Історія гурту Slade розпочалася у 1960-х роках минулого сторіччя. У Великій Британії є невелике містечко Вулверхемптон, в ньому і заснована в 1964 році група The Vendors, а створили її шкільні друзі Дейв Хілл і Дон Пауелл під керівництвом Джима Лі (дуже талановитого скрипаля).
З чого все починалося?
Друзі виконували найпопулярніші хіти Преслі, Беррі, Холлі, виступаючи на танцмайданчиках, а також у маленьких ресторанчиках. Дітям шалено хотілося змінити репертуар і співати щось своє, але публіці це було не потрібно.
Але одного вечора юні музиканти зіткнулися в подібному закладі з іншим гуртом, який справив на відвідувачів ресторану незабутнє враження.
То справжній фурор! Учасники незвичайної групи, одягнені в «безглузді» білі шарфики та циліндри, «вироблялися» на сцені, як могли, а соліст навіть з'являвся в труні!
Репертуар цього колективу був дуже далекий від звичного, що шокував завсідників ресторану не менше ніж зовнішній вигляд виконавців.
А експресивний і різкий вокаліст (хлопець високого зросту з вогненно-рудою шевелюрою) виглядав як справжній панк, мода на яких тоді ще не набула повної сили.
Ресторан «стояв на вухах», а гурт The Vendors хотів переманити рудого до себе. Ім'я хлопця було Нодді Холдер. Все ж хлопцям вдалося отримати Холдера до складу, і з того дня він став «обличчям» надпопулярного в 1970-і роки групи Slade. Але спочатку колектив змінив назву на In-Betweens та вирішив спробувати завоювати лондонську публіку.
Підкорення гуртом Slade лондонської публіки
Хлопці самі не очікували такого швидкого успіху, адже лондонці манірні та вимогливі, і навіть гурт The Beatles спочатку користувався популярністю не на батьківщині, а в Німеччині… Найімовірніше, народ скучив саме за таким іміджем «хлопців із сусіднього двору».
Крім того, тексти їхніх пісень не «оспівували» традиційних цінностей кохання чи краси природи, а мали різкий соціальний зміст, були сповнені протестом та відмінним знанням проблем молоді міських околиць.
Музиканти вставляли в пісні сленгові вирази, і кожен їхній виступ нагадував театралізовану постановку на тему «поганих хлопчиків», з відповідними жартами, розіграшами, клоунськими перевдяганнями.
І звичайно, не можна не відзначити чудове володіння музичними інструментами та високу якість аранжувань.
Поява першого творіння гурту Cлейд
У 1968 році після успішних гастролей в Іспанії та Німеччині колектив знову вирішив змінити назву на Ambrose Slade. Навесні 1969 року гурт випустив перший альбом Beginnings.
Більше половини пісень альбому були неоригінальними — музиканти зробили аранжування на чужі хіти, найуспішнішою з яких стала версія композиції Martha My Dear гурту The Beatles.
Остаточне формування колективу
На один із виступів гурту прийшов Чес Чендлер — легенда шоу-бізнесу. Він був талановитим продюсером, який відчув, що ці веселі відчайдушні хлопці здатні на щось більше.
Чендлер вирішив змінити імідж хлопців, зробити їх крутими - вони одягнулися у шкіряні куртки, високі черевики і поголилися наголо. А назву гурту скоротили до Slade. Всі ці перетворення були успішними, що посилилися після фурору в клубі «Распутін».
Заклад мав скандальну репутацію, там збиралася найвідчайдушніша публіка. Чендлер робив ставку на скандальність, і він не схибив.
Однак самим хлопцям «круті» образи швидко набридли — їм хотілося стати «клоунами». Тому невдовзі музиканти повернулися до старого іміджу — довгі «патли», картаті штани, капелюхи, прикрашені люстерками.
