Роксана Бабаян є не тільки популярною співачкою, а й ще успішною актрисою, народною артисткою Російської Федерації і просто приголомшливою жінкою. Її глибокі та душевні пісні подобалися не одному поколінню поціновувачів гарної музики.
Незважаючи на свій вік, співачка й сьогодні веде активну творчу діяльність. А також продовжує дивувати своїх шанувальників новими проектами та неперевершеним зовнішнім виглядом.
Дитинство співачки Роксана Бабаян
Народилася майбутня зірка у місті Ташкент (у столиці Узбекистану). Сталося це 1946 року. Дівчинка була єдиною дитиною у сім'ї. Її тато – простий інженер Рубен Бабаян. Він був людиною практичною і далекою від мистецтва.
Музичний талант Роксана успадкувала від матері, яка була творчою особистістю — займалася музикою (камерно-оперна співачка), грала на кількох інструментах, писала вірші та чудово співала.
З раннього дитинства дівчинка почала цікавитися музикою, навчала разом із мамою тексти пісень, романсів та арій із відомих опер. Дуже часто весь двір слухав «концерти» юної артистки, коли вона підіймалася на підвіконня, відчиняла вікно та починала голосно виконувати улюблені твори. Тож до гучних оплесків та уваги глядачів дівчинка давно звикла.
Щоб розвивати талант дочки, мати записала її до музичної школи і часто вдома сама викладала їй уроки гри на фортепіано. Але характер дівчинки був запальним, вона була справжня непосида. Тому заняття з нотної грамоти вона не любила і намагалася всіляко уникати їх, просто тікаючи з уроків.
Незабаром майбутню артистку довелося забрати з музичної школи, незважаючи на її творчі задатки.
Юні роки артистки
Незважаючи на те, що освіти в музичній школі вона не здобула, Роксана не припиняла розвиватися в цьому напрямі самостійно та за допомогою мами.
Але, як часто буває у східних сім'ях, останнє слово завжди залишалося за батьком. А він, зрозуміло, вважав, що кар'єра музиканта — це абсолютно несерйозне заняття і наполягав на тому, щоб дочка здобула освіту в якійсь практичній сфері. Він заборонив дівчині вступати до музичного училища, а дружині наказав не підтримувати дівчину у її рішенні.
Боячись розчарувати батька, Роксана мимоволі вступила після школи до університету на інженерно-залізничний факультет. Але технічні предмети не дуже цікавили дівчину, і вона, як і раніше, мріяла стати знаменитою співачкою.
Потай від батьків Роксана почала відвідувати гурток художньої самодіяльності при інституті. Потім вона брала участь у різних музичних конкурсах і завдяки своїй завзятості та неперевершеному таланту майже завжди перемагала в них.
І тут стався щасливий випадок — беручи участь в одному з таких конкурсів, артистка випадково познайомилася з народним артистом СРСР Костянтином Орбеляном, який одразу розглянув у дівчині творчий потенціал.
З цієї зустрічі і розпочалася музична кар'єра Роксани Бабаян. Вона стала однією із солісток естрадного оркестру, на чолі якого стояв К. Орбелян. Вже тоді юна артистка зрозуміла, що має пов'язати свою долю саме з музикою. Але інститут дівчина таки не покинула, боячись серйозного гніву батька, і успішно поєднувала навчання з улюбленою справою.
Роксана Бабаян: Успішний початок творчої кар'єри
Участь в оркестрі Орбеляна дала початок успішній кар'єрі артистки. У Єревані її впізнали як виконавицю джазу. Потім почалися турне рідною країною, а також за кордон.
Знайомство з відомими у шоу-бізнесі людьми привело співачку до ансамблю «Блакитні гітари». Щоб працювати у групі, дівчині довелося залишити рідне місто та переїхати до Москви. Хоча переїзд був для неї радісною та очікуваною подією, вона давно мріяла переїхати до центру розвитку музичної індустрії. Мрія здійснилася на початку 1973 року.
Участь в ансамблі змусила дівчину переглянути репертуар. І джазова співачка перетворилася на рок-зірку, адже саме у цьому напрямі розвивався ансамбль «Блакитні гітари».
Пісня «І знову сонцю посміхнуся», яку молода артистка виконала на конкурсі у Братиславі, стала безперечним хітом на кілька років. Сонячну мелодію та текст знали напам'ять усі – від маленьких дітей до дорослих шанувальників. Жоден концерт у 1970-ті роки не обходився без виступу Роксани Бабаян із її незмінним шлягером.
