Альфред Шнітке – музикант, якому вдалося зробити значний внесок у класичну музику. Він відбувся як композитор, музикант, педагог і талановитий музикознавець. Композиції Альфреда звучать у сучасному кінематографі. Але найчастіше твори знаменитого композитора можна почути у театрах та на концертних майданчиках.
Він багато подорожував європейськими країнами. Шнітке поважали не лише на історичній батьківщині, а й за кордоном. Головною особливістю Шнітке був унікальний стиль та самобутність.
Альфред Шнітке: Дитинство та юність
Майбутній композитор народився 24 листопада 1934 року у місті Енгельсі. Цікаво, що у батьків геніального маестро було єврейське коріння. Рідним містом глави сімейства був Франкфурт-на-Майні. Коли почалася Друга світова війна, родина змушена була переїхати до столиці. Там жили бабуся та дідусь. Це стало для сім'ї порятунком від загибелі.
Шнітці ріс у багатодітній родині. Окрім нього, батьки виховували ще трьох дітей. Альфред розповідав про свою сім'ю лише добре. Вони були дружними і намагалися підтримати один одного у важкий воєнний та повоєнний час. Тоді родина змушена була запакувати необхідні речі та переїхати до Москви. Батьки навчали дітей німецькій мові, тоді як бабуся та дідусь дали ази російської мови.
Музикою маленький талановитий хлопчик почав захоплюватись із 11 років. У повоєнний час велика родина переїхала до Відня. Це був вимушений захід. Главі сімейства пощастило. У Відні він обійняв посаду кореспондента популярного видання Österreichische Zeitung.
На території Австрії Альфред у середині 1940-х років минулого сторіччя закінчив музичну школу. Розвиток творчого потенціалу остаточно переконав його, що він перебуває на правильному шляху. За кілька років родина Шнітке знову була на валізах. Вони переїхали до Москви. Мама та тато влаштувалися на роботу до місцевої газети. А Альфред продовжив ознайомлюватись із музикою.
Наприкінці 1950-х років молодик тримав у руках диплом про закінчення Московської консерваторії за класом композиції. Потім він вступив до аспірантури. На початку 1960-х років минулого століття Альфред викладав «Читання партитур» та «Інструментування». Педагог навмисне не брав у свою групу багато людей, щоб приділити кожному учневі більше часу.
Тоді ж він став частиною Спілки композиторів. Робота не давала Шнітці багато грошей, тож він брався за написання композицій для кінематографа. Незважаючи на значне навантаження, він не залишав стіни навчального закладу, де викладав.
Творчий шлях Альфреда Шнітке
Альфред — глибокий композитор, який упродовж своєї творчої біографії намагався розібратися в людині та її сутності. Свої переживання він передавав у творах. Переживання, страхи, пошуки істини та сенс людського життя — ці теми Шнітке торкався своїх композицій. У творах музиканта було створено унікальний симбіоз трагічного та комічного.
Він став творцем терміна "полістилістика" (поєднання різних естетик). На початку 1970-х Альфред створив дебютний балет, який отримав назву «Лабіринти». Потім померла мати. На згадку про неї композитор написав фортепіанний квінтет, який сьогодні відомий публіці як «Автор твору».
Він активно працював методом алеаторики. Двома словами композиції, написаних за цим методом, можна отримати значну кількість місця для імпровізацій. Такі твори не обмежені рамками.
У разі чудовим прикладом є композиція «Перша симфонія». Твір вперше пролунав завдяки геніальному диригенту Геннадію Різдвяному. Цікаво, що така музика подобалася далеко на всьому. Більше того, класичну композицію вважали радикальною. Тому композиція "Перша симфонія" не прозвучала в операх Пітера та Москви. Її презентація відбулася біля Нижнього Новгорода.
Творчість Альфреда Шнітке була самобутньою та оригінальною, оскільки не мала жанрових та стилістичних обмежень. Наприкінці 1970-х років маестро презентував шанувальникам класичної музики твір Concerto Grosso № 1. Представлена композиція піднесла свого творця. Альфред Шнітке став відомим далеко за межами рідної держави.
