Євген Мартинов - відомий співак та композитор. Він мав оксамитовий тембр голосу, завдяки якому запам'ятався радянським громадянам. Композиції «Яблуні в кольорі» та «Мамині очі» стали хітами та звучали в будинку кожної людини, даруючи радість та викликаючи непідробні емоції.
Євген Мартинов: Дитинство та юність
Євген Мартинов був народжений після війни, а саме у травні 1948 року. Сім'я майбутнього композитора дуже постраждала від Великої Великої Вітчизняної війни. Батько, як і всі тогочасні чоловіки, вирушив на фронт.
На жаль, він повернувся звідти інвалідом. Мати також бачила страх війни, бо була медсестрою в одному з фронтових шпиталів. Але головне, що обидва батьки Мартинова залишилися живими.
Після закінчення війни і з'явився Євген, а через 9 років народився ще й брат, якого назвали Юра. Спочатку сім'я проживала у невеликому місті Камишин, що під Волгоградом.
Як тільки народився Женя, батьки вирішили переїхати в український Артемівськ, що знаходиться на Донеччині. Це місто і можна вважати рідним для Євгена. До того ж, Артемівськ — батьківщина його батька.
Женя дуже рано почав цікавитись музикою. У будинку його батьків завжди співали пісні. Батько грав на баяні, а мати співала знайомі мотиви. Батько хлопця був учителем співу у школі, а також керував художнім гуртком.
Хлопчик часто ходив із батьком на заняття, а також відвідував організовані ним свята. Так хлопець полюбив музику, але разом з цим він захоплювався й іншими творчими напрямками. Наприклад, цитування відомих із фільмів монологів, малювання, фокуси.
Музика перемогла…
Щоправда, музика виявилася для Мартинова набагато важливішою, і з часом витіснила з його життя інші захоплення. Хлопець здобув музичну освіту та вступив до училища Петра Чайковського, освоїв гру на кларнеті. Батьки ніколи не наполягали на музичній кар'єрі для сина. Музика була його свідомим вибором.
1967 року Женя поїхав до Києва, де став студентом консерваторії ім. Петра Чайковського. Проте невдовзі він переїхав до Донецького педагогічного інституту, який достроково закінчив та отримав заповітний диплом.
Незабаром він видав авторський романс для кларнету та фортепіано, а потім отримав посаду керівника естрадного оркестру.
Музична кар'єра Євгена Мартинова
Творча кар'єра Мартинова розпочалася 1972 року. Саме цього року він отримав диплом про вищу освіту та вирішив поїхати підкорювати Москву. У цей момент він написав багато музики на вірші. Одну із пісень заспівала знаменита Майя Кристалінська.
Минув рік, і Мартинов почав працювати солістом-вокалістом в об'єднанні «Росконцерт». Крім того, він обіймав посаду музичного редактора у відомому журналі «Правда». 1978 року Євген знявся в ролі актора у фільмі «Казка як казка».
У ньому він виконав роль нареченого романтичної натури. Але це була перша та остання робота в кіно.
1984 року Мартинов став членом ради композиторів СРСР. З цього моменту його творчість почала користуватися величезною популярністю. Окрім цього композитор писав композиції і для інших виконавців. Завдяки цьому він отримав багато нагород та премій, а також визнання слухачів. Співпрацювали з ним навіть Ілля Рєзнік та Роберт Різдвяний.
Євген Мартинов мав дуже широкий діапазон голосу, і йому навіть пропонували стати оперним співаком. Однак Женя відмовився, заявивши про те, що естрада для нього є кращим варіантом прояву власного таланту.
Особисте життя співака Євген Мартинов
Євген Мартинов не поспішав одружуватись, і молоді роки присвятив творчому становленню. Узами шлюбу співак та композитор зв'язав себе лише у 30 років. Дружиною стала звичайна дівчина з Києва на ім'я Евеліна. З нею Мартинов жив щасливо та виховував сина, якого назвали Сергій.
Це ім'я було обрано невипадково. Назвати сина так композитор вирішив на честь Єсеніна та Рахманінова, чиєю творчістю він був уражений, як і інші члени його родини. Після смерті Євгена його дружина одружилася вдруге. Разом із Сергієм (новим чоловіком) та народженим від нього сином незабаром вона переїхала до Іспанії, де живе й донині.
Смерть Євгена Мартинова
На жаль, Євген Мартинов дуже рано пішов із життя. Сталося це у 43 роки. Шанувальники сприйняли цю звістку з посмішкою, вважаючи, що це чийсь злий жарт. Адже смерть була раптовою та несподіваною абсолютно для всіх радянських громадян. Але сумна звістка підтвердилася. Як заявили медики, причина смерті – гостра серцева недостатність.
Одні очевидці говорили про те, що Мартинов знепритомнів і помер у ліфті. Другі говорили, що йому стало погано на вулиці. Якби швидка допомога приїхала вчасно, його можна було б урятувати.
Похований Євген Мартинов на Кунцевському цвинтарі у Москві. Останню пісню він виконав 27 серпня 1990 року. І нею виявився «Мар'їн гай», який став прощальним подарунком для всіх шанувальників.