На початку 1980-х років артистка потрапила до рейтингу топ-10 найпопулярніших співачок Радянського Союзу. Її сильний неповторний голос зі східною вимовою, нестандартна для слов'ян приваблива зовнішність і вічний оптимізм, що заряджає, зробили свою справу.
Згодом популярність артистки лише зростала. Завдяки концертам на батьківщині та далеко за кордоном жінка набула надзвичайної слави. Але Роксана вирішила не зупинятися на досягнутому. Вона вступила до інституту театрального мистецтва і паралельно з концертами навчалася акторській майстерності. У 1983 році вона отримала диплом актриси театру та кіно.
вершина слави
Завдяки знаменитому в країні музичному фестивалю «Пісня року», в якому співачка посіла 1-е місце, Роксана Бабаян була ще на одному щаблі слави. Співачку зауважив відомий композитор Володимир Матецький та запропонував творчу співпрацю. Він написав пісні для Софії Ротару, Яака Йоали, Вадима Казаченка, Алли Пугачової та інших зірок. Тепер і Роксана опинилася у цьому списку. Вийшла серія нових шлягерів, серед яких були: «Чарівні чари», «Я не сказала головного», «Єреван», «Пробач» та ін.
1988 року був подвійний успіх — вийшла перша студійна платівка зірки і водночас із цією подією їй надали звання заслуженої артистки Радянського Союзу.
У 1990-х роках були нові концерти, альбоми та ще більше популярності. Завдяки відомій спільній роботі з прибалтійською зіркою Урмасом Оттом Роксана стала дуже популярною у країнах ближнього зарубіжжя.
Потім на початку 2000-х років співачка зробила перерву у музичній діяльності та більше працювала як актриса. На естраду вона повернулася через 10 років.
Роксана Бабаян та робота в кіно
На пік своєї пісенної кар'єри зірка рішуче змінила курс своєї діяльності. І почала реалізовуватися як актриса кіно. Її дебютним фільмом став фільм Олександра Ширвіндта "Бабник". Тут вона зіграла роль дружини свого справжнього чоловіка Михайла Державіна.
Наступна роль була у тандемі із відомою актрисою Людмилою Гурченко у комедійному фільмі «Моя морячка». 1992 року вийшов новий фільм за участю Роксани Бабаян — «Новий одеон». Ще через два роки — комедія «Третій не зайвий».
Слід сказати, що актриса працювала тільки з одним режисером — Ейрамджаном. А її незмінним партнером за роллю завжди був чоловік.
Особисте життя Роксани Бабаян
Шанувальників зірки цікавить як її творча діяльність, а й закулісне життя. Так сталося, що Роксана Бабаян не має дітей. Але своє безмежне кохання жінка дарує дітям, які страждають і потребують, завдяки благодійності.
Її першим чоловіком став Костянтин Орбелян, який і привів Роксану на естраду. Але шлюб продовжився недовго. Велика різниця у віці (18 років) і постійна ревнощі з боку чоловіка призводили до постійних з'ясов відносин і в результаті - до розриву відносин. Але парі вдалося зберегти теплі та дружні стосунки навіть після розірвання шлюбу.
Після неприємного досвіду стосунків Роксана не поспішала шукати справжнього кохання, остерігаючись повторення сюжету. Другий чоловік Михайло Державін також був людиною мистецтва. Вони познайомилися абсолютно випадково на борту літака. На той момент Михайло мав сім'ю, і закохані почали зустрічатися в таємниці від усіх. Але такі таємні зустрічі не влаштовували палку парочку.
Вже за кілька місяців Державін розлучився з офіційною дружиною і запропонував руку і серце Роксані Бабаян. Це сталося 1988 року. З того часу пара була нерозлучною. У щасливому шлюбі вони прожили 36 років. Завдяки чоловікові Роксана зробила кар'єру у кіно. Він став для неї справжньою опорою, підтримкою, другом та натхненником.
Після смерті чоловіка актриса довго не могла прийти до тями. За її словами, вона втратила віру у майбутнє. Але завдяки неймовірній підтримці друзів сім'ї, родичів та «фанатів» жінка вирішила жити та творити всупереч усьому.
Вона і сьогодні є улюбленицею публіки. Часто бере участь у різних проектах, зустрічається з шанувальниками, виступає як запрошена зірка.
Нещодавно вийшов документальний фільм за її участю, присвячений пам'яті коханого чоловіка Михайла Державіна.
