У 1960-х роках минулого століття почався і розвивався новий напрямок рок-музики, навіяний рухом хіпі, - це прогресивний рок.
На цій хвилі виникало дуже багато різноманітних музичних колективів, які намагалися поєднати східні наспіви, класику в обробці та джазові мелодії.
Однією з класичних представників цього напряму вважатимуться групу East оf Eden.
Історія створення групи
Засновником та лідером команди є Дейв Арбас, природжений музикант, інакше і бути не могло, адже народився він у родині скрипаля.
Роком заснування гурту вважають 1967 рік, місцем початку музичної діяльності - Брістоль (Англія).
Крім скрипки, Дейв, на відміну батька, умів грати ще й саксофоні, флейті, електрогітарі. Майбутня рок-зірка мала повний набір навичок для створення музики в стилі прогресивного електросаунду.
Крім того, за чутками, деякий час провів на Сході, осягаючи філософські вчення і шукаючи сенс життя. Все це разом і зумовило майбутній успіх музичного колективу.
Склад групи
Головним композитором, ідейним натхненником гурту East Of Eden та наступним учасником був Рон Кейнс. Він ще й грав на саксофоні. А вокал та гра на гітарі були прерогативою Джефа Ніколсона, бас-гітара — Стіва Йорка.
Ударними інструментами управляв музикант канадського походження Дейв Дюфонт. У такому сильному складі групі, начебто, був намічений грандіозний успіх.
Результатом їхньої роботи став незвичайний, навіяний новими явищами того часу стиль музики, заснований на поєднанні долі та непобитих імпровізацій.
Альбоми
Дебютний альбом вийшов дуже швидко у 1969 році, називався він Mercator Projected. На той час колектив працював за контрактом із фірмою звукозапису Dream.
Музика цієї платівки явно тяжіла до східних мотивів, загалом добре було прийнято публікою і критиками.
У цей період група багато і часто виступала на майданчиках та в клубах, залучаючи все більше шанувальників у свої лави неабиякими імпровізаціями.
Наступний свій альбом Snafu гурт East Of Eden записав вже в трохи зміненому складі — помінялися бас-гітарист та ударник.
Цей реліз прийнято вважати одним із найвдаліших у плані продажів, колективу вдалося пройти до списку топових груп Англії, і хлопці були впізнавані в Європі.
Один із старих хітів гурту Jig A Jig (після нової обробки у абсолютно новому невпізнанному стилі) користувався величезною популярністю.
Ця композиція вийшла на 7 позицію національного хіт-параду і протрималася там практично три місяці. Для всіх здавалося очевидним і незаперечним, що ці хлопці досягли свого.
Було цілком зрозуміло, що тепер треба лише йти вперед, створювати нові музичні шедеври на радість численних шанувальників.
Розпад гурту East оf Eden
Через рік гурт підписав новий контракт зі студією Harvest Records. Ці зміни викликали і нову зміну музикантів, тепер із старих учасників залишився лише Дейв Арбас.
Змінився і стиль музики — зі східних мотивів та джазових наспівів тепер перейшли до кантрі-музики. Комерційно це було виправдано, але свій неповторний стиль гурт East Of Eden звичайно втратив.
Незабаром залишив гурт та засновник, на його місце прийшов теж у минулому скрипаль Джо О'Доннелл, і музичний колектив з оригінального залишив лише назву.
Було випущено ще два альбоми: New Leaf та Another Eden, але величезної популярності вони не користувалися.
Гурту не вдалося втриматись у хіт-парадах Британії, шанувальники не прийняли і не зрозуміли перетворення улюблених музикантів. Крім того, постійна зміна кадрів не найкраще позначалася як музичні композиції.
Назва групи не змінювалася принципово, видаючи не дуже якісний саунд, продюсери та учасники сподівалися протриматися на лаврах колишніх учасників. Таким чином група працювала приблизно до 1978 року, перш ніж остаточно розпалася.
Друге дихання Іст оф Еден
Через майже 20 років, наприкінці 1990-х років, Дейв Арбас вирішив відтворити групу East Of Eden і об'єднався для цієї мети з Джефом Ніколсоном і Роном Кейнсом.
Звичайно, хлопці мріяли і були впевнені в тому, що вдасться повторити успіх, який гурт відчув у 1970-х роках минулого сторіччя.
У такому складі музиканти випустили ще два альбоми — це Kalipse та Armadillo, які, звичайно, варті того, щоби бути почутими. Але досягти колишньої атмосферності, джазовості, незвичайного звучання хлопцям, на жаль, не вдалося.
Незважаючи на визначні здібності та креативний підхід до творчості, практично нікому з першого складу гурту East Of Eden так і не вдалося досягти величезних успіхів у музиці.
Винятком став лише один із ударників Джефф Брітон, йому пощастило попрацювати в групі Wings, заснованій Полом Маккартні.
Успіх групи East Of Eden досить легко пояснити - 1960-1970 рр.. ознаменовані новими рухами серед молоді. Усі знають, чого коштували лише хіпі, ці квіти сонця, діти волі.
Незвичайна музика, гра на таких неординарних інструментах, як саксофон, у співзвучності зі скрипкою та електрогітарою не могли залишитися непоміченими.
