Ташматов Мансур Ганійович належить до одного з найстаріших серед артистів, що нині виступають, у країнах колишнього Радянського союзу. В Узбекистані удостоєний звання заслуженого співака 1986 року. Творчості цього виконавця присвячено 2 документальні кінострічки. У репертуарі виконавця твори відомих вітчизняних та зарубіжних класиків популярної сцени.
Рання творчість та «старт» професійної кар'єри
Майбутній артист народився у музичній сім'ї (Узбекистан, Ташкент, 1954). Його батько був популярним виконавцем, який мав звання народного в республіці. Цей чинник вплинув долю співака.
Після випуску зі школи Ташматов успішно став студентом Художнього театрального інституту у рідному місті. Він навчався за спеціалізацією «музична комедія та драма». Першим професійним досвідом стала участь у музичних гуртах Синтез (76-й) та Наво.
Перша повноцінна платівка виконавця «Піє Мансур Ташманов» вийшла за два роки. Запис вевся на студії "Мелодія". У тому ж році відбувся дебют Ташматова на міжнародній сцені: співак бере участь у відомому конкурсі «Золотий Орфей», де посів третє місце.
1979 року артиста було нагороджено Молодіжною організацією Узбекистану за активне сприяння розвитку національної сцени. На ті ж роки припадає період роботи Мансура Ганійовича у складі "УЗБЕКОНЦЕРТ", ансамбль "САДО".
Ташматов Мансур: Особливості музичного стилю
Мансур Ганійович виконує свої власні пісні, так і твори відомих зарубіжних виконавців (Том Джонс, Френк Сінатра та інші). Самостійно пише музику з накладенням на тексти пісень (використовуються вірші Абдулазімова і Ширяєва).
Певний вплив на творчість виконавця вплинули і на твори в стилі «джаз». У 90-ті роки Ганійович активно займався сучасним різновидом цього виду музики. Робота велася в рамках колективу «Райдуга» під час дирекції «Ташкентського цирку на сцені». Основні напрямки: «популярна естрадна пісня» та «сучасний джаз».
Період творчого розквіту
Визнання у музичному середовищі до Мансуру Ташматову прийшло ще наприкінці 70-х. Окрім згаданого конкурсу «Золотий Орфей», брав участь у таких фестивалях, як «З піснею по життю» (1978), «Пісня 78», низці міжнародних (у Туреччині, США, Італії, Польщі та Німеччині, Англії, Швейцарії).
Важливим внеском у розвиток національної сцени можна вважати надання підтримки Мансуром Ганійовичем цілій низці молодих виконавців. У тому числі Лариса Москальова і Севара Назарханова, Тимур Иманджанов та ще. Також допомога надавалася у просуванні та розвитку таким групам, як Джафардей, Сідеріз, Сітора та Джазіріма.
У 80-ті артист бере участь у великих гастролях колективу «Райдуга» (структурний підрозділ музичної організації в Ташкенті «Цирк на сцені»). У рамках цієї серії заходів виконавець відвідує такі дружні країни, як Монголія та Болгарія, низку міст на території республік Радянського союзу.
Мансур Ташманов має нагороди за участь у «днях культури» на території республік Радянського Союзу (Росія, Україна, Казахстан та Узбекистан). 2004 року виступив на співочому конкурсі «Слов'янський базар» спільно зі своєю 12-річною дочкою.
Після зіткнень між узбеками і таджиками (конфлікт в Оші на етнічному ґрунті), що відбулися в 2010 році, артист виступив спільно з Саламат Садиковою. У рамках Казанського музичного фестивалю «Створення світу» було виконано композицію «Ні війні».
Ташматов Мансур: Наші дні
Сьогодні Ташматов (з 1999) є учасником та художнім керівником в Естрадно-симфонічному оркестрі ім. Батира Закірова. Крім цього, Мансур Ганійович входить до складу суддівських журі на різних музичних конкурсах, які проводяться в країні. Артист самостійно пише слова до пісень та музику, виконує пісні різними мовами світу (російською, італійською, англійською).
Творчості Мансура Ганійовича Ташматова присвячено тематичний сайт, де фанати можу прослухати найпопулярніші пісні артиста, замовити збірки.
Ганійович Мансур проходив термінову військову службу на початку 80-х, з 91 по 99 перебував у національній державній філармонії Узбекистану. У той же час співаком був створений ансамбль Сангзар.
Виконавця можна вважати однією з ключових постатей національної сцени Узбекистану. Міжнародна популярність Мансура Ганійовича сприяє просуванню та популяризації естради країни далеко за її межами. Вже за життя для нащадків залишено величезну творчу спадщину. Продовжувачами є молоді талановиті колективи, розвитку яких сприяв цей видатний музикант.
