Володимир Шубарін – співак, актор, танцюрист, хореограф. Ще за життя шанувальники і журналісти називали артиста «хлопчик, що літає». Він був улюбленцем радянської публіки. Шубарін вніс незаперечний внесок у культурний розвиток рідної країни.
Володимир Шубарін: дитячі та юнацькі роки
Дата народження артиста – 23 грудня 1934 року. Він народився біля Душанбе. Відомо, що та мати були звичайними робітниками, і ставлення до творчості не мали.
Володимир з дитинства почав виявляти непідробний інтерес до творчості. Його вабило звучання джазової музики. Він відвідував творчі гуртки та регулярно брав участь у шкільних спектаклях.
А ще у дитинстві з'явилися перші спроби танцювати. Тато підтримував починання сина - він ставив платівку і спостерігав за тим, як маленький Вова намагається пластично рухатися.
Початок війни ознаменував для сімейства зміну місця проживання. Перед Другою світовою вони перебралися на територію Омська, звідти — до Новокузнецька.
Сім'я жила у скромних умовах. Мати, батько та маленький син – жили у бараках. Незважаючи на відсутність комфорту та безпеки – Шубарін із теплом згадує про той час. Вечорами люди виходили з бараків, співали пісні та організовували імпровізовані виступи.
Незабаром настали не найсвітліші часи. Главу сімейства призвали на війну. Мати залишилася одна і зовсім не могла контролювати Володимира. Він почав хуліганити і категорично не прислухався до прохань матері приборкати свій запал.
Шкільні роки Шубаріна
У підліткові роки Шубарін зайнявся написанням поезій. У цей час його попросили виступити на дні виборів до Верховної Ради СРСР. Там його талант помітив художній друк правління Клубу будівельників. Після виступу Володимиру запропонували влитися до складу місцевого гуртка.
Спочатку він не планував пов'язати своє життя з хореографією. Шубарин без особливого ентузіазму відвідував гурток, забувши про те, як колись маленький танцював під запальні композиції.
Але невдовзі танцювальний процес затягнув його настільки, що він не думав своє життя без цього захоплюючого заняття. Через деякий час він відвідував Палац культури металургів. Володимир вивчав народні та естрадні танці, і вважався як один із найуспішніших учнів ДК. Він вивчав хореографію під керівництвом Зінаїди Кірєєвої.
Кірєєва душі не сподівалася у своєму учні. Викладач танців особисто їздила до столиці РФ на зустріч із директором колективу хору імені П'ятницького. Зінаїда домовилася з Устіновою про прослуховування Шубаріна.
На початку 50-х років минулого століття молодий хист відвідує Москву. Через рік його прийняли до однієї з найпрестижніших танцювальних груп міста. Пробув у колективі Володимир зовсім недовго. Незабаром його закликали віддавати борг батьківщині. В армії він не залишив головне захоплення свого життя. Шубарін входив до складу Ансамблю пісень та танців військового округу.
Через деякий час його перевели до Червонопрапорного ансамблю пісні та танцю. Він стрімко просувався кар'єрними сходами і незабаром отримав звання народного артиста.
Володимир Шубарін: творчий шлях артиста
У 60-х роках минулого століття Володимир активював у Хореографічній майстерні Москонцерту. Він прославився як віртуоз, оскільки винайшов власний вид танцю, який складався з базових елементів джазу, степу та чечітки.
Наприкінці 70-х він заснував власний проект. Під час існування колективу було поставлено «Карнавал на одного». В середині 80-х Шубарін зібрав ще один ансамбль. Дітище артиста отримало назву «Танцювальна машина». На заході 80-х – він поставив номери «Такий спадок», «Джип, що скаче» і «Композиція».
У цей час він, зі своїми ансамблями багато гастролює. Шубарін побував у більш ніж 40 країнах світу. Кожен концертний виступ артиста відбувався з великим аншлагом. Володимир став справжнім улюбленцем публіки.
Popулярність обернулася тим, що на нього звернули увагу режисери. Він все частіше з'являється на знімальних майданчиках. Володимир засвітився у стрічці «Жінка, яка співає». Експерти впевнені, що саме цей фільм є найвдалішою роботою Шубаріна у кінематографі.
