Олександр Липницький – музикант, який колись входив до складу гурту «Звуки Му», культуролог, журналіст, громадський діяч, режисер та телеведучий. Свого часу буквально жив у рок-середовищі. Це дозволило створювати артисту цікаві телепередачі про культових персонажів на той час.
Олександр Липницький: дитячі та юнацькі роки
Дата народження артиста – 8 липня 1952 року. Йому пощастило народитися у самому серці Росії – Москві. Липницький виховувався у споконвічно інтелігентній родині. Родичі Олександра мали стосунки до творчості. Олександр – онук актриси Тетяни Окуневської.
Щодо батьків, то глава сімейства реалізував себе в медичній галузі, а мати – працювала викладачем англійської мови. Олександр також має брата. Коли маленький Сашко був маленьким – мати здивувалася його сумною звісткою. Жінка повідомила, що вона розлучається з батьком. Через деякий час мама повторно вийшла заміж за відомого радянського перекладача, який працював із представниками радянської влади.
Олександр добре навчався у школі. Завдяки знанням матері, він швидко опанував англійську мову. У шкільні роки Липницький познайомився із Петром Мамоновим. Пройде трохи часу і Сашко стане учасником гурту Петра Мамонова - «Звуки Му».
Шкільні друзі разом заслуховувалися закордонними композиціями. По можливості вони відвідували концерти, і звичайно ж мріяли, що колись також виступатимуть перед публікою. Кумирами дитинства Липницького виявилися «Бітлз». Він обожнював музикантів і мріяв «робити» музику приблизно такого ж рівня.
Після здобуття атестату зрілості Олександр вирушив за вищою освітою. Він вступив до МДУ імені М. В. Ломоносова. Майбутній кумир мільйонів обрав собі факультет журналістики. Він багато писав про музику, і зокрема про джаз.
Серйозні гроші він заробляв тим, що нелегально розповсюджував платівки зарубіжних виконавців. У цей час отримати записи груп було дуже непросто. До речі, на цьому ґрунті відбулося знайомство ще з одним майбутнім учасником «Звуків Му» – Артемієм Троїцьким.
Творчий шлях Олександра Липницького
Якось Олександру вдалося познайомитися з лідером колективу «Акваріум» – Борисом Гребенщиковим. Липницький вважав його «королем російського року». На думку артиста, "Акваріум" з кожним роком підвищував свій рейтинг.
Він влився у рок-тусовку. Липницькому вдалося познайомитися із найяскравішими представниками радянського року. Потім він згадав про шкільну мрію виступати на сцені. На підхваті опинився Петро Мамонов, який запропонував Олександру влитися до складу "Звуків Му". У колективі йому дісталося місце бас-гітариста.
Положення Липницького посилювалося тим, що він ніколи не тримав у руках музичний інструмент. Йому довелося навчати гри на бас-гітарі: він носився зі спеціальним зошитом і багато-багато-багато працював.
У радянські часи те, що виходило у «Звуків Му» – вважалося андеграундним. Музичні твори колективу були просякнуті елементами постпанку, електропопу та нью-вейву. Пісні гурту гідно оцінили не лише шанувальники, а й музичні критики. Наприкінці 80-х років минулого століття колектив набув статусу супер-зірок. Про них знали навіть за кордоном.
Бас-гітара музиканта звучить у кількох офіційних лонгплеїв колективу. Вся класика «Звуків Му», включаючи треки «Сірий голуб», «Союздрук», «52-й понеділок», «Джерело зарази», «Дозвілля-буги», «Шуба-дуба-блюз», «Гадопятикна» та «Крим », створена за участю Липницького.
Але невдовзі «Звуки Му» припинили творче життя. Петро Мамонов почав творити самостійно. Колишні учасники групи лише зрідка могли зібратися разом. Вони виступали перед глядачами під творчим псевдонімом Відгуки Му.
Приблизно в цей час Ліпницький займався тележурналістикою. Він був відповідальним за проект Red Wave-21. Для радянських глядачів Олександр був щось на кшталт екскурсовода світом зарубіжної музики. Він брав у артистів інтерв'ю, знайомив із альбомами та кліпами закордонних артистів. Тоді ж він випустив шикарні біографічні кінокартини про Віктора Цоя, Бориса Гребенщикова, Олександра Башлачова.
З приходом нового сторіччя він зосереджувався на виробництві документальних передач циклу «Ялинова субмарина». У рамках проекту він випустив стрічки про «Машину часу», «Кіно» («Діти хвилин»), «Акваріум», «Аукційний».
Олександр Липницький: подробиці особистого життя артиста
Він вважав за краще не говорити про особисте життя. Але деякі факти від журналістів приховати не вдалося. Олександр був одружений з жінкою на ім'я Інна. У шлюбі підростали троє дітей. Сім'я багато часу проводила за містом.
Смерть Олександра Липницького
Його не стало 25 березня 2021 року. Він почував себе чудово. Стан здоров'я артиста був практично чудовим. У день трагічної події він вирушав прогулятися на лижах засніженою Москва-річкою. Поруч із ним був домашній собака.
Невдовзі Олександр перестав відповідати на телефонні дзвінки. Це дуже схвилювало дружину артиста, і вона забила на сполох. Інна звернулася до поліції, і ті вирушили на пошуки Липницького. Його бездиханне тіло знайшли на Москва-ріці 27 березня. Одна з версій свідчить, що Олександр намагався врятувати собаку, але в результаті потонув сам. Похорон відбувся 30 березня 2021 року на Аксиніїнському цвинтарі в підмосковному селі Аксінніно.
Напередодні своєї трагічної та безглуздої загибелі, Липницький дав інтерв'ю телеканалу ОТР, у програмі «ВІДРАЗНЕННЯ», в якому міркував про перспективи російської культури.
