Коли народився Johann Strauss, класичну танцювальну музику вважали несерйозним жанром. До подібних композицій належали з глузуванням. Штраус вдалося змінити свідомість суспільства. Талановитого композитора, диригента та музиканта сьогодні називають «королем вальсу». І навіть у популярному серіалі за романом «Майстер і Маргарита» можна почути музику композиції «Весняні голоси», що зачаровує.
Йоганн Штраус: Дитинство и юність
Коли йдеться про Штраус, то стає незрозуміло, про кого йдеться. Справа в тому, що Штраус – це справжня династія талановитих музикантів та композиторів. Свій талант Йоганн успадкував від глави сімейства.
Глава сімейства був талановитим скрипалем та диригентом. Він теж блискуче награвав вальс. Його репетиції часто проходили вдома, і він був зовсім не проти того, що діти намагалися наслідувати його музичну майстерність.
Коли Йоган підріс, то суворий тато побачив у сина не менше, ніж банкіра. Він навіть заборонив Штраусу-молодшому займатися музикою. Тепер усі репетиції проходили потай від голови сімейства. Але мамі вдалося наполягти, щоб діти могли вільно грати на фортепіано та співати у церковному хорі.
Ігри на скрипці талановитий хлопець навчався у самого Франца Амона. Батько не хотів відпускати сина на музичну ниву. Він хотів для Штрауса серйознішої професії. Йому нічого не залишалося робити, як задовольнити прохання батька. Незабаром він став студентом політехнічного училища. Йоганн отримав економічну освіту, яка надалі йому знадобилася.
Popулярність
На хвилі популярності музикант-початківець створив кілька оркестрів, які активно виступали з концертами в рідному місті. Продиригувавши лише одну композицію, він переїхав до іншого місця. Він одночасно вгамовував бажання публіки почути блискучу гру і збільшував свій дохід.
Коли Йоганн відточив свою майстерність рівня професіонала, він став повноцінним конкурентом своєму батькові. Глава сімейства настільки хвилювався за свою репутацію, що силоміць намагався утримати сина в чотирьох стінах. Йоганна підтримувала лише матір. Заради кар'єри Штрауса-молодшого вона розлучилася з чоловіком. На той момент вони вже не мали повноцінної родини, оскільки Штраус-старший жив на два будинки. Батько позбавив своїх дітей права на спадщину.
У батька та сина не збіглися погляди щодо прийняття революційних віянь. Так, глава сімейства без роздумів був за Габсбургів. Йоганн написав «Марш повсталих». Сьогодні представлена композиція відома шанувальникам класичної музики як «Віденська Марсельєза». Коли повстання було придушене, Йоган-молодший потрапив під суд. Батько радів, доки не зрозумів, що публіка зустрічає його дуже холодно. Він уже не був затребуваним музикантом. Глядачі хотіли бачити юного Штрауса.
Дивно, але після смерті батька розпочався розквіт творчої кар'єри відомого композитора. Йоганн намагався не ображатись на главу сімейства. Він присвятив йому кілька музичних композицій.
Творчий шлях та музика композитора Johann Strauss
Через рік після настання повноліття Йоганн обзавівся власним оркестром, з яким успішно гастролював країною. Перший виступ музикантів відбувся не в найкращому місці для класичних композицій. Оркестр на чолі зі Штраусом виступив у казино. Знову тут був замішаний батько, який скористався зв'язками, щоби його синові не дісталися добрі майданчики. Він перекрив йому вхід до всіх палаців і салонів.
Становище Йоганна покращало після смерті батька. Тоді музикант об'єднав оркестри, навіть почав виступати у палаці Франца Йосипа. Він керував оркестром, музиканти якого натхненно грали польки та вальси власного твору маестро. Іноді він дозволяв внести до репертуару багату творчу спадщину Штрауса-старшого.
Popулярність Йоганна зростала. Він став одним із найзначніших музикантів того часу. Штраус не був жадібний до слави. Свою популярність він поділяв із рідними братами — Едуардом та Йозефом. Він наголосив на тому, що себе вважає популярним генієм, а братів — просто талановитими музикантами.
Незабаром про Йоганна Штрауса дізналися не тільки на території рідної Австрії. Зі збільшенням популярності він охоплював ще більше майданчиків з різних куточків світу. Музикант зі своїм оркестром виступав у Чехії, Польщі та Росії. Він був обдарований. Йому не потрібно було докладати значних зусиль під час створення композицій. Музика просто "лилася з його пера".
