Молоде покоління меломанів сприйняло цей колектив як звичайних вихідців із пострадянського простору з відповідним репертуаром. Проте люди, які трохи старші, знають, що саме групі «Добри молодці» належить звання піонерів руху ВІА. Саме ці талановиті музиканти вперше почали поєднувати фольклор із бітом, навіть класичним хард-роком.
Трохи передісторії про гурт «Добры молодцы»
Колектив «Добры молодцы» виник із відомого пітерського колективу «Авангард 66», який влітку 1966 створили джазові музиканти. Всі вони чудово володіли духовими інструментами, але з появою в союзі платівок із записами The Beatles хлопці терміново вирішили перевчитися.
Борис Самигін та Євген Броневицький освоїли гітари. Володимир Антипін став басистом, Лев Вільдавський перекваліфікувався на клавішника. А Євген Баймістов став барабанщиком.
Як перші музичні експерименти музиканти відтворювали кавер-версії популярних західних колективів, таких як The Hollis, The Rolling Stounes, Тіні та ін. Хлопці виступали на різних молодіжних майданчиках, у ресторанах та кафе.
Саме вони зробили культовим кафетерій «Еврика» у Пітері, куди приходила молодь із усього міста. Проте радість була недовгою, постійні скарги громадськості змусили керівництво відмовитись від артистів, які давали прибуток.
Потім колектив тимчасово належав до Донецької філармонії. Музиканти почали активно гастролювати по всій країні. На одному з концертів музиканти познайомилися з музикантом-початківцем Юрієм Антоновим і запросили його до себе в колектив.
Незважаючи на впізнаваність та успішні виступи, музикантам хотілося більшого — розвиватись у професійному плані. Наприкінці 1960-х років минулого століття їм випав шанс змінити ситуацію, що склалася.
Влітку 1968 року на музикантів звернув увагу Йосип Вайнштейн. І до колективу приєднався його оркестр, вперше поєднавши джаз-бенд та біт-рок-групу. Великий колектив розпочав гастрольну діяльність, проте таке життя не давало простору для творчості. Рамки великої організації не дозволили музикантам експериментувати. І це спричинило розлучення з популярним оркестром.
Епоха колективу «Добри молодці»
1969 року «Авангард 66» виїхав на Байкал, де музиканти влаштувалися до Читинської філармонії. Тривалий гастрольний тур колективу закінчився у Пітері, після чого у колективі розпочалися творчі розбіжності. І до кінця року склад музикантів зазнав змін.
З першого квартету пішов Броневицький. На соло-гітару запросили Михайла Бєлянкова, який раніше грав у групі «Фаворити». За фортепіано був Володимир Шафран, духова секція була представлена Всеволодом Левенштейном (Сівою Новгородцевим), Ярославом Янсом та Олександром Морозовим.
У цей же час колектив у оновленому складі зустрічався з московською делегацією, яка, прослухавши матеріал, одразу запропонувала бути під крильцем об'єднання «Росконцерт». Такий шанс упускати було не можна, і музиканти погодилися, вирішивши відмовитися від минулого імені та взявши назву «Добри молодці».
Перша половина 1970-х років була повністю присвячена гастрольному життю. Репертуар колективу налічував значну кількість російських народних пісень у оригінальній обробці. А також кавер-версії на знамениті колективи The Fortunes, The Beatles, Sweat & Tears, Blood, Chikago та ін. Як у багатьох ВІА, колектив мав одну велику проблему — непостійність складу. Багато музикантів покидали гурт, то поверталися назад.
Тоді вперше у групі почали з'являтися вокалістки. Першою стала Світлана Плотнікова, потім її змінила Валентина Олійникова. А потім з'явилась знаменита Жанна Бічевська. 1973 року вийшов перший запис колективу.
Діти виконали композицію «Я їду до моря», яка увійшла до збірки творів Давида Тухманова. Перша самостійна платівка гурту вийшла 1973 року. До неї увійшов трек «Золотий світанок», який є переспівом хіта гурту The Fortunes.
На початку 1975 року батьки-засновники колективу покинули групу. І новий склад продовжував гастролювати із напрацьованим матеріалом. На одному з концертів виступ музикантів чимось не догодив чиновникам. І ансамбль втратив підтримку об'єднання «Росконцерт». Буквально за кілька місяців гурт «Добры молодцы» з оновленим складом розпочав самостійну творчу діяльність.
Група у 90х
Подальше життя гурту було переважно на гастролях та сесійних записах платівок на вірші радянських авторів. Зі значних досягнень — написання саундтреків до фільмів «Розіграш» (1977) та до новорічної казки «Чародії» (1982). У цьому фільмі колектив знімався у ролі музикантів гурту «Памарин».
Офіційною датою розпаду ВІА вважають 1990 рік. Проте 1994 року колектив знову зібрався під керівництвом Андрія Кирісова, щоб зі старим репертуаром поїхати країною з концертами.
У 1997 році колектив з новими учасниками, в основному молодими талановитими музикантами, які привнесли до звучання гурту нове, випустив збірку «Всі найкращі пісні 70-х». У 2005 році гурт записав альбом «Золотий світанок». Незважаючи на постійну зміну учасників, звучання та дух вокально-інструментального ансамблю залишилися колишніми, з духом радянської доби, сповненим надією, романтикою та радістю.
