Азербайджанський тенор Рашид Бейбутов був першим співаком, якого визнали Героєм Соціалістичної Праці.
Рашид Бейбутов: Дитинство та юність
14 грудня 1915 року в сім'ї Меджида Бехбудали Бейбутова та його дружини Фірузи Аббаскулукизи Векілової народилася третя дитина. Хлопчика назвали Рашидом. Син знаменитого виконавця азербайджанських пісень Меджида та Фірузи отримав від батька та матері унікальний набір творчих генів, що вплинуло на його життя та долю.
Музика у домі звучала завжди. Не дивно, що всі діти у родині Бейбутових співали та високо цінували народну творчість. Співав і Рашид, щоправда, спочатку соромлячись, намагаючись сховатися від усіх. Проте любов до музики перемогла над збентеженням, і вже у шкільні роки хлопець солував у хорі.
Після закінчення школи Рашид навчався у залізничному технікумі. Не тому, що мріяв про професію залізничника, а просто треба було здобути спеціальність. Єдина втіха студентських років — оркестр, який організував співучий Бейбутов, зібравши до колективу закоханих у пісню та музику однокласників. Після технікуму він служив в армії, де Рашид знову залишився вірним музиці — співав в ансамблі.
Кар'єра: естрада, джаз, опера, кіно
Людина, яка не мислить себе без музики, не розлучиться з нею ніколи. Після армійської служби Бейбутов уже знав, що його майбутнє — це сцена. Він вступив солістом до тбіліського естрадного колективу, а трохи пізніше став учасником Державного єреванського джазу. Це прославлений колектив, який виступав із гастролями країною Рад, де керував А. Айвазян. Ліричний та ніжний тенор Рашида Бейбутова дуже сподобався.
Не лише джаз зацікавив молодого азербайджанського співака. Він співав у опері, щоправда, спочатку виконував невеликі сольні уривки.
1943 року знімали фільм «Аршин малий алан». Цей веселий фільм, наповнений жартами та мелодійними піснями, увійшов до золотої колекції. Творці фільму вважали, що таке легке кіно допоможе людям вистояти у важкі воєнні часи та не втратити силу духу. Головну роль музичної комедії виконав Рашид Бейбутов.
Фільм вийшов на екрани у 1945 році, і Бейбутов став знаменитим. Образ, створений Рашидом на екрані, та його ніжний чистий тенор полонили глядачів. За цю роботу артиста було удостоєно Сталінської премії.
Рашид Бейбутов багато гастролював, об'їздив Радянський Союз та неодноразово був за кордоном. До репертуару входили і народні пісні країни, де проходили виступи.
Співак мешкав у Баку, і з 1944 по 1956 роки. виступав у філармонії. Багато років він віддав сольній кар'єрі у театрі опери.
Було створено багато записів голосу Бейбутова: «Кавказька застільна», «Баку» та ін.
Дітище співака
В 1966 Рашид Бейбутов створив особливий пісенний театр, основою став раніше створений співаком концертний склад. Особливістю творчого дітища Бейбутова було вбрання музичних композицій у театральні образи. Звання народного артиста СРСР Рашида було удостоєно через два роки після створення театру.
За плідну творчу діяльність азербайджанського співака було номіновано на Державну премію Азербайджанської республіки. Ця подія сталася 1978 року. Ще за два роки артист отримав звання Героя Соціалістичної Праці.
Орденами та медалями Рашида Бейбутова нагороджували неодноразово, його діяльність та талант високо оцінили в республіках Країни Рад. Він був володарем почесних звань «Заслужений діяч» та «Народний артист».
Рашид Бейбутов, окрім творчості, приділяв час державної діяльності. Депутат Верховної Ради Бейбутів, обраний 1966 року, був на цій посаді п'ять скликань.
Особисте життя артиста Рашид Бейбутов
Зі своєю майбутньою дружиною Джейран артист познайомився, коли дівчина була студенткою медичного інституту. Пізніше Джейран розповідала про те, що Рашид розглянув її в театральний бінокль, спостерігаючи за дівочими зграйками на вулиці.
1965 для Бейбутова став особливим - дружина подарувала йому дочку. Дівчинка, яку назвали Рашида, успадкувала талант батька.
Час – ніщо для пам'яті
Незрівнянний Аскер помер за рік до розпаду Радянського Союзу 1989 року. Існує кілька версій, чому життя азербайджанського співака обірвалося на 74-му році. За однією версією, через серйозне навантаження, яке піддав себе немолодий Рашид, поєднуючи творчу та державну діяльність, не витримало серце.
По другий — актора побили на вулиці, що призвело до смерті. Є й третя версія, якої дотримуються рідні співаки. Самопочуття Рашида Бейбутова різко погіршилося через конфлікт із Михайлом Горбачовим під час карабахської трагедії, коли до Азербайджану увійшли танки. Для національного героя республіки це були жахливі події. Співак помер 9 червня. Алея почесного поховання в Баку прийняла ще одного гідного сина Вітчизни.
На згадку про Рашида Бейбутова названо вулицю Баку та Театр пісні. Ім'ям співака названо також одну з музичних шкіл. На згадку про знаменитого тенора у 2016 році було відкрито пам'ятник роботи архітектора Фуада Салаєва. Триметрова фігура талановитого співака та керівника встановлена на постаменті поряд із будинком Театру пісні.
