Біля витоків радянської та російської рок-групи «Звуки Му» стоїть талановитий Петро Мамонов. У композиціях колективу домінує побутова тема. У різні періоди творчості колектив торкався таких жанрів, як психоделічний рок, постпанк і lo-fi.
Колектив регулярно змінював склад аж до того, що Петро Мамонов залишався єдиним учасником групи. Фронтмен набирав склад, міг самостійно його розпустити, але залишався частиною свого дітища остаточно.
У 2005 році гурт «Звуки Му» випустив останню платівку і оголосив про розпуск. Через 10 років Петро побачився з шанувальниками, щоб презентувати новий проект «Цілком нові Звуки Му».
Історія створення та склад колективу «Звуки Му»
Фронтмен колективу Петро Мамонов почав цікавитись музикою ще у шкільні роки. Тоді разом із шкільними друзями він створив перший колектив «Експрес». У групі Петро зайняв місце барабанщика.
Музиканти гурту часто виступали на місцевих дискотеках та шкільних вечорах. Але успіху, на який розраховував Мамонов, так і не знайшов.
Серйозні захоплення музикою почалися 1981 року. Тоді Петро творив разом із своїм рідним братом Олексієм Бортничуком. Невдовзі хлопці почали записувати перші збірки "Брати по матері". Платівки дуету «Бомбейські роздуми» та «Розмова на майданчику № 7» привернули увагу шанувальників важкої музики.
У новому колективі Петро зайняв місце вокаліста та гітариста. Бортничук через відсутність музичної освіти бив ложками по каструлях, гример — брязкальцями. Вони намагалися потрапити до ритму.
1982 року дует розширився до тріо. До колективу приєднався новий учасник – клавішник Павло Хотін. Він був студентом Московського енергетичного інституту, випускником музичної школи за класом фортепіано. Паша вже мав досвід роботи на сцені, оскільки колись належав до групи «Пабло Менгес».
З появою Хотина репетиції почали проходити динамічніше. Це перший учасник, який мав музичну освіту. Незабаром Павло зайняв місце бас-гітариста, а на клавішні інструменти покликав свого інститутського приятеля Дмитра Полякова. Іноді на скрипці колективу підіграв Артем Троїцький.
Цікаво, що саме в цей період музики записали треки, які згодом стали справжніми хітами. Чого тільки варті композиції: «Джерело зарази», «Шуба-дуба блюз», «Сірий голуб».
Все було непогано доти, доки Бортничук не підбив очікування колективу. Хлопець часто страждав на запою, фактично зривав репетиції. Незабаром він опинився за ґратами за хуліганську поведінку. Група була на межі розпаду.
На допомогу колективу прийшли знайомі Артема Троїцького. Він звів Мамонова з потрібними людьми, щоби музикант отримав можливість брати участь у гастрольних квартирниках популярних гуртів: «Акваріум», «Кіно», «Зоопарк».
Формування складу групи «Звуки Му»
Петро Мамонов набрався у музикантів достатньо знань, щоби створити свій колектив. Однак, крім Хотіна, він не мав нікого. Спочатку він навіть хотів навчити грати на бас-гітарі дружину. Але кілька репетицій показали, що це є «провальною» ідеєю.
У результаті бас-гітару освоїв старий приятель Петра Олександр Липницький. Чоловік ще не тримав у руках інструменту і не розумів, що вийде з цієї витівки. Недолік професіоналізму Олександр компенсував освоєнням нотної грамоти.
1983 року місце барабанщика посів талановитий Сергій «Африка» Бугаєв, учень Петра Трощенкова. Петро був щиро радий, що погодився стати частиною його колективу. Оскільки Сергій встиг попрацювати у групах «Акваріум» та «Кіно». На місце соло-гітариста Петро планував повернути Бортничука. Однак, поки він перебував у місцях позбавлення волі, його місце зайняв Артем Троїцький.
Історія походження назви колективу Звуки Му
Навколо історії створення назви колективу досі точаться суперечки. Наприклад, журналіст Сергій Гур'єв у своїй книзі розповідає, що цей заголовок був ще в ранніх творах Петра.
Спочатку «Звуки Му» — це навіть не назва колективу, а визначення творчості, що динамічно розвивалася, — щось середнє між звуками композицій і муканням.
Близька подруга фронтмена Ольга Горохова розповіла про те, що вдома вона називала Петра «мурашкою», а він її – «мухою» – всі слова починаються на «му».
