Ірина Богушевська, співачка, поетеса та композитор, яку не прийнято порівнювати ні з ким іншим. Її музика та пісні абсолютно особливі. Саме тому її творчості відводиться особливе місце у шоу-бізнесі. Плюс до всього – свою музику вона робить сама. Слухачам вона запам'ятовується своїм проникливим голосом та глибоким змістом ліричних пісень. А інструментальний супровід надають особливої атмосфери та неповторного шарму її виступам.
Любов до музики з дитинства
Ірина Олександрівна Богушевська – корінна москвичка. Вона з'явилася на світ у 1965 році. Але майже всі дитячі роки вона провела за кордоном. Через роботу батька (він був затребуваним перекладачем при уряді) сім'я переїхала до Багдада, коли дівчинці було три роки. Потім якийсь час маленька Іра із сім'єю жила в Угорщині. До Москви вони повернулися лише тоді, коли дівчина закінчувала школу.
Любов до творчості виявлялася в Ірини Богушевської з ранніх років. Ще у дошкільному віці дівчинка складала віршики та декламувала їх на сімейних святах. А ще вона просто любила, коли мама читала поезію вголос чи співала. Маленька артистка завжди намагалася наслідувати, і це в неї непогано виходило. Голос Ірини був чистим та дзвінким. З першого разу вона могла повторити будь-яку мелодію, ніби потрапляючи в ноти. Помітивши талант доньки та її захоплення вокалом, батьки записали її на заняття до відомого музичного педагога Ірини Малахової.
Ірина Богушевська: дорога співачки до мрії
У старших класах Ірина чітко знала, що хоче стати акторкою. Вона навіть потай від батьків читала монологи, готуючись до вступного іспиту. Але, незважаючи на те, що в сім'ї панувала любов і взаєморозуміння – батьки все ж таки були проти. Вони планували для доньки зовсім інше майбутнє, з ґрунтовною освітою та серйозною кар'єрою.
Дівчина не стала суперечити батькам. У 1987 році вона вступила до МДУ на факультет філософії. Усі п'ять років університету вона була відмінницею і в 1992 році отримала червоний диплом. Але він був скоріше для заспокоєння батьків. Насправді нудні філософські трактати та робота в кабінеті мало її цікавили. Паралельно із заняттями в університеті дівчина відвідувала всілякі пісенні та поетичні конкурси, займалася у театральному гуртку та підробляла радіоведучою, а вечорами співала у місцевих клубах.
Особливо складно було на початку 90-х. Безробіття і тотальне безгрошів'я не обійшло стороною і викладачів філософії (а Ірина якраз була з-поміж них). Саме у ці роки дівчину тримав на плаву її музичний талант. Навіть батьки Богушевської переконалися, що «жартівлива» професія співачки набагато популярніша за «правильні» і може приносити дохід навіть у такий час.
Початок музичної кар'єри
Концерти та часті виступи у житті Ірини Богушевської розпочалися зі студентської лави. Вже тоді дівчину знали у Москві як талановиту співачку з неординарною манерою виконання. Але для самої дівчини все здавалося досить сумбурним. Не було сталості. Вона співала сольно, а також у складах різних відомих на той час колективів. Її друзі за університетом А. Кортнєв та В. Пельш, а за сумісництвом засновники та фронтмени групи «Нещасний випадок» часто запрошували її попрацювати разом. Але хлопці не лише співали. Вони грали у виставах, писали до них музичний супровід. Їхні театральні виступи були настільки популярними, що трупа гастролювала по всьому Союзу.
1993 року Богушевська перемогла у конкурсі пісні ім. А. Миронова. Перед дівчиною відкривалися нові творчі обрії. Але нещасний випадок змінює перебіг життєвої історії співачки. Цього ж року трапляється жахлива автокатастрофа за участю Ірини. Для відновлення не лише голосу, а й здоров'я загалом їй знадобилося два довгі роки.
