Гарік Сукачов – російський рок-музикант, співак, актор, сценарист, режисер, поет та композитор. Ігоря чи люблять, чи ненавидять. Часом його епатаж лякає, але чого у зірки рок-н-ролу не відібрати, то це його щирості та енергії.
Концерти групи «Недоторканні» завжди відбуваються з аншлагами. Нові альбоми чи інші проекти музиканта не залишаються непоміченими.
Ранні роки Гаріка Сукачова
Ігор Сукачов народився 1 грудня 1959 року у селі Мякініне Московської області. Батько майбутнього музиканта під час війни дійшов до Берліна, а мати навіть була в'язнею концтабору. Батьки Гаріка зуміли прищепити дитині любов до життя.
У школі музикант навчався доволі погано. Батьки було неможливо захистити його від впливу вулиці, Ігоря захопила хуліганська романтика.
Нерідко підлітком замість уроків у школі він проводив час із старшими хлопцями. Особливо сильно Гаріка захопила гітара. Уроки гри на музичному інструменті він брав у старших друзів.
Після школи Ігор вступив до Московського технікуму залізничного транспорту.
Дивно, але в цьому закладі музикант тяжів до навчання, молодик виявляв інтерес до майбутньої професії, навіть брав участь у проектуванні залізничної станції «Тушино» — тієї, через яку шанувальники рок-музики дістаються знаменитого фестивалю.
Поступово Гарік розумів, що не хоче пов'язувати своє життя із залізницею. Прагнення до мистецтва перемогло, і молодик вступив до культурно-просвітницького училища Липецька.
В училищі Сукачов не лише вивчився на театрального режисера, а й зустрів Сергія Галаніна. Тандем цих музикантів довгий час був основним двигуном "Бригади С".
Музична кар'єра
Першу рок-групу Сукачов створив у 1977 році. За 6 років творчості музиканти зуміли записати магнітоальбом. Другим гуртом у кар'єрі музиканта став «Постскриптум (PS)». Коли Гарік залишив гурт, Євген Хавтан запросив до неї Жанну Агузарову і перейменував на Браво.
Але головний успіх прийшов до молодої людини, коли він заснував гурт «Бригада С». Цей легендарний колектив проіснував до 1991 року і випустив безліч хітів, серед яких: "Дорожня", "Все це рок-н-рол" (кавер-версія на пісню гурту "Аліса"), "Людина в капелюсі" та ін.
Після 1991 року Сергій Галанін створив власний проект «Серьга», а Сукачов — групу «Недоторканні». У 2015 році музиканти знову об'єдналися під старою назвою та дали кілька концертів у «золотому складі». Вони, як і решта концертів Сукачова, пройшли при повних залах.
Сьогодні основним проектом Гаріка Сукачова є колектив «Недоторканні». У цій групі талант Ігоря, помножений на його багаторічний музичний досвід, заграв новими барвами. Музика стала більш мелодійною, а тексти філософськими.
Найбільш успішними піснями є: «Напої мене водою», «Ольга», «Білий ковпак» та ін.
На даний момент останнім альбомом гурту «Недоторканні» є «Раптовий будильник», що вийшов у 2013 році. Він містить дев'ять композицій, у тому числі і кавер-версії на Висоцького та Гребенщикова.
Розпад групи «Недоторканні»
Гарік Сукачов цим альбомом поставив крапку у житті гурту. Сьогодні він виступає сольно та займається іншими, не музичними проектами.
2019 року Гарік Сукачов випустив сольний альбом «246». У його записі брали участь музиканти з усього світу. Стилістика альбому пішла від традиційного рок-н-ролу до шансону та романсів.
Найвдалішою річчю платівки є кавер-версія на пісню «Научи мене жити» гурту «Неділя». Гарику вдалося зробити композицію теплою та дружньою.
Фільми Гаріка Сукачова
Ігор розпочав свою кінематографічну кар'єру з епізодичних ролей у кількох фільмах. Перший раз на екрані Гарік з'явився разом зі своїм колективом «Бригада С» у фільмі «Трагедія у стилі рок».
У цій кінострічці йдеться про шкоду наркотиків, психотропних речовин та тоталітарних сект. Артистизм Сукачова був помічений режисерами, і вони почали його запрошувати до своїх проектів.
Спочатку Гарік починав із епізодичних ролей, але незабаром йому почали довіряти більше часу на екрані. Глядачі оцінили створений Сукачовим образ Панкрата у фільмах «Фатальні яйця» та Коперника у «Небо в алмазах».
Гарику довіряли ролі «хлопця з народу», який не ласий на «сантименти» і має сильний характер. Артистизм Сукачова відзначають відомі кінокритики.
У фільмографії Сукачова є кілька кінострічок, де він був режисером. Першим був «Криза середнього віку». Гарік сам написав до нього сценарій та саундтрек.
Головним успіхом Сукачова-режисера є знятий за повістю Івана Охлобистіна фільм-драма «Будинок Сонця». Кошти для зйомок фільму збирали всім світом. Дружині Сукачова навіть довелося продати свій ресторан.
Особисте життя
Гарік Сукачов одружений з Ольгою Корольовою. Вони зустрілися ще підлітками і з того часу (якщо не враховувати кілька бурхливих романів Гаріка на боці) не розлучаються.
Музикант виховує сина Олександра та доньку Анастасію. Ігор наполіг, щоб у дітей було прізвище матері. Так він хотів уберегти їхню відмінність від своєї популярності.
Окрім музики та кінематографу, Сукачов займається яхтингом. Назвати хобі спортом не можна, Гарік любить просто відпочити під вітрилом та «очистити» думки перед початком нового проекту.
Також зірка рок-н-ролу є власником мотоцикла Harley-Davidson. У 2016 році музикант із друзями здійснив мотопробіг Алтаєм, кадри з якого увійшли у відеокліп на пісню «Те, що в мені».
Гарік займається дубляжем мультфільмів. У мультфільмі «Повернення до Простоквашино» він озвучує Шаріка. Талант Гаріка Сукачова багатогранний. Музикант наповнений енергією у 60 років.
Значить, незабаром він порадує новими проектами. Гарік все більше придивляється до театру і збирається показати публіці щось нове та незвичайне. Завдяки своїй енергії та харизмі Сукачов обов'язково досягне успіху і на цій ниві.
Гарік Сукачов у 2021 році
Гарік Сукачов та Олександр Ф. Скляр презентували спільний трек. Новинка отримала символічну назву "І знову травень місяць".
