інформацію про дружбу із цими особами. Дещо пізніше Герберт категорично відмовлявся від публікацій у ті роки життя. Робив артист це не дарма, оскільки завдяки документам, що збереглися, вдалося довести його подвійний вступ до лав НСРПГ. Сам диригент називав цей незаперечний доказ – підробкою.
Наприкінці 30-х його ім'я стало активно обговорюватися критиками і шанувальниками. Справа в тому, що він диригував оперою Р. Вагнера «Трістан та Ізольда». У цей час за його спиною стояв Герман Герінг. Не скажеш, що його біографія, зокрема і творча, складалася успішно. Йому не симпатизував Адольф Гітлер.
Біографи пояснювали «нелюбов» Гітлера до Герберта тим, що імператор любив творчість Вагнера. Якось артист диригував, але помилково співак виконав не ту репліку. На концерті був присутній Гітлер, який спустив весь гнів саме на Герберта. Останній – вважав за краще працювати без нот, тому імператор вважав, що помилка – це провина саме диригента.
Ситуація в Німеччині з кожним роком лише погіршувалась. Особливо діставалася оркестру Герберта. Ситуацію посилювало ще й те, що Герберта кілька разів допитували за підозрою у співпраці з антифашистами. Цікаво, що допитували не лише маестро, а й усіх тих, з ким він мав честь працювати.
Переїзд із Німеччини
У 40-х років минулого століття він змушений був залишити Німеччину. Звичайно, диригент не хотів залишати країну, оскільки звик до місцевості та публіки. До того ж, за цей час він встиг обрости великою кількістю шанувальників.
Але так чи інакше це було розумне рішення. Про творчість Герберта на той час знали далеко поза Німеччини. Незабаром він став художнім керівником Товариства друзів музики. Крім того, йому вдалося попрацювати у кількох іменитих театрах. Герберт набрався достатньо досвіду, щоб його можна було назвати професіоналом своєї справи.
У середині 50-х років він отримав справді відмінну посаду. Він став головою філармонічного оркестру. У цей час він також працює з Віденською державною оперою, обіймаючи посаду худрука.
Коли минуле Герберта успішно було забуте – йому вдалося налагодити тісний контакт із політиками та іншими високопосадовцями. Його творчістю захоплювалися як чиновники, а й пересічні громадяни.
Герберт досить часто піддавався критиці через те, що він записував музичні твори до 1945 року. Він рідко виконував композиції сучасників.
Подробиці особистого життя маестро
Герберт завжди був у центрі жіночої уваги. Він вперше одружився ще в молодості, але цей союз не зробив його щасливим. Невдовзі молоді люди вирішили розлучитися. Другою обраницею талановитого диригента стала чарівна Аніта Гютерман.
Друга дружина принесла маестро серйозні проблеми через єврейське коріння. На Герберта навіть порушили кримінальну справу. Від нього вимагали розірвати з жінкою усілякі стосунки, але маестро не лише не розлучився з дружиною, а й відстояв право на особисте життя. З того часу йому постійно загрожували, але Герберт не йшов на хитрощі. Він залишався непохитним.
Але все ж таки особисте життя з другою дружиною не склалося, і парочка прийняла рішення про розлучення. Третьою дружиною маестро стала Ельєтта фон Караян. На момент весілля диригентові було 50 років, а його супутниці – лише 19. Вони познайомилися у Сен-Тропі.
Вони познайомилися, коли Ельєтта ходила зі своїми подружками на яхті. Окрім дівчат, там було багато запрошених гостей. Прямо на вечірці дівчину захитало. Герберт вчинив, як шляхетний чоловік. Він вивіз її з яхти і запросив у дорогий ресторан. Артист з першого погляду закохався у чарівну молоду дівчину.
Наступного разу вони зустрілися лише за рік. У цей час дівчина працювала моделлю у самого Крістіана Діора. Фотосесія Ельєти проходила у Лондоні. Після роботи знайомий запросив їй на концерт філармонічного оркестру.
Саме тоді за диригентським пультом стояв Герберт. Вони поспілкувалися після концерту та домовились про побачення. З того часу пара не розлучалася. Жінка народила артисту чарівних доньок.
Герберт фон Караян: цікаві факти
- Він був членом нацистської партії, що спричинило не найприємнішу біографію.
- Артист відіграв важливу роль у закріпленні формату цифрового аудіозапису на компакт-диски.
- Він ніколи не працював за копійки. Його поява на сцені завжди спричиняла значні гонорари.
Смерть артиста Herbert von Karajan
Його не стало 16 липня 1989 року. На момент смерті йому було понад 80 років. Незважаючи на відверто погане самопочуття, він до останніх днів виходив на сцену. Герберт не міг уявити своє життя без музики, тому був змушений активювати.
Робочий графік та поганий стан здоров'я – дали побічний ефект. Він помер від інфаркту міокарда.
