В'ячеслав Малежик – один із найталановитіших співаків 90-х років. До того ж артист є відомим гітаристом, композитором та автором пісень. Його віртуозна гра на гітарі, естрадні та бардівські композиції захоплювали та підкорювали серця мільйонів шанувальників по всьому пострадянському простору та далеко за його межами. Від простого хлопчика з баяном, йому довелося пройти чимало випробувань, щоб стати справжньою зіркою і давати сольники в найбільших залах.
Повоєнне дитинство В'ячеслава Малежика
В'ячеслав Малежик є корінним москвичем. Тут він з'явився на світ у лютому 1947 року. Не можна сказати, що дитячі роки хлопчика в повоєнній столиці проходили барвисто і безтурботно. Навпаки, сім'я часто зазнавала матеріальних труднощів. Батько працював шофером, а мати викладала математику. Але коштів катастрофічно не вистачало. Маленький Слава із старшою на 6 років сестрою часто залишалися напівголодними. Про іграшки чи розваги в сім'ї навіть не згадували. Але хлопчик із самого дитинства не звик скаржитися. Він знаходив чим себе зайняти і зростав дуже самостійним.
В'ячеслав Малежик: музичне дитинство
Як син учительки, Слава був дуже посидючим та старанним у школі. Але, крім основних загальноосвітніх предметів, хлопчик дуже цікавився музикою. У п'ятому класі він переконав батьків віддати його до музичної школи. Тут він навчився грати на баяні. Часто влаштовував домашні концерти перед родичами та друзями родини. А у старших класах його творчість почала приносити, хоч невеликий, але прибуток – його запрошували грати на весіллях. Але хлопець навіть не думав, що музика стане сенсом його життя. На той час він хотів здобути гідну професію. І кар'єру музиканта зовсім не розглядав.
Студентські роки
Після закінчення школи В'ячеслав Малежик подає документи на вступ до педагогічного коледжу та вирішує присвятити своє життя викладацькій діяльності. Паралельно із заняттями він бере уроки гітари. Його знову тягне до музики. Хлопець стає душею компанії, дедалі частіше його просять виступити на концертах. І свої перші пісні він пише саме у цей період. Але на дипломі із коледжу Слава не зупинився. У 1965 році він вступив до МІІТ і вирішив освоїти професію залізничного технолога.
Але нудне навчання поступово відходило на другий план, поступаючись місцем музиці. Батьки не підтримували надто активне захоплення сина. Вони вважали, що музика не принесе йому користі, ні матеріального добробуту. Але хлопець стояв на своєму. Його кумирами стали Висоцький Клячкін, а також гурт "Бітлз", яких він слухав днями на проліт. Після закінчення інституту Малежик таки пропрацював близько двох років у НДІ. Але, як стверджує сам співак, це було виключно для того, щоб не йти служити в армію.
Стрімкі кроки у творчості
Музична кар'єра В'ячеслава Малежика розпочалася у 1967 році. Разом із друзями хлопець вирішив створити гурт. Назву для неї придумали просте і невигадливе – «Хлопці». Але, незважаючи на всі старання учасників, колектив не став популярним і незабаром розпався. Але самого Малежика встигли помітити. У 1969 його запросили до групи «Мозаїка» як перший гітарист. Там В'ячеслав зарекомендував себе як талановитий та прогресивний музикант.
У колективі Малежик затримався цілих п'ять років. Після перейшов до ансамблю «Веселі хлопці». Але творчих пошуків артист не зупиняв і в 1975 потрапив до мега-популярного на той час гурту «Блакитні гітари».
1977-1986 В'ячеслав працював в ансамблі «Полум'я». Багато хто вважає, що саме тут почалася зоряна година співака. Пісні у його виконанні "За поворотом", "Кружиться сніг", "Село Крюково" стали справжніми хітами і довгий час були у всіх на слуху.
Сольні проекти В'ячеслава Малежика
Стрімка популярність Малежика як учасника різноманітних музичних гуртів – не зовсім те, чого бажав сам артист. Його більше цікавила реалізація себе сольного виконавця. Діяти у цьому напрямі співак почав у 1982 році. Пісня «Двісті років», виконана ним на новорічному концерті, принесла успіх і надала впевненості в собі. Далі Малежик не пропускав жодної можливості виступити сольно. Навіть відвідав Афганістан та дав кілька концертів для радянських військових.