Шнітке був захоплений полістилістикою. Його окриляло звучання народної пісні. Під враженням від подібних творів маестро написав Der Sonnengesang des Franz von Assisi. Нову композицію вимоглива публіка сприйняла не менш палко.
Альфред Шнітке: Нові композиції
Незабаром відбулася презентація композиції «Друга симфонія», а за нею було ще кілька. Того ж року він побував у Паризькій опері. Він був задіяний у постановці опери «Пікова дама».
Після того, як Альгіс Жюрайтіс дізнався про те, що в опері планують постановку «Пікова дама», він опублікував провокаційну статтю. Диригента Великого театру, Любімова, для проведення генеральної репетиції не випустили із СРСР. Таким чином, прем'єра опери «Пікова дама» не відбулася. Тільки на початку 1990-х років задум творців був втілений у реальність. Прем'єра відбулася у Карлсруе. Наприкінці 1990-х років постановкою опери «Пікова дама» насолоджувалися московські театрали.
Пік популярності композитора
Прийнято вважати, що пік популярності Шнітке був у 1980-х роках минулого століття. Саме тоді маестро опублікував кантату "Історія доктора Йоганна Фауста". Цікаво, що над створенням представленої композиції Шнітке працював понад 10 років. Критики та шанувальники маестро однаково гаряче сприйняли новинку.
У 1980-х років маестро видав «Концерт № 1 для віолончелі з оркестром». Через рік він поділився не менш блискучими творами «П'ята симфонія» та Concerto Grosso № 4. Пізніше з-під його пера вийшли:
- «Три хори православним молитвам»;
- "Концерт для змішаного хору на вірші Г. Нарекаці";
- «Вірші покаяні».
Талант геніального композитора було оцінено на найвищому рівні. Ні для кого не секрет, що він залишив по собі багату спадщину. Він писав балети та опери, понад два десятки концертів, дев'ять симфоній, чотири концерти для скрипки. Він мав значну кількість музичних супроводів для опери та кінофільмів.
У середині 1980-х років талант Шнітке визнали на найвищому рівні. Він став «Заслуженим діячем мистецтв РРФСР». Крім того, композитор неодноразово тримав у руках престижні нагороди та премії.
Подробиці особистого життя композитора Альфред Шнітке
Незважаючи на бурхливе творче життя, Шнітке знаходив час і для кохання. Він був одружений двічі. Перший сімейний союз стався ще замолоду. Це було кохання з першого погляду. Дружиною відомого композитора стала дівчина на ім'я Галина Кольцова. Сім'я проіснувала зовсім недовго. Незабаром вони розлучилися.
В ім'я кохання Шнітке порушив педагогічну етику. Він закохався у свою студентку Ірину Катаєву. Маестро був зачарований неземною красою дівчини. Незабаром сім'я стала більшою на одну людину. Ірина народила композитору спадкоємця. Сина назвали Андрієм.
Шнітке неодноразово говорив про те, що Іра Катаєва була коханням всього його життя. Сім'я жила в гармонії та любові. Пара була нерозлучною до кінця життя знаменитого маестро.
Цікаві факти
- Він написав музику до понад 30 фільмів.
- На початку 1990-х Альфреду вручили Ленінську премію. Але він відмовився він її за особистими переконаннями.
- Одна з філармоній, що знаходиться у Саратові, названа ім'ям Альфреда Шнітке.
- Про життя відомого маестро знято кілька автобіографічних фільмів.
- Композитор помер біля Німеччини, але похований у столиці Росії.
Останні роки життя композитора
У 1985 році маестро переніс кілька інсультів. Здоров'я знаменитого композитора погіршилося, але, незважаючи на це, він продовжував працювати. На початку 1990-х він зі своєю дружиною переїхав на територію Гамбурга. Там композитор викладав у вищій школі.
У серпні 1998 року маестро переніс черговий інсульт, який спричинив смерть. 3 серпня 1998 року його не стало. Тіло Шнітке спочиває на Новодівичому цвинтарі в Москві.
