Sandy Posey — відома у 1960-х роках минулого сторіччя американська співачка, виконавиця хітів Born a Woman та Single Girl, які були популярними у Європі, США та інших країнах у другій половині XX століття.
Існує стереотип, що Сенді — кантрі-співачка, хоча її пісні, як і «живі» виступи, є поєднанням різних стилів. Серед жанрів, елементи яких використовувала виконавиця, можна назвати джаз, соул та ритм-енд-блюз. Але все ж таки більшість слухачів знають її як виконавицю класичного кантрі, характерного для штату Нешвілл.
Становлення кар'єри Sandy Posey
Народилася 18 червня 1944 року в невеликому місті Джаспер (штат Алабама). На час навчання у школі вона переїхала до іншого штату — Арканзасу. 1962 року дівчина закінчила навчання і думала про те, чим їй займатися далі. У цей час рідна тітка Сенді зрозуміла, що дівчинка має від природи прекрасний голос. Вона порекомендувала її своєму знайомому, який працював на телебаченні.
Сенді отримала роботу сесійної співачки у студії, у Мемфісі. Тут вона допомагала в записі голосу іншим виконавцям, часто прописувала свої вокальні партії, у тому числі й для фільмів.
Поузі також вдалося взяти участь у студійних сесіях, організованих відомим продюсером Лінкольном Моманом. Сесії були організовані для Елвіса Преслі та Персі Следжа під час запису пісні When a Man Loves a Woman.
Пісня стала хітом № 1 1966 року в США. А Сенді здобула досвід роботи з гігантами музичної індустрії того часу. Після цього вона вирішила, що хоче не лише брати участь у чужих музичних сесіях, а й стати музикантом.
Музична кар'єра Sandy Posey
Дівчина у 1965 році взяла псевдонім Сенді Поузі та записала першу пісню. Сингл отримав назву Kiss Me Goodnight. Автор пісні - Вільям Кейтс, який також написав дівчині та другу пісню First Boy. Відома компанія Bell Records почала займатися випуском синглу, проте пісні залишилися практично непоміченими аудиторією в США.
Однак ця пісня допомогла дівчині познайомитися з Гері Вокером, який згодом став її менеджером. Гері допомагав дівчині записати пісню Born a Woman, написану Мартою Шарп. Почувши пісню, Лінкольн Момон, з яким Поузі вже встигла трохи попрацювати під час сесії Преслі в Алабамі, допоміг дівчині підписати контракт із великим лейблом MGM.
Пісня Born a Woman
Born a Woman була записана навесні 1966 року, а до літа композиція стала справжнім хітом. Пісня потрапила до чарту Billboard Hot 100 і посіла там 12-ту позицію. Цей сингл був проданий тиражем понад 1 млн копій та отримав «золоту» сертифікацію за кількістю продажів.
Пісня дуже відрізнялася від того, що виходило на той час, завдяки різноманітності задіяних інструментів та стилю вокального виконання. Тут є партії фортепіано, гітари та духових інструментів. У поєднанні з багатоканальним записом (що було рідкістю тоді) мелодія по-справжньому торкалася душі слухача.
Композиція здобула низку престижних музичних нагород. Вона здобула кілька кавер-версій, одна з яких у виконанні співачки Джуді Стоун стала хітом в Австралії.
Нову композицію Single Girl також було написано Мартою Шарп. Пісня презентована одразу після успіху першого синглу. Вона почала користуватися не меншою популярністю. Композиція так само, як і Born a Woman, зайняла 12-у позицію в Billboard Hot 100 і стала хітом в Європі (в основному у Великобританії) і Австралії.
Цікаво й те, що з невідомих причин сингл поширювався у Великій Британії лише «піратським способом». А офіційно видано було лише майже через 10 років. При цьому вже 1975 року вона повторно потрапила у всілякі британські чарти.
Наступним синглом стала пісня What a Woman in Love Won't Do. Вона була прийнята вже спокійніше, ніж перші дві пісні. Проте побувала в декількох музичних чартах і закріпила популярність співачки-початківця. Максимальна позиція у Billboard Hot 100, яку вдалося зайняти пісні, - 31-а. У Великій Британії сингл увійшов до топ-50 пісень. Після цього вона продовжила співпрацю з Лінкольном Момоном. Пісня I Take It Black у 1967 році потрапила до топ-20 найкращих. Проте успіх інших композицій був менш помітним.
Експерименти у музиці
Через деякий час Поузі захотілося експериментувати із жанрами. Для цього вона підписала контракт із Columbia Records у 1971 році. На той час була стрімка динаміка переробки поп-зірок 1960-х років у знаменитих виконавців кантрі-музики.
Одним із продюсерів, які іноді виконували подібну роботу, був Біллі Шерілл. Він узяв Сенді під свою опіку. Написаний ним Bring Him Safely Home to Me та виконаний Поузі потрапив у топ-20 за версією Billboard Hot 100. Дві інші пісні не потрапили до чартів і були практично непомітними у новій музиці 1970-х років.
Поузі зробив ще кілька спроб Monument Records, потім Warner Bros. Records. Але все це так і не вийшло за межі рідкісних і не дуже помітних повернень у чарти на нижніх позиціях. З 1980 року і до середини 2000-х років Сенді іноді створювала нові композиції, частина з яких потрапляли в чарти. Пізніші роботи доступні для покупки в інтернеті.
