За час існування гурт Nautilus Pompilius завоювала мільйони сердець радянської молоді. Саме вони відкрили новий жанр музики – рок.
Зародження групи Nautilus Pompilius
Зародження групи відбулося у 1978 році, коли студенти відпрацьовували годинник під час збирання коренеплодів у селі Маминське, Свердловській області. Спочатку там познайомилися В'ячеслав Бутусов та Дмитро Умецький. Під час знайомства вони мали схожі музичні інтереси, тому вони вирішили створити власний рок-гурт.
Незабаром до них приєднався ще один студент Ігор Гончаров. Спочатку їм не виходило реалізувати плани через те, що Бутусов перебував в іншій групі. Зібратися разом у них вийшло тільки на другому курсі навчання.
Останньою краплею, яка підштовхнула хлопців на створення власного гурту, став рок-фестиваль у 1981 році. Майбутній склад гурту дивився на гру вже сформованого рок-гурту «Трек», склад якого кожен знав особисто. Тоді хлопці усвідомили, що здатні створити музику, яка звучатиме не гірше, ніж у їхніх знайомих.
Початок кар'єри
Група розпочала своє повноцінне існування у листопаді 1982 року. До основного складу увійшов гітарист Андрій Саднов. Потім було створено демоальбом колективу, названого на честь народної казки «Алі-баба і сорок розбійників». Після випуску перших творів від «НАУ» (так коротко називали гурт) пішов барабанщик. Його замінив інший майстер ударних інструментів Олександр Зарубін.
Влітку 1983 року вийшов перший офіційний альбом гурту "Переїзд". Основою для левової частки композицій з цього альбому стали угорські вірші Аді та Сабо. Бутусов знайшов збірки під час поїздки до Челябінська.
Творчість гурту Nautilus Pompilius
У наступні роки музиканти експериментували з жанрами, віддаляючись від перших творінь у стилі важкого року. Особливо це помітно в альбомі «Невидимка», випущеному в 1985 році. Наступного року випущено альбом «Розлука», завдяки якому гурт користувався величезною популярністю. У порівнянні з аматорською творчістю, випущеною раніше, хлопці вийшли до вищої ліги. Їх почали порівнювати із такими відомими групами, як «Кіно», «Аліса».
Разом із всесвітнім визнанням та славою з'явилася перспектива здобути ще й багатство. 1988 можна сміливо вважати піком популярності групи. Колектив охопила спрага грошей, почали виникати конфлікти та сварки. Склад постійно змінювався, але група продовжувала існувати до відходу Умецького. Бутусов не витримав атмосфери, яка панувала у колективі та розформував групу.
Наступного року старі друзі знову почали спілкуватись. Бутусов та Умецький записали ще один альбом «Людина без імені». Після запису альбому хлопці згадали старі образи та пішли у різні боки. Через сварок та відсутність розуміння альбом вийшов у продаж лише у грудні 1995 року.
Великі зміни у групі
1990 рік став роком змін для групи Nautilus Pompilius. Гра на саксофоні була замінена гітарою. Стиль і тематика значно змінилася. У текстах можна побачити філософський, іноді релігійний зміст. Величезною популярністю користувалася композиція «Прогулянки водою». У ній йдеться про спотворений у тексті момент з життя апостола Андрія та Ісуса.
Через три роки в колективі знову були сварки та нерозуміння. Вийшли із гурту «НАУ» Єгор Бєлкін, Олександр Бєляєв, які виконували гру на гітарі. 1994 року співзасновник гурту «Агата Крісті» Вадим Самойлов посприяв виходу альбому «Титанік». На думку експертів, завдяки альбому гурт отримав найбільший прибуток за весь час існування.
Пізніше вийшов альбом «Крила». Створення платівки важко давалося музикантам. Popулярність вона набула лише після виходу відомого фільму «Брат». Він назавжди увійшов до історії паралельно з гуртом Nautilus Pompilius. З пісень колективу складалося звукове оформлення фільму. До цього він отримував негативні відгуки від засобів масової інформації, включаючи відомих музичних критиків.
Значна кількість пісень гурту слухачі полюбили назавжди. Пісня «Тутанхамон», яку у 1990-ті роки можна було почути майже скрізь. Спочатку її виконання планували у стилі балади, але пізніше Бутусов передумав.
Повага та любов до групи Nautilus Pompilius залишилися й досі. Незважаючи на критику, важкий шлях і погані відгуки від деяких критиків, група подобалася слухачам через відсутність страху експериментувати, що набагато краще, ніж тихо впасти після одного створеного хіта та мільйона аналогів.
До списку останніх композицій гурту стали альбоми «Яблокітай» та «Атлантида». Перший альбом був записаний Бутусовим в Англії разом із англомовними музикантами. Деякі фахівці вважають, що все це відбувалося через те, що найняти музиканта-англійця було дешевшим.
До збірки пісень «Атлантида» увійшли пісні, які були опубліковані за час існування групи (з 1993 по 1997 рр.).
Після виходу альбому гурт був остаточно розформований. Останнім подарунком для їхніх "фанатів" стала участь старої команди на різноманітних музичних фестивалях.
Група Nautilus Pompilius у сучасності
Іноді на цілу річницю від дня існування гурту проводив концерти один із складів.
В'ячеслав Бутусов продовжив займатися творчістю на чолі з іншими музичними гуртами. Останнім часом він приділяє увагу молодому колективу Орден Слави.
Основний автор текстів групи Nautilus Pompilius - Ілля Кормільцев. Він помер від раку останньої стадії у 2007 році, після повернення з Англії.
Ігор Копилов тривалий час перебував у групі «Нічні снайпери». Але після відходу з групи покинув групу. 2017 року пережив інсульт.
