Шведський «метал» гурт HammerFall із міста Гетеборг виник зі з'єднання двох колективів — IN Flames і Dark Tranquillity, набув статусу лідера так званої «другої хвилі важкого року в Європі». Пісні гурту шанувальники цінують і понині.
Що передувало успіху?
1993 року гітарист Оскар Дроньяк об'єднався з колегою Еспером Стрембладом. Музиканти, залишивши свої гурти, створили новий проект HammerFall.
Втім, у кожного з них було ще за групою, і гурт HammerFall спочатку залишався «побічним» проектом. У планах хлопців були репетиції кілька разів на рік на участь у фестивалях місцевого масштабу.
Але все ж таки склад гурту був постійним — окрім Дроньяка та Стремблада, до команди приєдналися басист Йохан Ларссон, гітарист Ніклас Сундін та соліст-вокаліст Мікаель Станне.
Пізніше Ніклас та Йохан пішли з колективу, а їхні місця дісталися Гленну Люнгстрему та Фредріку Ларссону. Згодом змінився і вокаліст — замість Міхаеля ним став Йоакім Канс.
Спочатку гурт виконував кавер-версії знаменитих хітів. 1996 року хлопці вийшли до півфіналу шведського музичного конкурсу Rockslager. Гурт HammerFall виступив дуже успішно, проте журі не допустило їх до участі у фіналі. Однак музиканти не дуже засмутилися, бо у них все починалося.
Початок серйозної «розкрутки» Хаммерфол
Після цього конкурсу музиканти вирішили розвивати свій проект далі та запропонували свою демоверсію відомому лейблу з Голландії Vic Records. Після цього було підписано контракт і перший альбом Glory to the Brave, робота над яким тривала протягом року.
До того ж диск складався з оригінальних пісень, кавер-версія була лише одна. У Голландії альбом був досить успішним. А на обкладинці альбому розміщено символ гурту — паладин Гектор.
Оскар Дроньяк та Йоакім Канс повністю переключилися на діяльність групи HammerFall, решту змінили Патрік Рафлінг та Елмгрен. Фредрік Ларссон затримався у групі довше, але замість нього басистом став Магнус Розен.
HammerFall під новим лейблом
У 1997 році колектив переманив до себе лейбл із Німеччини Nuclear Blast і розпочалася повномасштабна «розкрутка» — були запущені нові сингли та відеокліпи.
Проект виявився дуже успішним, шанувальники хеві-металу були в захваті від групи HammerFall, ЗМІ давали захоплені відгуки, а в чартах Німеччини група зайняла 38 позицію. Таких висот не досягала раніше жодна «металева» група. Колектив моментально став хедлайнером, усі виступи проходили з аншлагом.
Восени 1998 року вийшов наступний альбом гурту Legasy of Kings, над яким працювали 9 місяців. Причому у роботі брали участь Оскар, Йоаким і Еспер, яких не було в основному складі колективу.
Потім музиканти відзначилися на кількох значущих концертах і вирушили до масштабного турне світом. Їх скрізь приймали дуже тепло, але не обійшлося і без проблем.
Канс заразився якимось інфекційним захворюванням, а за ним — і Розен, через що деякі концерти було перенесено. Наприкінці гастролей Патрік Рафлінг повідомив, що відмовляється від виснажливих роз'їздів, і ударником став Андерс Йоханссон.
2000-і роки
Запис третього альбому супроводжувався зміною продюсера колективу. Ним став Міхаель Вагенер (замість Фредріка Нордстрема). ЗМІ глузували з цього приводу, проте невдовзі їм довелося заспокоїтися — альбом Renegate, над яким працювали 8 тижнів, зайняв вершину шведського хіт-параду.
Цей диск набув статусу «золотого». Слідом вийшов диск Crimson Thunder, який увійшов до лідируючої трійки, проте викликав дуже неоднозначні відгуки через відхід від високошвидкісного пауера.
Крім цього, колектив переслідували й інші неприємності — інцидент в одному з клубів, внаслідок якого Канс отримав поранення ока, крадіжку грошей менеджером групи, а Оскар потрапив в аварію на мотоциклі.
Після випуску альбому One Crimson Night колектив зробив тривалу перерву і знову з'явився тільки в 2005 році з альбомом Chapter V - Unbent, Unbowed, Unbroken. Рейтинг цієї платівки – 4-та позиція серед національних альбомів.
У 2006 році група HammerFall знову зайняла вершини завдяки програмі Threshold. В той же час Магнус припинив співпрацю з колективом через розбіжності з музикантами. Басистом став Ларссон, який повернувся до групи.
У 2008 році пішов Елмгрен, який несподівано вирішив стати льотчиком, передав своє місце Портусу Норгрену. У новому складі гурт випустив кавер-збірку Masterpieces, слідом за яким у 2009 році записав альбом No Sacrifice, No Victory.
Нововведенням цього альбому став ще нижчий гітарний лад та зникнення з обкладинки Гектора. Цей диск посів 38 позицію в національному чарті.
Після успіху альбому музиканти вирушили у світове турне, а влітку 2010 року гурт HammerFall узяв участь у низці фестивалів.
Після восьмого альбому Infected у 2011 році і туру Європою, що відбувся за ним, група HammerFall знову влаштувала собі довгі канікули (перерва на два роки), — про це колектив повідомив у 2012 році.
