Валерій Залкін – співак та виконавець ліричних творів. Він запам'ятався шанувальникам як виконавець композицій «Осінь» та «Самотня гілка бузку».
Гарний голос, особлива манера виконання та пронизливість пісень – вмить зробили із Залкіна справжню знаменитість. Пік популярності артиста був недовгим, але незабутнім.
Дитячі та юнацькі роки Валерія Залкіна
Точна дата народження співака не відома. До речі, навіть дитячі фотографії Залкіна – рідкість. Цю частину біографії було закрито як для журналістів, а й шанувальників. Він родом із Донецька.
Вихованням Валерія займалася мати. Залкін називає маму найдорожчою людиною у своєму житті. Подейкують, що саме через її кончину він покінчив із проектом «Ляльки напрокат» і на деякий час «закинув» музику.
Дитинство Залкіна не можна назвати щасливим. Сім'я жила вкрай бідно. Мама не могла забезпечити синові безтурботне дитинство. Через відсутність фінансів – він навіть не зміг відвідувати музичну школу.
Бідність – не завадила молодій людині самостійно навчитися грі на фортепіано та бас-гітарі. Після закінчення середньої школи хлопець перебрався до Харкова. У місті він влаштувався працювати на завод.
Творчий шлях Валерія Залкіна
Творча частина біографії Валерія Залкіна стартувала саме у Харкові. У цьому місті він почав активно займатися музикою, і навіть започатковано молодіжну групу. Ця подія сталася прямо в заводській профілакторії.
Дітище Валерія отримало досить нестандартну, і навіть зухвалу назву «Негідники». Група розпочала свій творчий шлях із гастролей. Щоправда, молоді музиканти роз'їжджали виключно селами Харківської області.
Якось із Залкіним сталася подія, яка повністю перевернула його життя. Вокаліст колективу зірвав голос. Валерієві нічого не залишалося робити, як підмінити колегу. Тоді він вперше дізнався, що має унікальний голос.
Колектив проіснував зовсім недовго. Валерія цей факт не засмутив. Після розпаду гурту він не залишився без роботи. Талановитий юнак влився до складу вокально-інструментального ансамблю «Мадрігал». ВІА жили тим, що виконували класичну музику. Залкін зайняв місце бас-гітариста.
Валерій 10 років віддав роботі у вокально-інструментальному ансамблі. У нього вже давно дозрівала ідея створити власний проект. Згодом Залкін попрощався з «Мадригалом» і пішов власним шляхом.
Сольна кар'єра Валерія Залкіна
Він орендував приміщення у різних ДК для репетицій із музикантами з власного репертуару. Із власниками будинків культури він ніколи не розраховувався матеріально. Валерій складав для них оригінальні програми.
Незабаром співак розпочав запис дебютного лонгплею. Коли касета була готова, компанія «Посад» розповсюджувала її всіма куточками України. Успіх посміхнувся артисту. Його побачив «Майстер Саунд». Вони вийшли на зв'язок із Валерієм та підписали зі співаком контракт.
1997 відзначився виходом дебютного збірника. Треки збірки не пройшли повз меломани. Ліричні твори, записані пронизливим голосом Залкіна-потрапили в «серце» слухачів.
На особливу увагу заслуговують треки «Осінь», «Самотня гілка бузку», «Дощ нічний». Цікаво, що представлені твори досі вважаються візитними картками артиста. Шанувальники любили слухати у виконанні свого кумира пісні про кохання.
На сцені з'являлися нові артисти, і Залкін не зміг з ними конкурувати. Його популярність почала згасати. «Майстер Саунд» спочатку вірили в талант свого артиста, але пізніше перестали спонсорувати і просувати Залкіна. Валерій продовжив працювати на заводі, а коли той закрився – перебрався до Москви.
Валерій Залкін: продовження творчої діяльності у Москві
Після приїзду до столиці Росії він довго не міг влаштуватися на роботу. Москва зустріла Залкіна не так тепло, як він на це сподівався. Незабаром він таки влаштувався працювати викладачем вокалу до місцевого ДК.
Співак отримував копійчану зарплату, і гадки не мав, куди рухатися далі. Йому довелося влаштуватися ще одну роботу. Він обійняв посаду охоронця звукозаписної студії. Залкін скористався своїм становищем і записав «Самотню гілку бузку». Директор студії прослухав пісню та дозволив Валерію записати альбом.
Наприкінці 90-х талановитий виконавець зібрав молодіжний проект. Його дітище отримало назву «Ляльки напрокат». До складу колективу увійшло кілька співачок. Дівчата виконували треки свого керівника. Popулярність прийшла до «Ляльків напрокат» після участі у конкурсі ТВ-6.
Вистачало у Залкіна та хейтерів. Наприклад, у треку «Капали сльози…» дехто побачив пропаганду педофілії. Йому вдалося довести той факт, що він не винний. Група почала працювати у звичному режимі.
У результаті дискографія колективу поповнилася лонгплеями: «Пісні» (Залкін), «Чай-виручай» («Ляльки напрокат»), «Повірила» («Ляльки напрокат»). Група гастролювала не лише на території Росії, а й за кордоном. Їм пророкували хороше майбутнє, однак через смерть матері Валерія колектив фактично розпався.
Співак не зміг пережити втрату близької людини. Він розпрощався з «Ляльками напрокат» та залишив столицю Росії. Тривалий час про Залкіна нічого не було відомо. Залишаючи Москву, він обіцяв обов'язково повернутися, але не уточнив, коли ця подія відбудеться.
Подробиці особистого життя співака
Про його особисте життя нічого не відомо. Через свою скритність він неодноразово ставав центром різноманітних скандалів. Подейкували про те, що він перебував у стосунках із Марією. Проте сам співак інформацію не коментує.
Валерій Залкін: наші дні
Лише 2013 року мовчання артиста переривається. Він відвідав студію «Говоримо та показуємо». На програмі стало відомо, що весь цей час він кочував, оскільки подарував нерухомість своїй громадянській дружині (ім'я не уточнюється).
У 2015 році він побував у студії «Чоловіче-жіноче». Співак розповів про те, що його життя потроху налагоджується. На жаль, він не зміг дати відповіді щодо випуску нових треків. Але шанувальників неймовірно потішило те, що артист помітно погаршав.
Через деякий час він оголосив про старт концертної діяльності. Артист переважно виступає на корпоративних заходах. Також він отримав канал на відеохостингу YouTube, куди завантажує цікаві ролики.
2020 року він презентував трек «Карантин». Цього ж року він засвітився у програмі «Привіт, Андрію!». Залкін порадував глядачів виконанням треку «Самотня гілка бузку».
