Christie - класичний приклад "групи однієї пісні". Усі знають її шедевральний хіт Yellow River, причому не кожен назве виконавця.
Ансамбль дуже цікавий у своєму стилі пауер-поп. В арсеналі гурту Christie є багато гідних композицій, вони є мелодійними і, до того ж, чудово зіграні.
Розвиток від 3G+1 до групи Christie
Джефф Крісті народився у богемній родині. Майже всі старші в будинку непогано володіли різними музичними інструментами. І, звичайно, привчили до цієї справи хлопчика. Спочатку мама (балерина за фахом) привчала сина освоювати фортепіано.
Пізніше він самостійно навчився грати на гітарі, аби створити рок-гурт. За прикладом багатьох підлітків того часу хлопчик мріяв про славу крутого рок-н-рольщика, оточеного захопленими шанувальницями.
Пробна група мала назву 3G+1 (тільки у Крісті було прізвище не на G). Хлопці виконували пісні у стилі скіффл. Але Крісті з його майже консерваторською освітою хотів працювати над складною музикою. Тому він легко залишив колишніх приятелів і увійшов до складу групи Outer Limits, що наслідувала The Beatles.
Саме у ній виявився композиторський талант молодого гітариста. Групі навіть вдалося увічнити свою творчість на кількох «сорокап'ятках». Однак із цим колективом досягти успіху у здібної молодої людини не вийшло. Outer Limits розпалася, а Джефф самозабутньо зайнявся вигадуванням гарних мелодій — ідеями він так і фонтанував. Залишалося лише когось зацікавити своїми опусами.
І такі люди знайшлися. Демо початківця уважно прослухали представники гурту The Tremeloes. Серед різних композицій їм сподобалася пісня Yellow River та так, що хлопці записали її в декількох варіантах. Але дивно, що випускати її не стали, вважаючи, що в них і так достатньо гарного матеріалу.
Джефф Крісті замислився над створенням свого колективу. І не просто свого, а названого його прізвищем. Перкусіоніста Майка Блеклі та гітариста Віка Елмеса Джеффу представив менеджер The Tremeloes Брайан Лонглі. Він також допоміг в організації запису на CBS Records. Назва Christie всіх влаштувала, тим більше, що тоді нерідко називали групу ім'ям основного вокаліста.
Першим синглом став Yellow River, причому із інструментальною підкладкою, записаною ще на сесіях The Tremeloes. Пісня моментально очолила хіт-паради у понад 20 країнах і посіла 23-ту позицію у США.
Феномен Yellow River
Головний хіт гурту можна умовно віднести до пісень «дембелів». У ній співається від імені солдата конфедератів, який повертається з громадянської війни. Боєць відслужив і мріяв у тому, як повернеться додому — туди, де протікає жовта річка. Там він обов'язково зустріне гарну дівчину і одружиться з нею.
Назва річки в пісні є умовною, її можна було б назвати будь-яким іншим кольором, аби це збігалося з ритмікою композиції. У кліпі на пісню знялися музиканти гурту, що розмістилися на палубі катера, що плив річкою Темзою.
Пісня була дуже популярною у Європі, зокрема й у СРСР. Її випустили на мініййоні фірми «Мелодія». Радянський ВІА «Гітари, що співають» зробив кавер-версію «Карлссон».
Так вийшло, що Christie стала одним із перших західних рок-гуртів, які «прорвали» так звану «залізну завісу». У 1971 році музиканти взяли участь у фестивалі естрадної пісні у Сопоті (Польща). І їхній виступ транслювали в Радянському Союзі.
Пісня сподобалася публіці саме своєю витонченою простотою та щирою чарівністю. А гурт отримав свою маленьку порцію кохання, яка була цілком заслуженою.
Пісня полюбилася народу саме своєю витонченою простотою та щирою чарівністю. А гурт отримав свою маленьку порцію кохання, яка була цілком заслуженою.
У гурту Christie була ще композиція San Bernadino — про місто в Каліфорнії, красивішого від якого немає на світі. Але так само яскравого емоційного на слухача, як «Жовта річка», вона мала.
Дебютний альбом гурту Christie
Слідом за синглом вийшов і перший альбом гурту. Стилістично він був схожим на ранній Creedence — такий самий енергійний кантрі-рок, можливо, з менш пронизливим вокалом і набагато спокійнішим у музичному плані.
Джефф Крісті згадував про те, що платівку записували поспіхом, щоб не прогаяти час піку популярності Yellow River. Майк Блеклі хоч і вважався у групі відповідальним за ударну установку, але в альбомі практично не було барабанів.
Його єдина заслуга – примітивна перкусія у пісні Coming Home Tonight. На ній він постукував ножем по пляшці з-під Coca Cola. Ще він знявся у пісні Down The Mississippi Line.
В альбомі записалися сесійні барабанщики Клем Каттіні та Хью Гранді. І Джефф теж не скрізь був співаючим. У кількох композиціях симпатичні голосові дані продемонстрував Вік Елмес.
Найтепліше альбом сприйняли в Штатах, де він протримався в чарті понад два місяці, що для дебюту чудово! Це не мало викликати здивування. Тому що з музики та текстів робота була американською.
Продовження
У 1971 році гурт Christie приступив до створення другого альбому For All Mankind. Джефф у ньому зробив спробу ускладнити музичну складову, виконати щось на кшталт блюз-року та кореневого кантрі.
Гурту вдалося повернутися до хіт-парадів із піснею Iron Horse. Вона вийшла тільки на «сорокап'ятці». Але багато музикознавців саме її називають найкращою композицією в короткочасній творчості гурту.
Під час запису другого диска до гурту приєднався басист Ховард Любін. Завдяки його участі Джефф зміг пограти на сцені та інших інструментах. Несподіваний успіх гурт отримав у Південній Америці, де головним хітом було визнано композицію Віка Елмеса Jo Jo's Band.
Розпад гурту Christie
Під час підготовки третього альбому відносини між музикантами остаточно погіршилися. У 1973 році група Christie розпалася, але потім кілька разів возз'єднувалася з різними складами.
Офіційно Джефф оголосив про розпуск групи 1976 року.
1990 року ансамбль було зібрано знову. І після цього виступав із концертами до 2009 року.
