Без перебільшення Володимир Висоцький – справжня легенда кіно, музики та тетра. Музичні композиції Висоцького – це жива та невмираюча класика.
Творчість музиканта дуже складно класифікувати. Володимир Висоцький вийшов за межі звичної подачі музики.
Зазвичай музичні композиції Володимира відносять до бардівської музики. Однак, не слід упускати і той момент, що манера виконання та тематика пісень Висоцького дуже відрізняється від класичної бардівської подачі. Музикант себе бардом не визнав.
На піснях Володимира Висоцького виросло не одне покоління. Його роботи просякнуті глибоким змістом.
Музикант не лише складав прекрасні тексти, а й віддавав себе твору акордів. Висоцький культова особистість. Володимир не має конкурентів та наслідувачів.
Дитинство та юність Володимира Висоцького
Повне ім'я музиканта звучить як Володимир Семенович Висоцький. Майбутня зірка народилася у столиці Росії – Москві, далекого 1938 року.
Папа Володимира має певний стосунок до творчості. Справа в тому, що він так само, як його син був бардом та актором. Окрім того, батько був учасником Великої Вітчизняної Війни.
Мама маленького Вови працювала перекладачем-референтом. Під час вітчизняної війни мати Висоцького вирішила переїхати до Оренбурзької області.
На той момент маленькому Вові було лише 4 роки. Там Володимир провів близько двох років, а після евакуації знову повернувся до Москви.
Через два роки після закінчення війни батьки Висоцького розлучилися.
У віці 9 років Володя потрапляє до окупованої повоєнної Німеччини.
Висоцький згадував про цей нелегкий для себе період у житті, зі сльозами на очах. Його дитинство не можна було назвати райдужним, на відміну його однолітків, які перебували біля СРСР.
У Німеччині Володимир захопився грою на музичних інструментах. Мама, побачивши, що син відчуває трепет перед фортепіано, віддала його до музичної школи.
Мама Висоцького виходить заміж вдруге. Відносини вітчима та Володимира не злагоджуються, як треба.
Батько також знайшов собі іншу жінку. Володимир тепло згадує про свою мачуху.
До Москви Володимир повернувся 1949 року. Там він став жити зі своїм рідним батьком та мачухою.
У столиці Росії почалося знайомство Висоцького з музикою. Точніше, Володя потрапляє до молодіжної тусовки 50-х років.
Перші акорди Висоцького – це щось подібне до блатної романтики, популярний напрям для тих, чиє дитинство пройшло в період війни.
Хлопці співали про вояків, Колиму та Мурку. Саме в цей період і сталося кохання Висоцького з гітарою.
У десятирічному віці Висоцький починає відвідувати драматичний гурток. У дитинстві, звичайно, він ще не розумів, що його майбутнє належить театру.
Викладачі відзначили, що у хлопчика природжений талант – він міг приміряти на себе практично будь-яку роль, але найбільше йому пасували драматичні образи.
Після того, як Володимир отримав диплом про середню освіту, він подає документи до московського будівельного технікуму. Володі вистачило рівно на півроку. Він усвідомив, що не хоче працювати будівельником, тому без докору совісті він забирає документи та йтиме у вільне плавання.
Ходить легенда, що напередодні складання сесії, Володимир разом зі своїми однолітками готували креслення. Хлопці цілу ніч працювали над своєю роботою. Коли Висоцький закінчив креслення, він вилив банку туші і викинув свій лист.
Володя зрозумів, що не хоче перебувати у цьому навчальному закладі жодної хвилини.
Після свого рішення він став студентом МХАТ. Через рік Володимир Висоцький дебютує на театральній сцені у виставі за романом Достоєвського «Злочин та кара».
Потім Володимир Семенович зіграв першу невелику роль у кінострічці «Ровесники».
театр
Після випуску з МХАТ Володимира беруть на роботу до театру імені Пушкіна. Але робота в театрі не зовсім влаштувала Висоцького, тому той переходить до Театру мініатюр.
Там Володимир грає в маленьких епізодах і масовках. Ця робота також його не підбадьорює. Він мріє про ролі в театрі Сучасник.
Володимир Висоцький почав відчувати справжнє задоволення, граючи у Театрі на Таганці. У цьому театрі Володимир приміряв він різні образи.
Але найяскравішими роботами Висоцького стало виконання ролі Гамлета, Пугачова, Свидригайлова та Галілея.
Разом із Театром на Таганці актор багато гастролював. Гастролі проходили на території Сполучених Штатів Америки, Канади, Німеччини, Франції та Польщі.
Володимир Висоцький за нетривалу театральну кар'єру зміг утвердитися як актор. Але, головне, гра на сцені справді приносила йому чимало задоволення.
