Ten Years After (Тен Ерс Афтер): Біографія групи

Група Ten Years After - це сильний склад, різноспрямована стилістика виконання, здатність йти в ногу з часом та утримувати популярність. На цьому й тримається успіх музикантів. З'явившись у 1966 році, група існує й донині.

оголошення
Ten Years After (Тен Ерс Афтер): Біографія групи
Ten Years After (Тен Ерс Афтер): Біографія групи

За роки існування змінювали склад, вносили зміни до жанрової належності. Група припиняла свою діяльність та відроджувалася. Колектив не втратив актуальності, радуючи шанувальників своєю творчістю і сьогодні.

Історія появи гурту Ten Years After

Під назвою Ten Years After колектив став відомий лише в 1966 році, але група мала передісторію. Наприкінці 1950-х років творчий дует створили гітарист Елвін Лі та бас-гітарист Лео Лайонс. Незабаром до них приєднався вокаліст Іван Джей, який попрацював із хлопцями лише кілька років. У 1965 році до колективу приєднався барабанщик Рік Лі. За рік до групи прийшов клавішник Чік Черчілл. 

Колектив спочатку перебував у Ноттінгемі, незабаром переїхав до Гамбурга, а потім до Лондона. 1966 року групою керував Кріс Райт. Менеджер порадив вигадати нову назву. У колективу з'явилася назва Blues Trip, але хлопцям вона не сподобалася. Незабаром група перейменувалася на Blues Yard, а потім знайшла свою остаточну назву Ten Years After.

Перші успіхи групи

Завдяки правильному керівництву колективом, хлопці отримали запрошення виступити на Windsor Jazz & Blues Festival. В результаті роботи на цьому заході група уклала контракт із лейблом Deram Records. Колектив одразу випустив перший альбом із назвою, яка називалася так, як і колектив. 

Ten Years After (Тен Ерс Афтер): Біографія групи
Ten Years After (Тен Ерс Афтер): Біографія групи

У платівку увійшли блюзові композиції у поєднанні джазу з роком. Головною композицією, яка стала уособленням творчості раннього періоду, була Help Me. Це переробка знаменитої пісні Willie Dixon. Британські слухачі не оцінили зусиль гурту. Альбом не був успішним.

Несподівана популярність у Америці

Незважаючи на відсутність інтересу слухачів у Великій Британії, платівку зауважив Білл Грем. Його знають, як відомого у США діяча культури та ЗМІ. Композиції групи з'явилися в ефірах радіостанцій Сан-Франциско, а згодом і в інших містах Америки. 

1968 року колектив запросили на гастролі до США. Шанувальники гурту були підкорені майстерністю Елвіна Лі, який був лідером складу. Його гру називали стильною, віртуозною та чуттєвою. За всю історію існування колектив відвідав цю країну із концертами 28 разів. Цей рекорд не було поставлено іншою британською групою.

Визнання групи Ten Years After у Європі

Після турне Америкою колектив запросили до Скандинавії. Закінчивши активну низку гастролей, музиканти вирішили випустити концертний альбом. Збірка Undead була успішною в Європі. Сингл I'm Going Home тривалий час називали найкращою композицією гурту, він став асоціацією з колективом. 

Незабаром відбувся випуск другого студійного альбому Stoned Henge. Для групи збірка стала знаковою. Музикантів помітили у Англії. У 1969 році колектив запросили взяти участь у Newport Jazz Festival, а потім у фестивалі «Вудсток». Музиканти привернули увагу публіки, метрів блюзу та хард-року. Їх стали називати висхідними зірками.

Просування до вершин слави

Наступний альбом гурту вже потрапив до топ-20. Платівку назвали помітним витвором прогресивного блюзу з нотами психоделії. Яскравим хітом стала композиція Good Morning Little Schoolgirl. Не менш популярними стали пісні: If You Should Love Me та Bad Scene.

Колектив випускав як мелодійні балади, і композиції з бунтарськими панковими мотивами. Початок 1970-х років ознаменований тріумфом групи. Композиція Love Like a Man зайняла в англійському рейтингу 4 позицію. Шанувальники хвалили наступний альбом гурту. У музиці з'явилось модне звучання синтезатора. Музика стала більш осмисленою та важкою. Похмурість, що з'явилася, багато в чому пов'язана з високим навантаженням. Колектив мав завантажений гастрольний графік.

Оновлення звучання

У 1970-х роках Елвін Лі переорієнтувався на важке звучання. Композиції стали потужними та насиченими. Рифові треки вирізнялися електронним звуком. Після виходу п'ятого студійного альбому контракт із лейблом Deram Records закінчився. Колектив почав співпрацювати із лейблом Columbia Records. 

Ten Years After (Тен Ерс Афтер): Біографія групи
Ten Years After (Тен Ерс Афтер): Біографія групи

Перший альбом під новим керівництвом вийшов несподіваним. Стиль A Space in Time віддалено нагадував блюз та рок, які були у колишніх роботах. Платівка здобула визнання в Америці. Через рік гурт випустив збірку пісень, які не увійшли до раніше виданих альбомів. Майже водночас колектив працював над записом нової платівки. Альбом багато в чому був схожий на успішну збірку Watt, але не повторив її успіху.

На шляху до розпаду

Платівки гурту перестали отримувати захоплені відгуки. Слухачі помічали посереднє звучання, відсутність колишнього професіоналізму. Говорили про те, що Елвін Лі став зловживати алкогольними напоями. Якщо на концертах він тримався, то у студії працював на половину своїх можливостей. 1973 року вдалося записати віртуозний концертний альбом. На цьому яскрава творчість гурту завершилася. 

Критики стверджують, що у групі було непорозуміння. Елвін Лі зрозумів, що хоче покинути колектив та працювати сольно. Говорили про те, що багато найкращих напрацювань він уже не показував соратникам, а залишив для себе. Після виходу альбому Positive Vibrations (1974) колектив оголосив свій розпад.

Відновлення діяльності групи Ten Years After

1988 року учасники колективу вирішили возз'єднатися. Діти не будували грандіозних планів. Відбулося кілька концертів у Європі, а також запис нового альбому. Після цього гурт знову розпався. Вкотре хлопці зібралися лише на початку 2000-х років. 

Учасники гурту надихалися старими записами. Вони спробували вмовити колишнього лідера зробити переробку матеріалів. Елвін Лі відмовився. Внаслідок чого було ухвалено рішення поповнити колектив співаючим гітаристом. Молодий Джо Гуч вдало вписався до складу гурту. Колектив вирушив у світове турне, а також записав новий альбом, а незабаром видав збірку хітів.

Група в теперішньому

оголошення

У 2014 році колектив залишив бас-гітарист Лео Лайонс, за яким пішов Джо Гуч. Колектив не розпався. До групи приєдналися: басист Колін Ходжкінсон, який славиться віртуозним виконанням, гітарист-вокаліст Маркус Бонфанті. У 2017 році гурт Ten Years After випустив новий альбом. А у 2019 році музиканти записали концертну збірку. Група не розраховує на колишній успіх, але припиняти свою діяльність не збирається.

наступне повідомлення
Saxon (Саксон): Біографія групи
Ср Січ 6 , 2021
Saxon — один із найяскравіших музичних колективів британського хеві-металу поряд із гуртами Diamond Head, Def Leppard та Iron Maiden. У гурту Saxon є вже 22 альбоми. Лідером та ключовою фігурою цього рок-гурту є Біфф Байфорд. Історія виникнення гурту Saxon У 1977 році 26-річний Біфф Байфорд створив рок-бенд із трохи [...]
Saxon (Саксон): Біографія групи