Вокально-інструментальний ансамбль «Аріель» належить до творчих колективів, які прийнято називати легендарними. Колективу 2020 року виповнилося 50 років.
Гурт «Аріель» працює й досі у різних стилях. Але улюбленим жанром колективу залишається фолк-рок у російській варіації — стилізація та аранжування народних пісень. Характерною особливістю є виконання композицій з часткою гумору та театральності.
Початок творчої біографії колективу ВІА «Аріель»
Челябінський студент Лев Фідельман створив групу музикантів у 1966 році. Наприкінці 1967 року під час урочистого концерту відбувся дебют молодого колективу. Але музиканти виконали лише три пісні, бо втрутився директор училища, заборонивши продовжувати виступ. Але ця невдача не зменшила ентузіазм хлопців. Валерій Паршуков, який тоді був продюсером колективу, запропонував назву «Аріель».
Щоб доблесна радянська цензура не робила замах на це ім'я, Паршуков пояснив, що ансамбль отримав таку назву на честь героя роману Олександра Бєляєва. У репертуарі гурту були пісні гурту The Beatles, але з російським текстом. До того ж слова музиканти написали самі.
1970 року комсомольські активісти Челябінська вирішили провести конкурс трьох відомих колективів. Організатори запросили ВІА «Аріель», «Алегро» та «Пілігрим». Учасники гурту «Пілігрим» не з'явилися на цій зустрічі.
В результаті було ухвалено рішення про створення ансамблю, якому залишили горде ім'я «Аріель». Керувати ним довірили Валерію Ярушину. З того часу 7 листопада 1970 року вважають днем створення колективу.
Конкурси, перемоги...
1971 року відбувся відбірковий етап конкурсу «Алло, ми шукаємо таланти». Колектив мав головне питання — що виконати у конкурсній програмі? Діти розуміли, що західні пісні їм не дозволять заспівати. А комсомольсько-патріотичні вони не хотіли співати.
Ярушин запропонував виконати дві пісні — «Ой мороз, мороз» та «Ніщо в полюшці не хитається». Пропозицію спочатку не сприйняли, але Валерій зумів переконати колег. Виступи відбулися у челябінському Палаці спорту «Юність» у присутності 5 тис. глядачів. То був успіх! ВІА "Аріель" став переможцем.
Наступний етап проходив у Свердловську. Гурт «Аріель» був учасницею, і ніхто не сумнівався у перемозі. Але серед конкурсантів був колектив «Ялла» із Ташкента. Шансів на перемогу у групи «Аріель» не було, все вирішувало національне питання. Колектив "Ялла" посів 1-е місце, "Аріель" - 2-ге. Цей програш дуже вплинув на амбіції артистів. Фельдман не витримав та залишив колектив. На місце, що звільнилося, прийшов Сергій Шаріков, клавішник з групи «Пілігрим».
Колектив продовжував репетирувати і готуватися до конкурсу — фестивалю «Срібні струни». Фестиваль проходив у місті Горький та був присвячений 650-річчю міста. У конкурсі взяло участь понад 30 колективів із різних куточків країни.
Тут уже одну композицію "на вибір" дозволяли виконувати англійською мовою. До конкурсу Лев Гуров написав шедевр — пісню про загиблих на фронті солдатів «Тиша». Валерій зробив аранжування та соло для органу.
Окрім композиції «Тиша», ансамбль виконав пісні «Відставала лебідка» та Golden Slumbers. Група «Аріель» здобула перемогу разом із тріо «Скоморохи» з Олександром Градським. А пісня «Тиша» здобула спеціальну нагороду за громадянськість тематики.
В армію пішов Валерій Слєпухін. Йому на заміну прийшов молодий Сергій Антонов. А 1972 року в колективі з'явився ще один музикант — Володимир Кіндінов.
Гурт «Аріель» запросили до Латвії на традиційний фестиваль музики «Янтар Лієпаї». Для цієї події Валерій написав парафраз на тему пісні «Віддавали молоду». За словами автора, це найкраще, що він створив у стилі фолк-року.
"Аріель" став професійним колективом
Колектив «Аріель» справив сенсацію та завоював приз «Малий бурштин» за перемогу у своїй категорії. Раймонд Паулс після завершення конкурсу привітав колектив та запросив записати платівку на студії у Ризі. Це був цікавий творчий процес, у який музиканти «занурилися з головою».