Рідний брат Мамонова вперше почув цю назву, коли вони сиділи на кухні та шукали варіанти псевдоніма колективу. Тоді на думку спадали: «Живий труп», «Мертві душі», «Лихо з розуму». Але несподівано Петро сказав: "Звуки Му".
Презентація дебютного альбому гурту «Звуки Му»
Гурт «Звуки Му» відвідував тематичні рок-фестивалі. Це дозволило хлопцям набратися потрібного досвіду та водночас розповісти меломанам про себе. Наступні кілька років після створення колективу музиканти активно гастролювали СРСР. При цьому до них приєднався новий учасник Антон Марчук, який взяв на себе функцію звукооператора.
У поїздках Радянським Союзом група їздила з програмами майбутніх альбомів «Прості речі» та «Крим». На значну увагу заслуговує 1987 рік. Адже саме тоді 16 лютого гурт «Звуки Му» вперше у своїй історії виступив на ленінградській сцені. Музиканти з'явилися у компанії гурту «Зоопарк» у Ленінградському Палаці молоді.
А потім була просто низка фестивалів. Музиканти відвідали фестиваль у Мирному, кілька разів виступили на концертному майданчику міста Владивосток. А також чотири рази вони заспівали для мешканців Свердловська і таку саму кількість разів — для шанувальників із Ташкента. Потім була низка концертів на території України. 27 серпня на сцені Зеленого театру Горького парку колектив з'явився на сцені без Мамонова. Петро почав пити запоєм. Замість нього співав Павлов.
Гурт понад 5 років гастролював. У музикантів накопичилося достатньо матеріалу, щоби записати дебютний альбом. Але з загадкових причин запис платівки відкладався на полицю.
Але все змінилося 1988 року на фестивалі рок-лабораторії. Після виступу гурту «Звуки Му» до музикантів підійшов їхній старий знайомий Василь Шумов. Чоловік не лише запропонував спродюсувати перший альбом, а й закупити для цього всю необхідну апаратуру.
Співпраця з Василем Шумовим
Шумів привів звукозаписну студію в ідеальний робочий стан. Він буквально змусив записати учасників гурту дебютний альбом за три тижні. Звичайно, не всі музиканти були в захваті від наполегливості продюсера. Атмосфера в колективі почала розпалюватися.
«У голові у Василя Шумова зовсім інша вистава того, як має звучати наша музика. Ми з хлопцями намагалися створити якусь чуму, він, у свою чергу, підгинав музику під певні рамки. Шумів поставив процес на швидкі та професійні рейки. Але цим він обламував цікаві ідеї…», — розповів в одному з інтерв'ю Павлов.
Дебютний альбом колективу отримав назву "Прості речі". До збірки увійшли ранні напрацювання Петра Мамонова. Вони звучали круто, але все ж таки були й нові треки, які вимагали запису.
Коли музиканти звернулися до Шумова, щоб він надав звукозаписну студію в їхнє розпорядження, він погодився. Незабаром музиканти записали ще одну платівку "Крим". Продюсуванням займався Марчук. Цього разу солісти групи «Звуки Му» залишилися задоволені роботою.
Пік популярності гурту «Звуки Му»
1988 року гурт «Звуки Му» вперше вирушив на закордонні гастролі. За протежуванням Троїцького, колектив запросили до Угорщини, щоб вони виступили на популярному фестивалі Hungary Carrot. Незважаючи на алкогольне сп'яніння солістів гурту, виступ на фестивалі відбувся на «5+».
Потім хлопці вирушили до спільного туру з групою «Браво» та «Телевізор» Італією. Рокерам вдалося відвідати Рим, Падую, Турін. На жаль, виступи радянських рок-колективів були досить прохолодно зустрінуті італійськими меломанами.
У тому ж році відбулася ще одна важлива подія у творчій біографії гурту «Звуки Му». Троїцький познайомив музикантів із Браяном Іно (у минулому — клавішник Roxy Music, а тоді був саунд-продюсером найпопулярніших зарубіжних колективів).
Браян якраз був у пошуках цікавої радянської групи. Творчість гурту «Звуки Му» його приємно здивувала. Іно поділився думкою про треки хлопців, назвавши пісні «своєрідним маніакальним мінімалізмом».
Це знайомство переросло у міцний союз. Брайан запропонував записати музикантам контракт. За умовами контракту група «Звуки Му» мала спочатку записати платівку для західного релізу і потім здійснити масштабне турне Британією та Сполученими Штатами Америки.
