Франкомовний репер Абд аль Малік привніс у світ хіп-хопу нові естетичні трансцендентні музичні жанри, випустивши 2006 року свій другий сольний альбом Gibraltar.
Учасник страсбурзького гурту NAP, поет та автор пісень отримав безліч нагород, і його успіх протягом деякого часу навряд чи зменшиться.
Дитинство та юність Abd al Malik
Абд аль Малік народився 14 березня 1975 року у Парижі у конголезьких батьків. Після чотирьох років, проведених у Браззавілі, сім'я повернулася до Франції 1981 року, щоб оселитися в Страсбурзі, в районі Нойхоф.
Його юність була відзначена частими правопорушеннями, але Малик прагнув знань і був добрим учнем у школі. Пошуки орієнтирів у житті та потреба у духовності привели хлопця до ісламу. До релігії хлопець звернувся у 16 років і тоді ж знайшов ім'я Абд аль.
Він досить швидко заснував у своєму районі реп-групу New African Poets (NAP) із п'ятьма іншими хлопчиками. Їхня перша композиція Trop beau pour être vrai була випущена в 1994 році.
Після невдалого альбому, котрий не продавався, хлопці не опустили руки, а повернулися до музики з альбомом La Racaille sort un disque (1996).
Альбом започаткував кар'єру NAP, яка стала успішнішою з виходом альбому La Fin du monde (1998 р.).
Група почала працювати з різними такими популярними реп-виконавцями Франції, як Faf La Rage, Shurik'n (I AM), Rocca (La Cliqua), Rockin's Squat (Assassin).
Третій альбом Insideus був випущений через два роки. Музика не відвернула Абд аль Маліка від навчання. Він закінчив бакалаврат, пройшовши курс класичного письма та філософії в університеті.
Хоча деякий час хлопець був на межі екстремізму, пов'язаного з релігією, він все ж таки знайшов баланс. Марокканський шейх Сіді Хамза аль-Кадірі Бутчічі став духовним учителем Абд аль Маліка.
У 1999 році він одружився з франко-марокканською співачкою R'N'B Wallen. 2001 року у них народився хлопчик Мухаммед.
2004 рік: альбом Le Face à face des cœurs
У березні 2004 року Абд аль Малік випустив свій перший сольний альбом Le Face à face des cœurs, який він позначив як побачення з самим собою.
П'ятнадцяти «сміливим романтичним» творам передувало коротке інтерв'ю під керівництвом журналіста Паскаля Кларка, яке дозволяло артисту подати свій підхід до цієї роботи.
Деякі колишні колеги з NAP взяли участь у записі пісень. Остання пісня альбому Que Die ubénisse la France (Нехай Бог благословить Францію) з Аріелем Візманом перегукувалася з одночасно випущеною книгою репера Хай благословить Аллах Францію, в якій він захищав концепцію ісламу. Робота отримала нагороду в Бельгії – приз Лоуренса – Трана.
2006 рік: альбом Gibraltar
Альбом, що вийшов у червні 2006 року, дуже далекий від попереднього. Щоб написати альбом Gibraltar, йому довелося змінити поняття реп.
Тому він поєднував у собі безліч таких жанрів, як: джаз, слем та реп та багато інших. Пісні Маліка набули нової естетики.
Ще одна ідея виникла у Маліка, коли він по телевізору побачив виступ бельгійського піаніста Жака Бреля. Залишаючись захопленим репом, Малік почав уважно прислухатися до музики Бреля.
При першому прослуховуванні Маліка, наче струмом ударило. Слухаючи гру піаніста, репер почав писати музику для нового альбому.
У записі брали участь музиканти, які були дуже далекі від хіп-хопу: басист Лоран Вернере, акордеоніст Марсель Аззола та барабанщик Режіс Чеккареллі.
Завдяки такому набору інструментів поезія пісень стала привабливішою для слухача.
Після першого синглу з альбому 12 septembre 2001 у листопаді 2006 року був випущений другий сингл The Others - фактично переглянута версія Cesgens-là Жака Бреля.
Платівка спочатку стала золотою у грудні 2006 року, а потім і двічі золотою у березні 2007 року. Альбом мав не лише комерційний успіх.
Критики відзначили роботу рядом нагород – прикс Костянтина та призу Академії Шарля Кро у 2006 році, премія Victoires De La Musique у категорії «Міська музика» та премія Рауля Бретона у 2007 році.
У лютому 2007 року з джазовим квартетом, у тому числі з Лораном де Уайльдом, Абд аль Малік розпочав тур, який тривав майже 13 місяців і складався із понад 100 концертів у Франції, Бельгії, Швейцарії та Канаді.
Малик при цьому примудрявся з'являтись на фестивалях. У березні він вирушив до Парижа до театру La Cigale, а потім до Cirque d'Hiver.
2008 року навколо Абд аль Маліка зібрався колектив Beni-Snassen. Тут можна було побачити і дружину музиканта – співачку Wallen. Гурт випустив альбом Spleen et idéal — гімн гуманізму та лояльності до оточуючих.
