Рок-гурт «Автограф» став популярним у 1980-х роках минулого століття не лише на батьківщині (у період незначного інтересу публіки до прогресивного року), а й за кордоном.
Гурту «Автограф» пощастило взяти участь у грандіозному концерті Live Aid у 1985 році зі зірками світової величини завдяки телемосту.
У травні 1979 року ансамбль створив гітарист Олександр Ситковецький (випускник «Гнесинки») після розпаду гурту «Високосне літо». Ставку робили створення колективу, здатного виконувати стилістично складні композиції на кшталт «королів британського арт-року» Yes і Genesis.
Тому до складу гурту запрошували лише сильних та компетентних музикантів. Ефектний вигляд, вміння триматися на сцені вітали, але на них не фокусували увагу. Важливішими були практичні навички та віртуозне володіння музичними інструментами.
Підбір учасників до групи «Автограф»
Спочатку Ситковецький запросив у свій проект барабанщика Андрія Моргунова, який звів його з бас-гітаристом та фаготистом Леонідом Гуткіним.
Потім хлопці знайшли для колективу піаніста, який щойно закінчив столичну консерваторію, — Леоніда Макаревича. Щоправда, Моргунов у складі не затримався, натомість взяли Володимира Якушенка.
Пізніше за всіх у групі «Автограф» першого складу опинилися клавішник Кріс Кельмі та співак, поліглот, який вивчив кілька іноземних мов, Сергій Брутян.
У такому вигляді на рік московської Олімпіади гурт вирушив на всесоюзний рок-фестиваль у Тбілісі. Виступ колективу відзначено журі, за підсумками конкурсу присуджено 2 місце. А за композицію із політичним ухилом «Ірландія. Ольстер» вручено спеціальну премію.
Після такого успіху колектив отримав офіційний статус, почавши виступати від організації «Москонцерт» та випустивши міньйон на фірмі «Мелодія». На першому боці маленької платівки були включені інструментал "Пристебніть ремені безпеки" та "Ірландія". А на другий - "Блюз "Каприз"". Восени того ж року пішли Якушенко та Кельмі (останній зібрав власний колектив «Рок-ательє»).
За барабанами на наступні 9 років почав працювати Віктор Міхалін. Із синтезаторами поодинці впорався Макаревич.
Несподівано навесні 1982 року гурт покинув вокаліст Брутян. З чуток, на припиненні занять музикою наполяг його батько — офіцер держбезпеки. Він буквально змусив сина продовжити наукову діяльність.
На вакантне місце перед мікрофонною стійкою Ситковецький запросив із групи «Чарівні сутінки» талановитого 19-річного хлопця Артура Міхєєва на прізвисько «Беркут», що згодом стало його творчим псевдонімом. Так завершилося становлення класичного складу гурту "Автограф".
Набуття популярності групи
Об'їздивши програму на столичних майданчиках, гурт «Автограф» поїхав із гастрольними концертами по Спілці. Іноді давали по 10 концертів у великих містах. Потім побували за кордоном.
У результаті колектив був визнаний першою радянською рок-групою, яка досягла серйозного комерційного успіху за межами країни. Здебільшого виступали у державах соціального табору — ЧССР, НДР, ВНР тощо. Але музиканти об'їздили з гастролями трьома десятками країн світу.
Через 5 років, 1984 року, після створення групи вийшов дебютний студійний магнітоальбом. Його записали на кіностудії "Мосфільм".
Першу офіційну платівку в компанії «Мелодія» було випущено 1986 року. Вона містила всього 5 композицій, мала скромне оформлення та непомітну назву, що збігається з назвою ансамблю. У тому ж році публіка спромоглася оцінити подвійний концертний альбом у вигляді магнітоальбому.
Навесні 1986 року (після трагедії на Чорнобильській АЕС) група «Автограф» брала участь у концерті «Рахунок № 904» на підтримку ліквідаторів аварії.
У тому ж сезоні до групи приєдналися співак, саксофоніст Сергій Мазаєв та органіст Руслан Валонен.
Через рік на стадіоні в Ізмайлово гурт «Автограф» виступав із Santana, Doobie Brothers, Bonnie Raitt.
Пізніше музиканти відвідали різноманітні фестивалі у Західній Європі. На одному з них Ситковецькому вдалося познайомитись із продюсером колективу Chicago Девідом Фостером. Він запросив нового знайомого та його товаришів на рок-фестиваль у Квебеку (Канада). Там радянські рокери виступили на одній сцені з легендарним гуртом Chicago та місцевим гуртом Glass Tiger.
На початку 1988 року група «Автограф» вперше поїхала до Штатів, де за рік підписала контракт із Хербом Коеном. Він співпрацював із легендою західної музики Френком Заппою.
А 1989 року вийшов диск у стилі AOR «Кам'яний край». Гостросоціальні тексти змінила любовна лірика та душевні балади. Робота вийшла дивовижною, але недооцінена критиками і слухачами.
Криза та розпад
Наприкінці 1980-х на вітчизняному музичному ринку змінилися пріоритети. Творчість гурту «Автограф» уже стала нецікавою.
Це негативно вплинуло на атмосферу групи. Спочатку, пославшись на проблеми із здоров'ям, колектив покинув Леонід Макаревич. Потім пішли Сергій Мазаєв та Віктор Міхалін. На місце колишнього ударника запросили Сергія Криніцина.
У лютому 1990 року на концерті в Саранську Олександр Ситковецький офіційно оголосив про закриття проекту.
Після розпаду вийшов англомовний диск Tear Down the Border, створений на основі «Кам'яного краю», та перевидання раннього матеріалу у цифровому форматі.
2005 року гурт «Автограф» возз'єднався у «золотому» складі з Мазаєвим, Кельмі та Брутяном, щоб гастролями відсвяткувати 25-річчя гурту.
Тур завершився грандіозним концертом у концертному залі «Олімпійський», який був записаний на CD та DVD.
Група «Автограф» сьогодні
Колектив «Автограф» уперше за 30 років презентував шанувальникам своєї творчості нову пісню. Композиція отримала назву "Храни". Трек був записаний у «золотому» складі. Музиканти відзначили:
«Ми перебуваємо у зоні ризику. Макар і я вже давно перейшли позначку у 65 років, Вітя — 64, Гуткін і Беркут — 60, Мазаю нещодавно виповнилося 60. Власне тому ми й вирішили створити цей музичний лист…».