Вихід на світовий рівень
Збірка Zvuki Mu була створена за кілька тижнів у Москві на орендованій звукозаписній студії НДРЗ (у Лондоні на Air Studios). У платівку увійшли треки, що вже полюбилися, з виданих у Росії альбомів «Прості речі» та «Крим». Як бонус хлопці доклали ніде раніше не опублікований трек «Забутий секс».
Збірка вийшла на початку 1989 року на курованому Іно лейблі Opal Records. Незважаючи на величезні очікування музикантів, платівка не була успішною, хоча була зустрінута шанувальниками, критиками тепло. Проведену роботу не можна назвати поразкою. Все ж таки музиканти запаслися колосальним досвідом співпраці із закордонними партнерами.
Незабаром колектив взяв участь у телепередачі "Музичний ринг". Гурт «Звуки Му» порадував шанувальників своєї творчості новими піснями: «Гадопятикна» та «Щоденний герой». За результатами голосування глядачів перемогу здобув колектив «АВІА». Один із присутніх членів-журі вчинив з фронтменом групи нахабно, запропонувавши Мамонову здатися лікарю-психіатру.
Цей період відзначений завантаженим гастрольним графіком. Причому колектив «Звуки Му» переважно виступав для своїх закордонних шанувальників.
Розпад колективу «Звуки Му»
"Звуки Му" в 1989 році залишалася однією з найпопулярніших груп Радянського Союзу. Тому, коли Мамонов оголосив про те, що має намір розпустити колектив, для шанувальників ця інформація стала шоком. Петро вважав, що гурт зжив себе.
Перед тим як остаточно піти зі сцени, гурт «Звуки Му» виступив із концертами для «фанатів». Хлопці організували тур Росією. 28 листопада гурт востаннє відіграв на фестивалі рок-лабораторії. Тоді ж на сцені з'явилися і колишні солісти гурту: Саркісов, Жуков, Олександров, Троїцький.
Мамонов хотів продовження у оновленому складі. Колишні учасники колективу заборонили музикантові виступати під уславленим псевдонімом «Звуки Му».
Завдяки забороні музикантів створено колектив «Мамонов та Олексій», куди, окрім Петра, увійшов ще Олексій Бортничук. Замість барабанщика дует використовував програмовану драм-машину, як ритм-секцію використовували фонограму.
Другий склад
Виступи дуету проходили не так гладко, як цього хотів би Петро. Незабаром він дійшов висновку, що колективу все ж таки не вистачає барабанщика. Його місце зайняв Михайло Жуков.
Жуков затримався у групі зовсім ненадовго. Альбом «Мамонов та Олексій», який вийшов 1992 року, вже записували без Михайла. Навіть шанувальники відчували, що колективу потрібні музиканти. Незабаром Петро запросив на місце гітариста Євгена Казанцева, ударника-віртуоза Юрія «Хена» Кістеньова з колективу «Альянс». Місце останнього згодом посів Андрій Надольський.
На той час Петро Мамонов дійшов висновку, що настав час міняти назву, оскільки його група — вже далеко не дует. Йому вдалося залишити за собою право мати назву Звуки Му, випускати під псевдонімом нові матеріали. 1993 року дискографія колективу поповнена альбомом «Грубий захід сонця».
Щороку Петро Мамонов менше приділяв час колективу. Чоловік страждав на запою, а коли повертався до нормального життя, то значну увагу приділяв сольним проектам.
Переїзд до села
У середині 1990-х Петро переїхав жити в село. Він захопився вірою і почав переосмислювати своє життя та творчість. На хвилі пошуку свого «Я» у музиканта виникла ідея створення метафоричного костюмованого уявлення. Казанцев мав зображати півня, Бортничук — рибу, Надольський — пташеня в гнізді. А Мамонов пиляв би сук, на якому сидить, і падав з великої висоти в зарості кропиви.
Учасники групи перестали бути єдиним цілим. У колективі була нервова напруга через конфлікти. Все посилилося після невдалого виступу колективу 31 жовтня у Московському драматичному театрі імені О. С. Пушкіна. Колектив із ганьбою вигнали із зали. Шанувальники гурту «Звуки Му» під час виступу своїх кумирів розпивали алкогольні напої у залі. А також курили цигарки та нецензурно висловлювалися.