Перший сольний проект Богушевської
Оговтавшись після автокатастрофи, Ірина Богушевська з новими силами поринає у творчість. У 1995 вона представляє публіці свою моновиставу «Зал очікування». Вірші та музичне оформлення до нього артистка пише самостійно. Дебютна вистава у студентському клубі справила справжній фурор.
До 1998 творчість артистки залишалася більшою мірою немедійною. Тільки вузька лайка її слухачів стежила за розвитком її кар'єри. Але якось її запросили виступити на популярному телешоу «Що? Де? Коли? Ірина виконувала свої пісні у перервах між іграми. Присутнім, а також телеглядачам настільки сподобалися пісні та манера виконання, що артистку попросили виступити ще у кількох передачах. Телебачення зробило свою справу – шанувальників творчості Ірини Богушевської побільшало. Плюс до всього, зав'язалися нові та потрібні знайомства.
Ірина Богушевська: альбом за альбомом
1999 став знаковим у творчості співачки. Вона випустила свій дебютний альбом під назвою "Книг пісень". В його основу лягли роботи із мюзиклу. Оскільки Богушевська була вже досить відома в колах шоу-бізнесу, то презентації можна було побачити іменитих зірок, таких як А. Макаревич, І. Алегрова, Т. Буланова, А. Кортнєв та ін. Її творчість не збирає стадіони. Але є певне коло справжніх поціновувачів якісної фірмової музики. У її виконанні видно характер та індивідуальність. У виступах простежується майстерний симбіоз різних стилів та напрямків. Така музика зачаровує та змушує серце битися частіше.
У 2000 році співачка представила шанувальникам новий альбом «Легкі люди», а в 2005 – збірку «Ніжні речі». Більшість її робіт – про жіноче кохання, вірність, відданість. Всі вони з глибоким змістом змушують слухача задуматися і пережити якийсь катарсис.
До 2015 року артистка випускає ще три альбоми. Є у Богушевської і дуети з такими зірками як Дмитро Харатьян, Олександр Скляр, Олексій Іващенков та ін.
Ірина Богушевська з поезією у житті
Ірина є членом Спілки письменників Російської Федерації. Її вірші відрізняються глибиною та вмінням комбінувати різні напрями у своїх роботах. Майже всі пісні для свого репертуару Ірина сама написала. Любовну лірику поетеси було оформлено до збірки віршів «Знову ночі без сну». Книга складається із ста ліричних творів. Презентація роботи була пишною та багатолюдною. Захід відбувся у концертній залі ім. П. І. Чайковського у Москві.
Ірина Богушевська: особисте життя
Щодо особистого життя співачки, то вона ніколи голосно не обговорювалася у ЗМІ. Жінка навчилася чітко розділяти особистий простір від суспільного. Але все ж таки деяку інформацію не приховати. Наприклад, офіційні шлюби. Перший чоловік Ірини, її друг та однокурсник, а також соратник у творчості – Олексій Кортнєв. Пара одружилася ще студентами. А на останньому курсі наречені вже виховували спільного сина Артема. Оскільки Ірина з Олексієм розривалися між навчанням та гастролями, дитиною переважно займалися дідусі та бабусі.
Після розлучення З Кортньовим був 12-річний шлюб із кореспондентом Л. Головановим. У 2002 у пари народився син Данило. Але дві творчі особи з шаленим ритмом життя знову не змогли вжитися під одним дахом. Як результат – було розлучення.
Коли Богушевська вже твердо вирішила, що романтичні почуття – це не для неї, на заваді зустрілася людина зі звичайною професією, яка не належить до шоу-бізнесу та ЗМІ. Це був її відданий шанувальник, біолог Олександр Аболіц. Саме він став третім офіційним чоловіком співачки.
Наразі артистка більшу частину часу проводить із сім'єю. Концерти дає виключно для душі і щоб порадувати своїх шанувальників. Богушевська активно займається благодійністю, але ніколи не хвалиться цим у соцмережах. Вона переконана, що добрі справи мають бути тихими.