Дебютний сольний диск співак випустив 1986 року. А наступного зібрав свій музичний колектив і дав йому назву «Саквояж». Другий диск «Кафе Саквояж» став мега-популярним. Було продано близько двох мільйонів екземплярів. А пісні з цієї збірки були затребуваними в музичній телепередачі «Ранкова пошта».
В'ячеслав Малежик: на піку слави
У 1988 та 1989 Малежик ставав фіналістом «Пісні року». На ці роки припадають і активні гастролі країнами Радянського Союзу. Скрізь зірку приймали із захопленням та оваціями. Співак активно співпрацює зі звукозаписною студією «Рекорд». Паралельно із музичною діяльністю Малежик працює і в інших проектах. Наприклад, з 1986 по 1991 рік він працював на телебаченні і був ведучим музичної програми «Шире коло».
У 2000 році його робота «Двісті років» була номінована на нагороду «Пісня століття». Декілька разів артист давав ювілейні концерти на найбільших концертних майданчиках рідної країни. Це і Державна концертна зала «Росія», і Кремлівський палац, і стадіон у Лужниках. 2007 року співак порадував своїх шанувальників піснею «Чужа дружина», яку заспівав дуетом із Дмитром Гордоном. Вона одразу ж стала хітом.
Літературна творчість Малежика
Починаючи з 2012 року Малежик почав активно займатися літературною діяльністю. Як каже сам Малежик, за роки творчості йому є що розповісти читачеві. Дебютна книга «Зрозуміти, пробачити, прийняти», опублікована 2012 року, стала справжнім фурором і мала приголомшливий успіх. Це мемуари, розповіді про дитинство та кілька повістей. Слідом вийшли ще дві літературні збірки з віршами та розповідями про життя радянської молоді. Останньою на сьогоднішній день книгою є «Герой ще того часу», написана у 2015 році. Літературні критики стверджують, що, незважаючи на малу кількість робіт, у В'ячеслава чітко простежується індивідуальна манера письма.
В'ячеслав Малежик: особисте життя артиста
Артисту приписують безліч романів. Але, як це дивно не звучало, серце Малежика все життя належить одній жінці – його дружині. Його першим коханням була дівчина з Камбоджі на ім'я Тана. Вона навчалася балетному мистецтву у Москві. Але через політичні причини юній танцівниці довелося залишити Радянський Союз і стосунки на цьому закінчилися. Через роки камбоджійка повернулася до Росії, щоб знайти давню любов. Але на той момент В'ячеслав уже був зіркою і був одружений з артисткою театру Тетяною Новицькою.
У 1988 у подружжя з'явився первісток Микита, а в 1990 – другий син Іван, який також став музикантом. В'ячеслав – дуже добрий та відповідальний батько. Як сам вважає, саме він прищепив своїм дітям любов до навчання, працьовитість та повагу до старших. Через роки Малежик живить все ті ж ніжні і теплі почуття до своєї дружини. Вона пожертвувала кар'єрою актриси та віддала весь свій час сім'ї. Сьогодні вона виконує обов'язки адміністратора свого чоловіка та координує його діяльність.
Боротьба з тяжкою хворобою
5 червня – особлива дата у долі співака. Саме цього числа у нього було весілля. І за іронією долі, саме цього дня 2017 року Малежик мав інсульт. Окрім рясного крововиливу в мозок, у нього знайшли й інші серйозні хвороби. Майже півроку Малежик провів у лікарні та харчувався виключно за допомогою зонда.
Він не міг ходити, а також розлад координації. Перемогти недугу і знову встань на ноги йому допомогла дружина, яка буквально ночувала біля ліжка В'ячеслава. Свій перший концерт після одужання співак дав у реабілітаційному центрі, де тривалий час. А ще через два місяці, вже в досить зрілому віці, В'ячеслав з дружиною повінчалися в церкві.
В'ячеслав Малежик зараз
Співак стверджує, що хвороба та тривалий час, проведений у лікарні, дали йому можливість переосмислити своє життя. Він став більше цінувати час, проведений із близькими. Наразі артист із дружиною проживають в Олімпійському селі у великому приватному будинку. Сюди часто навідуються відомі друзі В'ячеслава. Маючи за спиною понад 30 музичних альбомів, співак і далі вигадує музику і пише до неї вірші. В ефірі передачі "Доля людини" (2020) він презентував публіці свої нові роботи.