Мамонов був уражений хамською поведінкою шанувальників. Він повністю розчарувався у рок-тусовці. Ці події остаточно переконали музиканта розпустити гурт тепер назавжди.
Розпуск гурту не завадив видати подвійну платівку. Йдеться про альбом «П. Мамонів 84-87». До збірки увійшли раритетні записи із квартирних концертів.
Подальша доля Петра Мамонова та гурту «Звуки Му»
Наступні музичні експерименти Петро Мамонов проводив один. Він записував пісні, виступав для шанувальників своєї творчості на сцені, випускав навіть альбоми. Цікаво, що все це музикант робив за назвою «Звуки Му».
Музичні критики зауважили, що пісні тепер почали звучати зовсім інакше. Не було жорсткого гітарного рок-звучання, а натомість з'явився мінімалізм, прості гітарні аранжування, а також класичні блюзові мотиви.
Прагнення християнським цінностям усунула з репертуару Петра Мамонова старі треки. Вони колись зробили його та групу «Звуки Му» ідолами рок-сцени.
Наприкінці 1990-х Мамонов записав своєрідний саундтрек для моновистави «Чи є життя на Марсі?». А також погодився видати платівку "Легенди російського року".
Випуск збірки «Шкура неубитого»
Тривалий час музикант не подавав «ознаки життя». Але в 1999 Петро видав збірку «Шкура неубитого», куди увійшли невидані пісні. А також платівку «Набрав добрих на один компакт».
На початку 2000-х років дискографія гурту «Звуки Му» поповнена довгоочікуваним альбомом «Шоколадний Пушкін». Збірка стала основою запланованої моновистави. Петро Мамонов охарактеризував жанр нових треків як «літ-хоп».
Через три роки дискографія гурту поповнена альбомами «Миші 2002» та «Зелененький», які пізніше перейшли у формат чергової вистави. Збірки були тепло зустрінуті музичними критиками та шанувальниками. Але про яке повернення величезної популярності мови бути не могло.
2005 року відбулася презентація альбому «Казки братів Грімм». Нова платівка була музичною інтерпретацією відомих європейських казок. Збірку не можна назвати комерційно успішною роботою. Незважаючи на це, в андеграундній тусовці альбом було помічено.
Видання OpenSpace.ru визнало альбом "Казки братів Грімм" платівкою десятиліття. У 2011 році як додаток до кінофільму «Мамон + Лобан» вийшла збірка «Одно і те саме».
«Відгуки Му»
Колишні солісти колективу "Звуки Му" не покинули сцену. Сьогодні музиканти Липницький, Бортничук, Хотін, Павлов, Олександров та Троїцький виходять на сцену. А також виступають із концертами під творчою назвою «ОтЗвуки Му».
2012 року Олексій Бортничук оголосив шанувальникам своєї творчості про те, що він залишає проект через особисті розбіжності з іншими учасниками гурту. Петро Мамонов не виступав у групі, хоч і підтримував із колишніми колегами досить теплі стосунки.
«Цілком нові Звуки Му»
У 2015 Мамонов заявив про те, що він створив новий електронний колектив. Новий проект музиканта отримав назву «Цілком нові Звуки Му». На момент створення колективу його учасники підготували для шанувальників концертну програму "Незнайка".
До складу групи увійшли:
- Петро Мамонов;
- Грант Мінасян;
- Ілля Урезченко;
- Алекс Грицкевич;
- Слава Лосєв.
Концертну програму «Незнайка» глядачі побачили лише 2016 року. Меломани зустрічали та проводжали музикантів оваціями.
2019 року Петру Мамонову виповнилося 65 років. Цю подію він відзначив на сцені Театру естради музичною виставою колективу «Зовсім нові Звуки Му» під назвою «Пригоди Незнайки».
У тому ж 2019 музикант був госпіталізований з інфарктом міокарда. Після лікування та реабілітації Петро Мамонов відновив творчу діяльність. У листопаді того ж року він вирушив із гуртом «Зовсім нові Звуки Му» на гастролі.
Петро Мамонов і у 2020 році радує шанувальників творчими концертами. Найближчі концерти Петра відбудуться у Москві та Пітері.
Загибель учасника гурту «Звуки Му» Олександра Липницького
26 березня 2021 року стало відомо про те, що один із засновників гурту «Звуки Му» Олександр Липницький загинув. Він перетинав на лижах замерзлу водойму, провалився під лід і потонув.
