Музикант Sid Vicious народився 10 травня 1957 року в Лондоні в сім'ї батька - охоронця та матері - хіпі з наркотичною залежністю. При народженні йому дали ім'я Джон Саймон Річі. Існують різні версії появи псевдоніма музиканта. Але найпопулярнішою є така — ім'я було надано на честь музичної композиції Лу Ріда та Сіда Баррета Vicious.
Батько дитини пішов із сім'ї буквально відразу після появи Джона, і мати з сином залишилися самі. Вирішили виїхати на острів Івіса в Середземному морі. Там вони прожили чотири роки і потім повернулися до Лондона в Сомерсет. Мати хлопчика знову одружилася, проте новий чоловік швидко помер.
Юність та початок кар'єри Sid Vicious
Музикант покинув школу у 15 років і вирішив зайнятися фотографією. Він вступив до художнього коледжу, в якому він так і не довчився. У цьому закладі майбутній артист познайомився із Джоном Лайдоном, який і дав йому прізвисько. Хом'яка Лайдона звали Сідом, і одного разу він вкусив Саймона. Він вигукнув: «Sid is Really Vicious!», після цього нове прізвисько так і залишилося у майбутнього панку.
Двоє музикантів разом заробляли, виступаючи на вулицях: Джон співав, а Вішес грав на тамбурині. Сіду не любив читати книги, дотримуватися порядку і правил, тому панк-культура повністю почала відображати його внутрішній стан. Його кумиром став Девід Боуї. І майбутній панк почав повторювати його манеру одягатися, поводитися і фарбувати волосся.
Сід Вішес познайомився з колективом Swankers, до якого входили Стів Джонс, Глен Метлок та Пол Кук. Вони грали в невеликому магазині SEX, власник якого (Малкольм Макларен) став їхнім менеджером. Пізніше гурт був перейменований у Sex Pistols. І хоча Вішес намагався потрапити до її складу. Але здійснити це вдалося лише після виходу з колективу Глена.
До цього музикант міг увійти до складу гурту The Damned. Але він через свою неорганізованість не прийшов на прослуховування. Однак фортуна знову усміхнулася йому, коли його прийняли до колективу The Flowers of Romance. А на панк-фестивалі 1976 року Вішес вперше відчув можливість керувати шанувальниками зі сцени.
Sex Pistols
У 1977 році Сід потрапив до складу гурту, але не завдяки музичним здібностям. Він ідеально підходив під імідж групи, поводився зухвало та епатажно. Це дуже виграшно виглядало на виступах колективу. Цікаво, що багато хто знав про відсутність у нього вміння хоч якось якісно грати на гітарі.
Він, звісно, намагався навчитися, тренувався, але результатів був. На концертах бас-гітару артиста чи заглушали, чи відключали від підсилювача. Бо дуже сильно вона вибивалася із загального звучання. Як частина групи Сід з'явився на сцені в 1977 році, і там же був створений танець з агресивним настроєм «Пого».
Він є підстрибуванням на одному місці з прямою спиною, зведеними руками і ногами. Також допустимі розгойдування в сторони, щоб штовхатися з найближчими людьми («слем»).
Група мала колосальний комерційний успіх та стала вдалим проектом Малькома Макларена. І хоча Сід не відрізнявся ні голосом, ні музичними здібностями, його поведінка, зовнішній вигляд та манера спілкуватися з людьми викликали захоплення у глядачів та слухачів. Тож цьому учаснику прощалося все: вибрики, ігнорування репетицій, незнання текстів, навіть сильна наркотична залежність.
Він грав на публіку, підтримуючи потрібний імідж. Артист давав інтерв'ю, скакав перед камерою, всіляко провокував людей. За всю його кар'єру немає жодного гарного альбому чи хіта зі світовою популярністю. Він часто виступав перед публікою в алкогольному чи наркотичному сп'яніння, кидався стільцями — поводився, «як псих, що втік із лікарні».
Група продовжувала гастролювати Штатами, збираючи повні зали, стадіони шанувальників і затятих «фанатів». Після повернення до рідної Англії музикантові запропонували виконати пісню Френка Сінатри My Way у фільмі. Ця можливість дуже зацікавила його, проте не дала очікуваних результатів.
Весь час перебування на зйомках для запису композиції Сід Вішес був під впливом наркотиків і завдавав багато клопоту для всієї знімальної бригади. У результаті він так і не зміг зібратися з силами та доробити роботу до кінця.
Музичний колектив розпався 1978 року. Сід зайнявся будь-якими відповідними підробітками, а Ненсі зуміла йому організувати кілька концертів.
Сід і Ненсі
Музикант познайомився з Ненсі Спанджен невдовзі після приєднання до колективу. Sex Pistols. Дівчина мала сильну наркотичну залежність. До того ж вона поставила собі за мету переспати з кожним членом групи. Поступово вона дійшла до Вішеса, і ось тут він шалено закохався у дівчину.
Проте її захоплення героїном «тягло на дно» обох. Знайомі Ненсі відгукувалися про неї, як про неприємну людину, яка «відштовхує» від себе при першій розмові. Але бас-гітарист бачив її практично у променях небесної благодаті.
Преса охрестила їх — «Ромео та Джульєтта панк-культури», і вони разом шокували людей. Якось вони влаштували криваве шоу, яке викликало шок у людей на концерті. І це стало пророцтвом їхньої подальшої долі.
Смерть артиста Sid Vicious
Вішес записав кілька пісень і отримав солідний гонорар у 25 тис. доларів. Пара вирішила це шикарно та весело відсвяткувати у номері готелю «Челсі».
1978 року після чергової буйної вечірки панк-музикант виявив свою кохану мертвою з ножем у животі. Оскільки він нічого не пам'ятав, то вирішив зізнатися у вбивстві. Але найімовірніше це зробили продавці наркотиків, які привозили товар для пари і знали, що в номері у них кругленька сума грошей.
Через незначну кількість доказів музиканта відпустили. Навіть після цього він продовжував звинувачувати себе у смерті коханої. І від розпачу він намагався трохи накласти на себе руки.
Через кілька місяців він досяг свого — він прийняв надсильну дозу героїну і більше не прийшов до тями. Є припущення, що дозу йому приготувала мати з метою уберегти сина від в'язниці.
Цей хлопець не мав особливих вокальних даних, він посередньо грав на бас-гітарі. Проте за своє недовге життя він став уособленням панк-культури. Символом цього руху є і дотепер.
