"Червоні маки" - дуже відомий в СРСР ансамбль (вокально-інструментальне виконання), створений Аркадієм Хаславським у другій половині 1970-х років. Колектив має безліч всесоюзних нагород та премій. Більшість із них було отримано тоді, коли керівником ансамблю був Валерій Чуменко.
Історія колективу «Червоні маки»
Біографія ансамблю налічує кілька гучних періодів (група періодично поверталася у новому складі). Але основний етап діяльності був у 1970-1980-ті роки. Багато хто вважає, що "справжня" група "Червоні маки" існувала в період з 1976 по 1989 роки.
Все почалося у Макіївці (Донецька область). Тут у музичній школі навчався Аркадій Хаславський із своїми друзями. За деякий час їм запропонували створити ВІА.
Це мав бути не лише ансамбль, а й ансамбль при місцевому заводі (це означало, що музиканти будуть офіційно працевлаштовані як робочі виробництва з відповідною зарплатою). Діти прийняли пропозицію. Перша назва, яку дали ВІА, — «Калейдоскоп». Це було за кілька років до офіційної появи гурту "Червоні маки".
У 1974 році у зв'язку з переходом ансамблю в Сиктивкарську філармонію група була перейменована на ВІА «Парма». До складу колективу входили клавішники, бас-гітаристи, гітаристи, барабанщик та співаки. І в музиці навіть використовували саксофони та флейти.
1977 року вийшла перша платівка колективу. Закінчилась робота у філармонії. Але оскільки Хаславський мав безліч апаратури та інструментів, музична діяльність колективу була припинена.
Розквіт популярності гурту «Червоні маки»
Становище змінилося кардинально разом зі зміною керівника ансамблю. Ним став Валерій Чуменко. Відбулися серйозні зміни у складі колективу. З первісного складу залишилися лише один із вокалістів та бас-гітарист. До групи набирали професіоналів — тих, хто вже встиг взяти участь у різних ансамблях та досягти певного успіху.
Музичним керівником став Геннадій Жарков, котрий до цього моменту вже встиг попрацювати з відомим ВІА «Квіти». Багато композицій відзначено авторством Віталія Кретова, який лише розпочинав свій творчий шлях. Але у майбутньому керував знаменитим ансамблем «Лійся, пісня».
Зібрали сильний склад, який розпочав активний запис нової музики. Композиції створювали у змішаних стилях. В основі була естрадна пісня, характерна для будь-якого ВІА того часу. Однак у творчості гурту яскраво звучали елементи року та джазу. Це дуже сильно вирізняло музикантів серед інших виконавців.
Жарков, який брав безпосередню участь у створенні музики, залишив ансамбль наприкінці 1970-х років. Концертні аранжування ансамблю допомагав створювати широко відомий у майбутньому Михайло Шуфутинський. 1978 року його змінив Аркадій Хоралов. На цей момент він уже мав значний досвід участі у групі «Самоцвіти». Там він виконував вокальні партії та грав на клавішних інструментах.
У групі він почав брати участь та безпосередньо відповідати за створення музичної основи майбутніх пісень. Одним із перших результатів цієї співпраці стала пісня «Давай спробуємо повернути», яка стала дуже відомою на радянській естраді. Пізніше цю композицію Аркадій часто виконував як сольно, і з іншими колективами.
Новий стиль гурту
До репертуару ансамблю додано низку нових пісень, записаних у новому стилі — поп-рок. Серед музикантів тепер було безліч гітаристів, скрипалів та клавішників. Музика почала звучати свіжіше та насичено. Підключили синтезатори та інші сучасні інструменти та обладнання. У 1980 році вийшла платівка «Кружляться диски», на якій було достаток прогресивної музики.
У описі платівки значну увагу зосереджено Юрію Чернавському. Незважаючи на те, що в групі він був клавішником, більшість музичних експериментів ансамблю було зроблено саме завдяки йому.
Чернавський постійно шукав нове звучання, експериментував із інструментами та звуками. Завдяки цьому диск вийшов сучасним, навіть випереджав багатьох музикантів Радянської естради.
На початку 1980-х років звучання знову змінилося тепер на диско. При цьому музиканти неодноразово зазначали, що вони не намагалися зробити звучання своєї музики сучасним. Вони просто любили пробувати щось нове. Кожна людина, яка приходила до ансамблю, вносила в музику щось своє. Враховуючи те, як часто змінювався склад, ці зміни може відчути навіть далека від музики людина.
«Для кого ваша музика?» — таке запитання якось поставили музикантам. Вони відповіли, що їхніми слухачами є проста молодь – працівники заводів, виробництв та будівництв. Простий народ, який має інтерес до чогось нового. Звідси й теми пісень — про таких самих простих людей, роботягів.
Початок 1980-х років був піком популярності гурту. Наприклад, головна пісня з альбому «Кружляться диски» щодня грала на радіостанціях Радянського Союзу протягом майже півроку. Потім музиканти ВІА співпрацювали з Аллою Пугачовою. Було навіть розроблено спільну концертну програму, тому деяким музикантам вдалося відіграти низку концертів зі співачкою.
Одночасно ансамбль продовжував записувати хіти. "Час мчить" і багато інших пісень початку 1980-х років дотепер можна почути в різних програмах на телебаченні.
Пізні роки
Ситуація докорінно змінилася 1985 року, коли було запроваджено цензурну політику проти рок-музики. На виконавців наклали значні штрафи, а музика потрапила під заборону. Так сталося й із творчістю гурту «Червоні маки». Їхня музика опинилася у стоп-листі.
Виходу було два — або змінювати напрямок розвитку, або закривати групу. Частина музикантів покинула колектив, так вони не бачили виходу із ситуації. Однак Чуменко створив новий склад, перейменував групу на «Маки» і розпочав запис нового матеріалу. Ансамбль встиг взяти участь у ряді телевізійних програм, однак у 1989 році все ж таки припинив своє існування.
У 2015 році гурт був знову зібраний, щоб записати низку своїх хітів у новому виконанні.
