Культовий ліверпульський колектив Swinging Blue Jeans спочатку виступав під творчим псевдонімом The Bluegenes. Група створена 1959 року об'єднанням двох скіффл-колективів.
Склад та початок творчої кар'єри Swinging Blue Jeans
Як буває практично в будь-якій групі, склад гурту Свінгінг Блю Джинс неодноразово змінювався. Сьогодні ліверпульський колектив асоціюють із такими музикантами, як:
- Рей Енніс;
- Ральф Еллі;
- Норман Хафтон;
- Ліс Брейд;
- Норман Кулке;
- Джон Е. Картер;
- Террі Сільвестр;
- Колін Менлі;
- Джон Райан;
- Брюс Маккаскіл;
- Майк Грегорі;
- Кенні Гудлес;
- Мік Макканн;
- Філ Томпсон;
- Хедлі Вік;
- Алан Ловелл;
- Джефф Банністер;
- Піт Оукмен.
Музиканти виконували всілякі рок-н-рольні кавер-версії. Спочатку хлопці виступали мало не на вулиці. Трохи пізніше вони переїхали до закладів Mardi Gras та Cavern.
Колективу Swinging Blue Jeans пощастило виступати на одній сцені з такими культовими гуртами, як Beatles, Gerry and Pacemakers, Searchers і Mersey Beats.
Підписання контракту з HMV
На початку 1960-х років гурт змінив назву на більш гучну Свінгінг Блю Джинс. Через кілька років музиканти уклали вигідний контракт із лейблом HMV – філією лейбла EMI.
Цікаво, що тривалий час учасників групи спонсорував бренд, який виготовляє модні джинси. Покровителі активно сприяли частому появі групи в ефірі.
пік популярності
Перша музична композиція It's Too Late Now зайняла у британських хіт-парадах 30 позицію. Але справжній успіх музиканти здобули після виходу Hippy Hippy Shake.
Цікаво, що трек і раніше звучав у виконанні вокалістів гурту The Beatles. Але визнання отримав лише після презентації гурту.
Незабаром музикантів запросили стати учасниками шоу Top of the Pops. Це значно розширило аудиторію їхніх шанувальників. На території Англії трек Hippy Hippy Shake посів почесну 2 позицію, а в США - 24 позицію.
Гурт не зупинився на досягнутому результаті. Хлопці випустили з десяток шлягерів. Значної уваги заслужили треки: Good Golly Miss Molly, You're No Good, Don't Make Me Over, It's Too Late Now. Всі ці треки були кавер-версіями.
У Британії з'явилася так звана бітломанія, а група Свінгінг Блю Джинс відійшла на другий план. Popулярність групи почала зменшуватися. Останнім значним треком стала композиція Don't Make Me Over. Пісня піднялася до 31 позиції чартів.
Спад популярності гурту Swinging Blue Jeans
1966 року колектив залишив той, хто стояв біля самих витоків. Йдеться про Ральфа Елліса. Незабаром його місце зайняв Террі Сільвестро. Справи гурту з кожним роком погіршувалися.
Концерти групи відвідували також активно. А ось нові треки колективу перестали потрапляти до топу. Якщо шанувальники ходили на концерти, то переважно щоб послухати старі хіти.
Влітку 1968 під назвою Ray Ennis and the Blue Jeans вийшов останній «провальний» трек. Йдеться про музичну композицію What Have They Done To Hazel? Невдовзі учасники гурту оголосили про розпуск.
В 1973 Рей Енніс спробував воскресити групу Свінгінг Блю Джинс. Гурт навіть випустив платівку Brand New and Faded. Меломани та музичні критики наполегливо не помічали новий альбом. Рею не вдалося відновити інтерес до гурту Swinging Blue Jeans.
З того часу колектив час від часу випускав нові збірки. Але найголовніше, публіка не була у захваті від музичних новинок. Шанувальники вимагали від музикантів виконання старих шлягерів.
Значною увагою група користувалася у 1990-х роках. Через чотири роки відбулося успішне світове турне. На той момент із «золотого складу» були присутні Рей Енніс та Ліс Брейд. А компанію їм склали Алан Ловелл та Філ Томпсон.
У 2010 році солісти гурту Swinging Blue Jeans оголосили про остаточний розпуск колективу.