Вершини хіт-парадів
Осінь 1970 ознаменована для групи виходом другого альбому Play It Loud, основою якого були блюзові композиції, що нагадують групу The Beatles. Незважаючи на «бітлівський» ухил, індивідуальність групи була очевидною, що й зробило її мегапопулярною в англійських меломанів, а потім і в усьому світі.
Особливо незвичайним був вокал, який не має аналогів. Гурт Slade виявився першим із рок-музикантів, у яких звучала скрипка, на якій віртуозно грав Джим Лі.
Навіть найбільш критично налаштовані ЗМІ зазначали, що на виступах гурту панує невимовне, клоунада та експресія. Група Slade просто «фонтанувала» ідеями, наприклад, роздавала призи тим глядачам, яким вдавалося бути схожим на групу, змінивши власну зовнішність у їхньому стилі. Свято — ось чого прагнули хлопці на своїх виступах.
Хіт-парад 1971 року очолила пісня гурту Coz I Luv You. Нодді Ходлер і Джим Лі були високо оцінені самим Полом Маккартні як найбільш значущі представники сучасного року, порівняні з гуртом The Beatles.
Початок 1970-х років - це час розвитку глем-хард-року, що поєднує мелодійність з навмисною помпезністю та театралізованістю.
У 1972 році вийшли альбоми Slayed і Slade Alive, в яких жорсткий хард-рок вже був виразніший, хоча, звичайно, не скасовувалась і мелодійність. Значним досягненням гурту був «живий звук».
В 1973 записаний альбом Sladest, а через рік - Old New Borrowed and Blue. Хіт Everyday вважають найкращою фатальною баладою навіть у наші дні. Другий альбом одразу ж удостоєний перевидання в США і за два тижні побив усі рекорди продажу - було реалізовано 270 тис. екземплярів!
Такий успіх мав до того, що в 1974 році група вирушила в тур по США. Незважаючи на значний успіх, критики поставилися до цих гастролів дуже жорстко. Музиканти не звертали на журналістів особливу увагу.
Фільм за участю гурту Cлейд
Не властива їм була і «зіркова хвороба», хлопці залишалися простими та природними. За своїм статусом вони могли б «зіркувати» набагато більше, тому їхня скромність вражала.
Згодом музиканти взяли участь у роботі над художнім фільмом In Flame. Фільм був дуже цікавим, але таки був неуспішним. Поліпшив справу новий альбом Slade in Flame, з піснями з фільму, які стали дуже популярними.
Складні роки групи
А ось 1975-1997 р.р. не додали до слави гурту практично нічого. Виступи були такими ж успішними, як і раніше, але підкорювати вершини хіт-парадів уже не вдавалося. Найбільший успіх цього періоду – альбом Nobody's Fools.
У 1977 році в піснях альбому Whatever Happened to Slade звучав жорсткий хард-рок із панк-елементами (відповідно до новомодних тенденцій). Однак цей успіх неможливо було ні з чим порівняти.
У 1980-ті роки, коли хеві-метал остаточно заволодів умами меломанів, гурт знову вийшов на музичну арену з синглом We'll Bring The House Down, вперше за тривалий час він потрапив у хіт-паради. Потім вийшов однойменний альбом. Стиль його занадто жорсткий, можна сказати, металевий рок-н-рол. Влітку 1981 року був значний успіх на фестивалі «Монстри року».
«Свої хлопці» подорослішали
З 1983 по 1985 р. вийшли два потужні та глибокі альбоми — The Amazing Kamikaze Syndrome та Rogyes Gallery. А альбом The Boyz Make Big Noizt (1987) наповнений прощальною ностальгією. Веселощів і клоунади більше не було. Хлопці виросли та сприймали світ інакше.
У 1994 році Хілл і Пауелл намагалися відродити гурт, зібравши кількох молодих музикантів, але єдиний альбом виявився останнім. Група остаточно розпалася.
На відміну від багатьох груп 1970—1980-х років, гурт Slade не забутий і дотепер. 20 альбомів та безліч чудових хітів цінуються сучасними меломанами та любителями року.