Австрійський композитор – основоположник віденського вальсу. Мелодійні музичні композиції складаються зі вступу, 4–5 мелодійних побудов та висновків. Цікаво, що славнозвісний композитор написав понад 150 геніальних вальсів. Недооцінити його внесок у розвиток класичної музики просто неможливо.
Найкращі твори
Найпопулярніші композиції талановитого маестро — це «Казки віденського лісу» та «На прекрасному блакитному Дунаї». Цікаво, що остання композиція у народі отримала назву «Блакитний Дунай». Вперше мелодія пролунала на Всесвітній виставці у столиці Франції. Сьогодні композицію прийнято вважати неофіційним гімном Австрії.
Крім того, серед популярних вальсів Штрауса – «Весняні голоси». Вперше композиція пролунала на майданчику Theater an der Wien. Найцікавіше те, що вальс «Весняні голоси» можна почути на сучасних заходах. Наприклад, у європейських країнах композицію слухають під час святкування Нового року.
На основі безсмертних композицій маестро сьогодні створюють балети. Композиції Штрауса – не лише музика для проведення світських заходів. Фахівці впевнені в тому, що його композиції слід розглядати як самобутні композиції, які мають високу художню цінність.
У 1970-х роках Йоганн почав писати оперети. Штраус створив окремий класичний жанр. Усього їх було понад 10, а також балет та комічна опера. Для артистів-початківців великою честю є виконання партій з оперет «Летюча миша» або «Циганський барон».
Незабаром композитор, музикант та диригент відвідав Сполучені Штати Америки. Йому вдалося провести 14 концертів. Крім того, він встановив рекорд. Справа в тому, що Штраус диригував оркестром, до складу якого увійшло 1 тис. музикантів. Ця поїздка коштувала йому позбавлення контракту та великої суми грошей.
Особисте життя маестро Johann Strauss
Маестро кілька разів відвідував Російську Федерацію зі своїми концертами. Саме там він познайомився із прекрасною дівчиною, яку звали Ольга Смирнітська. Композитор закохався у неї та попросив вийти за нього заміж. Батьки виступили проти цієї спілки. Вони категорично не хотіли, щоб донька залишала рідну країну. Своєї музеї Штраус присвятив композицію «Прощання з Петербургом».
Коли маестро дізнався про те, що його кохана виходить заміж, він довго не міг знайти собі місце. Душевна рівновага Штраус знайшов в обіймах Генрієти Халупецької. Жінка мала дуже цікаву біографію. Вона народила сімох дітей від різних чоловіків, причому жоден не удостоївся взяти її в офіційні дружини. Для Йоганна вона стала музою. Композитор надихався красою оперної співачки.
Незабаром жінка померла. Штраус недовго сумував. Він не став обтяжувати себе обов'язком витримати належну жалобу і одружився з Анжелікою Дітріх. Через п'ять років пара розлучилася.
Останньою дружиною маестро стала красуня на ім'я Аделі Дойч. Вона втратила чоловіка та отримала у спадок значну суму грошей. Заради дружини-єврейки маестро навіть змінив віру. Цікаво, що у жодному шлюбі в нього так і не з'явилося дітей.
Після смерті Штрауса остання дружина постаралася увічнити пам'ять про маестро. У будинку, де мешкало сімейство, вдова створила музей. Там можна було переглянути музичні інструменти, на яких грав композитор, ознайомитись з його звичками та вивчити загальну обстановку.
Цікаві факти про Штраус
- Він написав понад 450 композицій.
- Дебютну композицію «Перша думка» він написав у 6 років.
- Йоганн написав кадриль "Микола" на честь російського імператора.
- Ім'я композитора асоціюють з королем вальсів, символом безтурботної юності та романтичного кохання.
- Пам'ятники Штраусу є в Австралії, Росії та Павловську.
Останні роки життя композитора
Штраус останніми роками життя намагався уникати світських заходів. Він вів затворницький спосіб життя. Тоді його можна було побачити лише на одному концерті — на честь створення оперети «Летюча миша». Згодом з'ясувалося, що це було неправильне рішення. Після концерту маестро захворів.
Йому поставили невтішний діагноз "Запалення легень". Він не мав шансів на життя. Штраус залишив цей світ у червні 1899 року. Він похований на Віденському центральному цвинтарі.