Тим часом у Челябінську готували наказ про відрахування студентів Каплуна та Кіндінова за запізнення на заняття на два дні. І це лише за три місяці до диплому.
Складними шляхами вони змогли відновити. Але з умовою — тим, хто провинився створити ансамбль «Юність Уралу», про групу «Аріель» забути, а Ярушина не пускати «на поріг». Почався складний період у житті колективу. Доводилося співати у ресторанах, вивчати кабацькі шлягери та кавказький фольклор.
Але 1973 року сталося те, у що важко повірити. У травні у виданні «Літературна газета» вийшла нотатка Микити Богословського «Важкий, але легкий жанр…». Автор розмірковував про сучасну естраду, багатьох критикував. Але про групу «Аріель» були лише хвалебні слова. У Челябінську ця стаття справила ефект бомби, що вибухнула.
В Обкомі зібрали нараду з гострого питання – куди зник ансамбль «Аріель»? Керівники челябінської філармонії запросили Ярушина для серйозної розмови та запропонували працювати у них у штаті. "Аріель" став серйозним професійним колективом.
«Золотий склад»
1974 року ансамбль залишив Кіндінов. До колективу приєднався Ростислав Гепп («Алегро»). Незабаром повернувся і Борис Каплун, який відслужив. У вересні 1974 року було сформовано «Золотий склад» колективу на 15 років. Це Валерій Ярушин, Лев Гуров, Борис Каплун, Ростислав Гепп, Сергій Шаріков, Сергій Антонов.
1974 року колектив став переможцем Всеросійського конкурсу молодих артистів естради. Цей успіх відкрив для колективу великі перспективи – концерти, гастролі, записи платівок, робота на телебаченні.
1975 року гурт «Аріель» з Аллою Пугачовою та Валерієм Ободинським записали пісні до музичного фільму про десантні війська «Між небом та землею». Автор музики – Олександр Зацепін. Потім вийшла платівка з піснями із цього фільму, яка розійшлася величезним тиражем.
Паралельно з фільмом працювали над першим диском - гігантом, з невигадливою назвою "Аріель". Диск розкупили із прилавків магазинів.
Час гастрольних турів групи Аріель
Потім були гастрольні турне до Одеси, Сімферополя, Кірова та інших міст. І довгоочікувана закордонна поїздка – НДР, Польща, Чехословаччина. Колектив брав участь у конкурсі радянської пісні у місті Зелена Гура. Виступ ансамблю зустріли чудово.
У 1977 році вийшов альбом "Російські картинки". Він більше двох років у хіт-парадах поступився лише «По хвилі моєї пам'яті» (Давид Тухманов).
У цей час колектив багато гастролював – Україна, Молдова. Прибалтика.
Весною 1978 року в Челябінську відбувся прем'єрний показ рок-опери «Омелян Пугачов». Успіх був приголомшливим, спектаклі відбулися по всій країні. У пресі писали лише захоплені відгуки.
Авторитет зміцнився і популярність ансамблю продовжувала зростати. У рейтингах група «Аріель» поступалася лише ВІА «Пісняри». Гастрольна географія розширилася. Наприкінці 1979 року колектив вирушив на Кубу як учасник молодіжного фестивалю.
1980 року колектив виступав у культурних заходах московських Олімпійських ігор. А також був запрошеним гостем на фестивалі «Весняні ритми – 80» у Тбілісі.
Ансамбль багато та успішно гастролював. У 1982 році музиканти виступали на майданчиках ФРН та НДР. Потім були гастролі — В'єтнам, Лаос, Франція, Іспанія, Кіпр.
Наприкінці 1980-х у колективі склалася непроста обстановка. Розбіжності призвели до неминучого фіналу. 1989 року Валерій Ярушин звільнився за власним бажанням з філармонії та ансамблю.
ВІА "Аріель" продовжив роботу. У 2015 році колектив відсвяткував 45-річчя ювілейним гала-концертом із програмою «Аріель – 45» випуском подвійного DVD.
У 2018 році у Кремлівському Палаці відбувся великий концерт, присвячений ювілейній даті колективу – 50 років на сцені. Відбулося возз'єднання нового складу груп «Аріель» та «Золотий склад». На жаль, пішли з життя Лев Гуров та Сергій Антонов.
