Нель Юст Вайклеф Жан – музикант з Америки, народився 17 жовтня 1970 року в Гаїті. Його батько був пастором церкви Назарянина. Він дав хлопчику ім'я на славу реформатору із середньовіччя - Джона Вікліфа.
У 9 років родина Жана переїхала з Гаїті до Брукліна, але потім — до Нью-Джерсі. Тут хлопчик почав вчитися, у нього виникла любов до музики.
Ранні роки життя Неля Юста Вайклефа Жана
З дитинства Жана Вайклефа оточувала музика. Він одразу полюбив джаз. Його манили чарівні ритми і ті емоції, які здатна передати музику цього жанру. З ранніх років Жан став музифікувати та брав уроки гри на гітарі.
Чудово опанувавши інструмент у 1992 році, Жан організував групу, до якої входили друзі та сусіди музиканта. Колектив The Fugees відійшов від канонів джазу, адже тоді вже була епоха хіп-хопу та репу.
Але музикант зумів навіть у такому стилі створювати унікальні музичні композиції, які одразу зробили колектив відомим у Нью-Джерсі.
Адже інші гурти, які виступають в аналогічному стилі, могли лише задати біт. Тоді як гітара Вайклефа надавала повноцінний саунд.
Перша група Жана Вайклефа проіснувала 5 років і розпалася 1997 року. Але колектив возз'єднався у середині 2000-х років та дав кілька успішних концертів. На рахунку The Fugees є 17 млн копій дисків, проданих шанувальникам.
Найпопулярнішим альбомом гурту The Fugees стала платівка The Score. Сьогодні вона увійшла до переліку легендарних альбомів, записаних у жанрі хіп-хоп. На жаль, саме після запису цього диска гурт The Fugees розпався.
Але повернемося до альбому, записаного в жанрі альтернативного хіп-хопу. Крім основних композицій, альбом включав кілька бонусів, ремікси і сольну акустичну композицію Mista Mista Жана Вайклефа.
Платівка вийшла комерційно успішною, навіть досягла 1-ї позиції у головному хіт-параді США. За оцінками фахівців музичної індустрії, диск The Score шість разів був платиновим.
Окрім шанувальників, які голосували за цей лонгплей доларом, платівка отримала добрі відгуки у критиків.
Журнал Rolling Stone включив платівку The Score до топ-500 найкращих музичних альбомів. Музиканти гурту The Fugees за цю роботу отримали премію «Греммі».
Розпад гурту The Fugees та сольна кар'єра
1997 року відразу після розпаду колективу Жан Вайклеф випустив дебютну сольну роботу The Carnival. Диск двічі був платиновим у США, до якого увійшли композиції, записані у таких різних стилях, як: хіп-хоп, реггі, соул, кубано та традиційна гаїтянська музика.
Композицію Guantanamera із альбому The Carnival сьогодні вважають класикою альтернативного хіп-хопу.
2001 року Жан випустив диск The Ecleftic: 2 Sides II a Book. Шанувальники музиканта, що нудьгують за роботами свого кумира, з величезним ентузіазмом зустріли вихід альбому.
Перший тираж було розпродано дуже швидко. Він, як і колишні роботи Вайклефа, став платиновим.
Але деякі критики досить холодно поставилися до платівки. Музикант відійшов від своїх принципів новаторства та створив альбом у тих канонах, які були прийняті серед музикантів жанру хіп-хоп.
Але найбільшого впливу набув третій сольний альбом Жана Вайклефа. Диск Masquerade, який вийшов 2002 року, вважають найзначнішим у світі репу.
У музичному плані Вайклеф став ще ближче дотримуватися свого коріння. Він став ще більше працювати із традиційною гаїтянською музикою.
Жан Вайклеф сьогодні
Сьогодні музикант став ще більше цікавитись реггі. Цей стиль ближче до Гаїті, ніж хіп-хоп та реп. Музикант створив фонд Yele Haiti та є послом острова.
2010 року Жан навіть хотів стати Президентом своєї батьківщини, але виборчком заблокував це рішення. Музиканту необхідно було мешкати на острові останні 10 років.
У 2011 році його звели до рангу гранд-офіцерів Національного ордену Пошани. Музикант дуже пишається цією нагородою. Він вірить, що колись стане президентом Гаїті і зможе зробити так, щоб його співгромадяни змогли знову повернути втрачене щастя.
У 2014 році разом із Карлосом Сантаною та Альошандре Піресом музикант виконав гімн Чемпіонату світу з футбольних ігор у Бразилії. Пісня пролунала під час офіційної церемонії закриття турніру.
У 2015 році Жан Вайклеф випустив альбом Clefication. На цей раз йому не вдалося стати платиновим. Щоправда, шанувальники співака та музиканта вважають, що всьому виною — інтернет.
За старими підрахунками, платівка кілька разів була платинової. Адже сьогодні можна легко купити цифрову версію альбому та розіслати своїм друзям. А це означає, що їхні голоси не враховуватимуть.
Але не лише музикою живе Жан Вайклеф. Він сьогодні все частіше знімається у фільмах та сам знімає соціальну документалістику. На його рахунку є дев'ять фільмів. Серед найвідоміших: «Надія для Гаїті» (2010 р.) та «Чорний листопад» (2012 р.).
Окрім чудового володіння гітарою, Жан Вайклеф грає на клавішних інструментах. Він продюсував пісні Вітні Х'юстон та американський жіночий гурт Destiny's Child. В активі музиканта — дует із Шакірою.
Композиція Hips Don't Lie у багатьох хіт-парадах популярної музики займала лідируючі позиції. Жан Вайклеф введений до Зали слави хіп-хопу.
Були зроблені спроби увічнити ім'я музиканта та інших музичних залах слави, але сам Жан до цих спроб ставиться критично.
