Юрій Кукін – радянський та російський бард, співак, автор текстів, музикант. Найвідоміший музичний твір артиста – трек «За туманом». До речі, представлена композиція – неофіційний гімн геологів.
Дитячі та юнацькі роки Юрія Кукіна
Він народився біля маленького селища Сястрой Ленінградської області. Про це місце в нього залишилися найприємніші спогади. Дата народження артиста – 17 липня 1932 року.
Більшу частину дитинства він провів саме у цьому мальовничому поселенні. Головним захопленням юнака стала музика. У підлітковому віці він увійшов до складу місцевого джазового ансамблю Петродворцового годинникового заводу.
Він майстерно грав на барабанах, а ще писав вірші. Після отримання атестату зрілості Юрій став студентом технічного інституту. Він обрав собі професію оптика-механіка. Його вистачило рівно на семестр. Кукін усвідомив, що його не тягнуть заняття. Молодий чоловік забрав документи і вирушив шукати своє справжнє призначення у житті.
Пройде трохи часу, і він надійде до Ленінградського інституту фізкультури ім. П. Лесгафт. Перед хлопцем став непростий вибір: куди вирушити на розподіл. Він вважав, що краще за Петродворець і Ленінград – місця не знайти.
Творчий шлях Юрія Кукіна
В юності він тренував багаторазового чемпіона СРСР Станіслава Жука. Він першим запропонував брати із юних фігуристів плату за навчання, а також першим поставив балет на льоду. В основу вистави на льодовій сцені увійшов твір російського поета Олександра Пушкіна.
Літню відпустку він проводить максимально тихо та спокійно. Він не активував і від цього лише страждав. Поет Г. Горбовський, з яким Юрій вже кілька років поспіль тісно дружив, запропонував йому вирушити у геологічну експедицію.
За спогадами Кукіна перша експедиція йому видалася справжнім випробуванням. Складно було як фізично, а й морально. Фізична підготовка не врятувала від труднощів. Зате вже після другої експедиції він повернувся з кількома музичними композиціями.
З цього часу Кукін не зупиняється на досягнутому результаті. Його репертуар регулярно поповнюється новими піснями. Він написав понад сто музичних творів на власні вірші.
Юрій Кукін: пік популярності артиста
Наприкінці 60-х років минулого століття він отримав звання артиста Ленконцерта. До цього часу Кукін вже був переможцем великої кількості конкурсів туристичної пісні у столиці Росії та Пітері. Він залишив основну роботу. Паралельно з написанням композицій він працював у клубі «Меридіан».
До речі, до своєї творчості він завжди ставиться упереджено. Головний трек свого репертуару він зовсім не вважав хітом. Кукін і подумати було, що композиція «За туманом» невдовзі стане неофіційним гімном всіх геологів Росії.
Як підтвердження того, що його роботу з натяжкою можна назвати професійною, він зачитував характеристики Гліба Горбовського та Булата Окуджава. Експерти «пройшлися» за текстом пісні та в негативному ключі відгукнулися про роботу. Вони лаяли барда за повторення кількох голосних букв у фразі "А я їду".
Музику для твору «За туманом» написав популярний композитор Вірджіліо Пандзутті. Коли датський співак Юрген Інгманн виконав композицію у себе на батьківщині – про неї дізналися мільйони жителів Європи. Сьогодні трек виконують кількома мовами світу.
Юрій Кукін: вплив Володимира Висоцького
Кукін любив творчість радянського барда Володимира Висоцького. У деяких композиціях Юрія простежується вплив виконавця. Наприклад, пісня "Про шкоду пияцтва на воді" у багатьох асоціюється з треком Висоцького "Дорога передача" ("Канатчикова дача").
Кукін не займався плагіатом, проте співак не заперечував того, що він використав деякі приймачі Володимира Висоцького. Втім, він не став "копіркою". Його треки – самобутні та неповторні.
Не можна не залишити поза увагою й інші твори артиста. Щоб перейнятися настроєм пісень радянського барда, слід прослухати пісні: «А все-таки шкода, що скінчилося літо», «Готель», «Казник» («Я старий казкар, я знаю багато казок…»), «Париж», «Маленький гном », «Потяг», «Чарівник».
Після розвалу Радянського Союзу звукозаписна студія «Мелодія» презентувала кілька лонгплеїв із треками Юрія Кукіна. У цей же час він став частиною театру «Бенефіс». Він регулярно брав участь у конкурсах авторської пісні. Коли його кликали зайняти суддівське крісло – він завжди тактовно відмовлявся. Юрій був скромний від природи, тож не брався за оцінку творчості інших артистів.
Подробиці особистого життя Юрія Кукіна
Він практично ніколи не говорив про серцеві справи. Але так чи інакше йому не вдалося приховати від журналістів деякі факти особистого життя. Кукін був тричі одружений.
Подейкують, що Юрій – був велелюбним чоловіком. Він крутився навколо красунь. Зрозуміло, в його житті зустрічалися короткі стосунки, які ні до чого не зобов'язували. Тричі він був одружений, і тричі вибирав для себе дівчат молодших за нього мінімум на 10 років. Перша дружина подарувала йому сина, а друга – дочка.
Із третьою дружиною Юрій прожив три десятки років. У цьому союзі в пари не народилося дітей. Подружжя не афішували, чому, вони не планують народження спільної дитини.
Юрій неодноразово згадував, що третя дружина – справжній подарунок життя. У цій жінці він знайшов не тільки приголомшливу коханку, хранительку сімейного вогнища, а й друга.
До речі, сьогодні Кукін вважається іконою туристів-походників, але він ніколи не ходив у похід. Він вкрай рідко міг дозволити собі рибалку та «тихе полювання».
Цікаві факти про артиста Юрія Кукіна
- Його ім'я має перевал на Памірі.
- На думку Кукіна, його найпопулярніший трек – найкоротший музичний твір у світі.
- Він зіграв незвичайну роль у кінострічці «Гра з невідомим», режисера Петра Солдатенкова.
- Артист про себе говорив так: "Я останній романтик на землі ... так".
Смерть артиста
Його не стало 7 липня 2011 року. Він зовсім не дожив до свого Дня народження. Родичі повідомили про смерть артиста, але вважали за краще не називати причини, які спричинили смерть. Імовірно, Кукін помер через тривалу хворобу.
Незважаючи на те, що останніми роками він почував себе відверто погано – Кукін не залишав сцену. Він до останнього радував шанувальників виступами. Найближчий мав відбутися у середині липня 2011 року. Натомість пройшов концерт пам'яті артиста.
«Він мав колосальну життєву енергію: працював тренером з фігурного катання, брав участь у геологічних експедиціях, створював чудові пісні…», – прокоментував несподівану новину про смерть артиста голова петербурзького комітету з культури Антон Губанков.
Його поховали у Пітері. У 2012 році зусиллями родичів було видано посмертний альбом артиста. Лонгплей очолили вісім десятків раніше не виданих музичних творів.
