Judas Priest - одна з найвпливовіших хеві-метал-груп в історії. Саме цей колектив відносять до піонерів жанру, які визначили його звучання десятиліття вперед. Поряд із такими гуртами, як Black Sabbath, Led Zeppelin та Deep Purple, колектив Judas Priest відіграв вирішальну роль у рок-музиці 1970-х років.
На відміну від колег, група продовжила успішний шлях у 1980-і роки, здобувши всесвітню популярність. Незважаючи на 40-річну історію, колектив продовжує творчу діяльність і дотепер, радуючи новими хітами. Але успіх супроводжував музикантам не завжди.
Ранній час
Історія створення гурту Judas Priest пов'язана з двома музикантами, що стояли біля витоків гурту. Ієн Хілл і Кеннет Даунінг познайомилися ще в шкільні роки, внаслідок чого музика стала їхньою спільною пристрастю. Обом подобалися роботи Джімі Хендрікса, який назавжди змінив образ музичної індустрії.
Незабаром це призвело до створення власного музичного гурту, що грав у жанрі прогресивного блюзу. Незабаром до шкільного колективу приєдналися ударник Джон Елліс і вокаліст Алан Аткінс, який мав значний концертний досвід. Саме Аткінс дав гурту гучну назву Judas Priest, яка сподобалася всім учасникам.
Протягом наступних місяців гурт активно репетирував, виступаючи з концертами у місцевих концертних залах. Однак той дохід, який музиканти отримували від виступів наживо, був дуже скромним. Грошей катастрофічно не вистачало, тому на початку 1970-х років склад групи страждав від перших серйозних змін.
Все змінилося лише тоді, коли у групі з'явився новий вокаліст Роб Хеллфорд, який привів ударника Джона Хінча. Новий колектив швидко знайшов порозуміння, розпочавши створення нового музичного матеріалу.
Творчість гурту Judas Priest 1970-х років
Протягом наступних двох років гурт гастролював країною, виступаючи з численними концертами в клубах. Подорожувати доводилося у власному мікроавтобусі, особисто завантажуючи та вивантажуючи всю музичну апаратуру.
Незважаючи на умови, праця дала свої результати. Гурт був помічений скромною лондонською студією Gull, яка запропонувала групі Judas Priest записати перший повноцінний альбом.
Єдиною умовою, поставленою студією, була наявність у групі другого гітариста. На думку співробітників компанії, це стало б вдалим маркетинговим перебігом. Адже тоді всі рок-гурти задовольнялися класичним складом із чотирьох осіб. До колективу приєднався Гленн Тіптон, який грав в інших групах.
Наявність другого гітариста зіграла свою роль. Стиль гри з двома гітаристами запозичений багатьма рок-групами наступних років. Тож нововведення стало новаторським.
Альбом Rocka Rolla був випущений у 1974 році, ставши дебютним для гурту. Незважаючи на те, що нині платівку вважають класичною, на момент виходу вона не задовольнила потреби публіки.
І музиканти були розчаровані записом, який вийшов дуже «тихим» і недостатньо «важким». Незважаючи на це, група продовжила гастролювати Великобританією та Скандинавією, незабаром уклавши новий вигідний контракт.
«Класичний» період гурту Judas Priest
Друга половина 1970-х років ознаменована першим світовим турне, що дозволило британській групі набути небаченої популярності. І навіть постійні зміни барабанщиків не вплинули на успіх гурту.
Протягом наступних кількох років колектив записав кілька успішних альбомів, які посіли лідируючі позиції у британських та американських чартах. Stained Class, Killing Machine та Unleashed in the East стали одними з найвпливовіших у хеві-металі, вплинувши на десятки культових груп.
Ще однією важливою складовою став образ, створений Робом Хеллфордом. Він поставав перед публікою в чорному одязі, прикрашеному металевими аксесуарами. Згодом так стали одягатись мільйони металхедів по всій планеті.
Настали 1980-і роки, які стали для хеві-металу «золотими». Створено так звану «нову школу британського хеві-металу», яка дозволила жанру витіснити всіх конкурентів.
На подальші роботи гурту Judas Priest звернули увагу мільйони слухачів, які з нетерпінням чекали нових хітів від кумирів. Альбом British Steel вивів британців на новий рівень, ставши хітами на батьківщині та за її межами. Однак Point of Entry, що пішов за ним, став комерційним «провалом».
Над новим релізом Screaming for Vengeance гурт працював дуже довго. Кропотлива робота привела до одного з найкращих альбомів в історії, який став світовою сенсацією.
Альбом Painkiller і наступний відхід Роба Хеллфорда
Наступні роки гурт Judas Priest перебував на олімпі слави, збираючи стадіони по всьому світу. Музику колективу можна було почути у фільмах, по радіо та на телебаченні. Однак у 1990-ті роки група не уникла проблем. Першим приводом для тривоги став судовий процес, пов'язаний із самогубством двох підлітків.
Батьки подали на музикантів до суду, переконуючи громадськість у негативному впливі творчості гурту Judas Priets, який став приводом для трагедії. Вигравши справу, гурт випустив альбом Painkiller, після виходу якого Роб Хеллфорд покинув склад.
Він повернувся до групи лише через 10 років, встигнувши пережити зізнання у своїй гомосексуальної орієнтації. Незважаючи на скандали, пов'язані з вокалістом, він швидко повернув творчу діяльність гурту Judas Priest на колишній рівень. А про скандали громадськість благополучно забула.
Група Judas Priest зараз
XXI століття стало для музикантів гурту Judas Priest плідним. Ветерани хеві-метал-сцени здобули другу молодість, радуючи новими релізами. При цьому деякі музиканти встигали працювати з власними сайд-проектами, ведучи активну музичну діяльність скрізь.
Judas Priest — чудовий приклад групи, яка зуміла подолати кризу та повернутися на колишній рівень.