У цій кінострічці він ставив танці. Разом з Аллою Борисівною, Шубарін виконав композицію, яка зрештою стала справжнім шлягером. Йдеться про музичний твор «Про кохання не говори».
Його фільмографія не закінчилася на одній стрічці. Через деякий час він взяв участь у записі фільмів: "Весняний настрій", "У першу годину", "Казки російського лісу". Але не варто забувати, що Шубарін – не лише талановитий актор та хореограф. Він прославився ще як геніальний співак.
Співоча кар'єра Володимира Шубаріна
Наприкінці 60-х він взявся за написання музичних творів. Незабаром дискографія поповнилася повноформатним лонгплеєм. Йдеться про альбом «Сидячий спосіб життя». На хвилі визнання Володимир презентує збірку «Несподіваний поворот». Наприкінці 80-х його репертуар збагатився ще трьома платівками.
Левова частка музичних творів маестро – це вічна любовна тема. У нього особливо вдавалося писати ліричні твори. Його творчість не позбавлена соціальних тем. Він із задоволенням співав про те, що турбує радянське суспільство.
Подробиці особистого життя артиста Володимир Шубарін
За життя він називав себе щасливим чоловіком. Його оточували красуні, але своє серце, любов та увагу він віддав Галині Шубаріної. Практичні одразу після знайомства – пара узаконила стосунки.
На жаль, але у цьому шлюбі сім'я жила без дітей. В обох подружжя було чудове здоров'я, але вони мали намір не обтяжувати себе турботами. Подружжя жило на втіху. Вони часто мандрували. Галина стала для Володимира не лише вірною дружиною, а ще найкращим другом.
Цікаві факти про Володимира Шубаріна
- Володимир Шубарін дружив із найпопулярнішим бардом Росії – Володимиром Висоцьким. Артистів пов'язувала як дружба, а й робочі відносини. Зірки знялися у радянській кінострічці.
- Щоб ближче познайомитись із біографією знаменитості слід подивитися біографічну стрічку «Артист забутого жанру». До речі, у цій кінокартині знялася вдова Шубаріна – Галина.
- За спогадами Володимира йому зовсім не сподобалася Москва. Чоловіка відштовхнув шум та швидкість життя. Плюс до всього на день приїзду його обікрали прямо на вокзалі. Однак згодом він змінив свою думку та щиро полюбив столицю РФ.
Смерть артиста
Він прожив неймовірно насичене у творчому плані життя. Його підтримувала дружина, колеги та друзі. У будинку Шубаріна завжди були раді гостям. Останні роки життя хапався за будь-яку можливість вийти на сцену.
Він страждав від артрозу. Єдиним виходом із ситуації, що склалася, було хірургічне втручання із заміни травмованого суглоба. Незважаючи на те, що він зробив великий внесок у розвиток російської культури - він зустрів старість скромно. Шубарін не міг дозволити собі дорогу операцію.
Друзі підтримали чим могли, але цієї суми все одно не вистачило. Тоді Володимир написав звернення до президента Російської Федерації. Незабаром він отримав відповідь, але на той час Шубарін не потребував грошей, оскільки опинився на лікарняному ліжку.
Як виявилося, він подався на дачу. Через деякий час чоловік відчув сильне нездужання. Дружина Володимира одразу ж викликала швидку допомогу та його госпіталізували до клініки. Лікарі поставили невтішний діагноз – великий інфаркт та відмова кишечника. Власне, це і стало причиною раптової смерті артиста.
Медики порекомендували дружині перевести Володимира до Москви. Його переправляли на авто швидкої допомоги до столиці, але 16 квітня 2002 року - артист раптово помер.
Похоронну церемонію артиста організувала близька подруга родини Альбіна Ян. Дружина Шубаріна, яка зазнавала фінансових труднощів, не змогла вибити покійному чоловікові місце на Новодівичому цвинтарі. Його тіло спочиває на Востряківському цвинтарі.
Галина важко переживала відхід Шубаріна. До того ж, на неї обвалилися обурення, що чоловік спочиває на Востряківському цвинтарі. За життя Володимир не встиг дописати книгу «Танці з бар'єрами». Галина доопрацювала розпочате та видала роботу у 2007 році.