Музична кар'єра Володимира Висоцького
Тексти до своїх музичних композицій Володимир Висоцький писав самотужки. Дуже велике враження на публіку справив вірш "Моя клятва", який Висоцький присвятив Сталіну.
Дебютною музичною композицією Володимира стала пісня "Татуювання". Музикант виконав її у 1961 році. Вона має блатні мотиви.
Раніше творчість Висоцького музичні критики у жартівливій формі відносять до циклу «дворових» творів.
Але, незважаючи на те, що Висоцький вважає «Татуювання» першою музичною композицією у своїй творчості, існує ще й трек «49 океанів», написаний ще раніше.
Цей музичний твір описує подвиг радянських солдатів, які дрейфували Тихим океаном.
Висоцький викреслив пісню зі своєї творчості, оскільки вважав її низькопробною та неякісною.
На думку музиканта, можна нагадувати безліч таких віршів, просто відкривши рубрику актуальних подій у будь-якій газеті та переписавши прізвища.
Висоцькому дуже важливо було пропускати свої твори через себе. Він фільтрує якісні і не якісні тексти, відібравши тільки найпроникливіші роботи.
Володимир Висоцький до останніх днів свого життя вважав за свого наставника Булата Окуджаву. Музикант настільки перейнявся цією великою людиною, що навіть написав для нього музичну композицію «Пісня про Правду та Брехню».
Пік популярності Висоцького як музиканта припадає на середину 1960-х років. Перші слухачі творчість Володимира не оцінили, та й сам він м'яко сказати не був у захваті від своїх музичних творів.
У 1965 році його твір «Підводний човен» став знаком того, що юнацька творчість раннього поета закінчилася.
Перша платівка музиканта вийшла 1968 року. Володимир Висоцький випустив збірку пісень до фільму «Вертикаль». Топовою композицією згаданого альбому стала композиція «Пісня про друга».
Вперше в середині 70-х років в офіційній радянській збірці було опубліковано вірш Володимира Висоцького «З дорожнього руху».
Мине трохи часу, і музикант презентує своїм численним шанувальникам черговий альбом, який отримав назву «В. Висоцький. Автопортрет».
Альбом вийшов дуже великим, з авторськими відступами перед кожною піснею та акомпанементом на трьох гітарах.
Наприкінці 70-х років Володимир Висоцький починає активно гастролювати іншими країнами.
Музикант побував у США. Цікаво, що пізніше в Америці з'являться піратські альбоми Висоцького, які зробили шахраї на одному з його виступів.
Останніми роками життя Володимир Висоцький активно займався гастрольною діяльністю.
Здебільшого він виступав біля Радянського Союзу. Крім цього, він грав у театрі на Таганці одну зі своїх улюблених ролей Гамлета.
У творчій скарбничці цієї культової особи знаходиться близько 600 пісень та 200 віршів. Цікаво, що творчістю Володимира Висоцького цікавляться й досі.
Його пісні не втрачають актуальності до цього дня.
Він випустив 7 власних альбомів та 11 збірок пісень інших музикантів у його виконанні.
Смерть Володимира Висоцького
Незважаючи на потужний зовнішній вигляд музиканта, стан його здоров'я залишав бажати кращого. Однак багато хто зійшвся на думці, що поганий стан здоров'я пов'язаний з тим, що Висоцький міцно сидів на алкогольних напоях.
Крім алкоголю, Володимир викурював більше однієї пачки цигарок на день.
Володимир Висоцький – був культовою та знаменитою особистістю. Але, незважаючи на це, він страждав на алкоголізм. У період загострення його ловили містом. Він часто тікав з дому, і поводився м'яко сказати не адекватно.
Тривалий час у музиканта були проблеми з дихальною та серцево-судинною системою. Друзі співака говорять про те, що останніми роками свого життя він зменшив порції алкоголю, але повністю виявитися від своєї згубної звички так і не зміг.
Перший серйозний напад прийшов до Висоцького у 1969 році. У Володимира пішла кров горлом.
Швидка приїхала, і сказала дружині Висоцького від того, що той не мешканець, і вони його не госпіталізуватимуть. Наполегливість дружини зробила свою справу, Висоцького забрали. Операція тривала близько доби.
Алкогольна залежність призвела до того, що у музиканта почалися серйозні проблеми із серцем та нирками. Щоб полегшити біль, лікарі використовують речовини наркотичного ряду.
До середини 70-х у виконавця розвивається наркозалежність.
До 1977 року Володимир не міг жити без морфію.
1980 року Володимир Висоцький помер. Смерть спіткала музиканта, коли той спав. На прохання близьких розтин не проводився, тому точну причину смерті Висоцького так і не встановлено.