2008: альбом Dante
Третій альбом співака Dante поставив дуже високу мету. Він був випущений у листопаді 2008 року. Репер показував свої амбіції.
Справді, диск розпочинався з пісні Roméo et Juliette, дуетом із Жюльєтт Греко. Більшість пісень написано Жераром Жуанестом, концертмейстером Греко.
Посилання на французьку пісню були всюди. Тут репер віддав данину всій французькій культурі, наприклад Сержу Реджані у Le Marseillais.
Щоб показати трохи більше прихильності до французької культури, навіть регіональної, він інтерпретував назву ельзаською мовою Contealsacien.
28 лютого 2009 року Абд аль Малік отримав премію Victoires de la Musique за альбом Dante. Під час гастролей Dantesque восени 2009 року він презентував шоу «Ромео та інші» у Cité de la Musique у Парижі 4 та 5 листопада.
На сцену він запросив таких артистів як Жан-Луї Обер, Крістоф, Даніель Дарк.
2010 рік: альбом Château Rouge
2010 ознаменований входом Абд аль Маліка в літературу з публікацією есе «Війни в передмісті не буде», яке отримало премію Едгара Фора як політичну книгу.
8 листопада 2010 вийшов четвертий альбом Château Rouge. Перехід від румби до року, від африканської музики до електро, від англійської до французької — ця еклектика зуміла здивувати всіх.
Альбом включав кілька дуетів, зокрема з Езрою Кеніг, нью-йоркською співачкою Vampire Weekend і конголезьким співаком Папою Уембою.
У лютому 2011 року репер-філософ отримав четверту нагороду Victoires de la musique у своїй кар'єрі, вигравши приз за альбом Château Rouge у номінації «Міська музика». Саме з цією новою нагородою він розпочав новий тур 15 березня 2011 року.
У лютому 2012 року Абд аль Малік опублікував свою третю книгу "Останній француз". За допомогою портретів та коротких оповідань книга викликала уявлення про ідентичність та приналежність до батьківщини.
У тому ж році репер підписав контракт з Amnesty International та написав пісню Actuelles IV, саундтрек до кампанії за повагу до прав людини.
Захоплений творами Альберта Камю змалку, Абд аль Малік присвятив йому шоу «Мистецтво повстання», створене навколо першої роботи французького автора L'Enverset lace.
На сцені реп, слем, симфонічна музика та хіп-хоп танець супроводжували думки та ідеї Камю. Перші вистави відбулися в Екс-ан-Провансі у березні 2013 року, перед гастролями, які привели його до Театру Шато у Парижі, у грудні.
Тим часом, артист опублікував у жовтні 2013 року свою четверту роботу «Іслам на допомогу республіці». У цьому романі він показав кандидата у Президенти Республіки, який таємно прийняв іслам.
Це байка, яка знову захищає терпимість та людяність, а також бореться з упередженими ідеями.
2013 року був також роком, коли музикант приступив до адаптації своєї книги «Нехай Аллах благословить Францію» для кіно.
2014 рік: Qu'Allah Bénisse la France («Хай благословить Аллах Францію»)
10 грудня 2014 року на екранах кінотеатрів транслювали фільм «Нехай Аллах благословить Францію». Для Маліка цей фільм став проривом. Критики також свідчили про успіх кінострічки.
Фільм був відзначений на багатьох заходах, зокрема, на кінофестивалі «Воз'єднання», фестивалі музики та кінофільмів у Ла-Болі, отримав премію Discovery на міжнародному кінофестивалі в Намюрі та премію Discovery Critic від Міжнародної федерації кінематографічної преси в Аргентині.
Саундтрек написаний та виконаний дружиною Абд Аль Маліка. Усі треки були на попередньому замовленні на ITunes з початку листопада 2014 року та були офіційно випущені 8 грудня.
У 2014 році тур L'Artet la Révolte продовжився.
2015 рік: альбом Scarifications
Через місяць після терактів у Парижі, у січні 2015 року, Абд аль Малік опублікував короткий текст Place de la République: Pour une spiritualité laïque, в якому він звинувачував (Французьку) Республіку, що вона не лікує всіх своїх дітей.
Цей текст, який також прагнув усунути деякі непорозуміння про іслам — релігію, до якої він звернувся кілька років тому.
У листопаді репер випустив новий альбом Scarification за співпраці зі знаменитим французьким діджеєм Лораном Гарньє. На перший погляд, слухачі можуть бути здивовані цією співпрацею.
Проте ці два музиканти вже давно розглядали можливість попрацювати разом та вклали у свою роботу всі напрацювання за останні кілька років. Звук досить грубий, а тексти різкі.
Таким чином, Абд аль Малік демонстрував свій «кусаний» реп, за яким усі так нудьгували. На думку критиків, ця робота є однією з найуспішніших у кар'єрі реп-музиканта.
