«Самоцвіти» — один із найпопулярніших радянських ВІА, чию музику слухають і досі. Перша поява під такою назвою датована 1971 роком. А колектив продовжує діяти під керівництвом незмінного лідера Юрія Малікова.
Історія колективу «Самоцвіти»
На початку 1970-х років Юрій Маліков закінчив Московську консерваторію (його інструментом був контрабас). Потім отримав унікальну нагоду відвідати виставку ЕКСПО-70, яка проходила в Японії. Як відомо, Японія вже на той час була технічно розвиненою країною, зокрема й у сфері музики.
Тому звідти Маликов повернувся із 15 ящиками музичного обладнання (інструментами, технічним оснащенням для запису тощо). Воно незабаром було успішно використано для запису матеріалу.
Здобувши найкраще технічне оснащення, Юрій зрозумів, що необхідно створити власний ансамбль. Він слухав музикантів із різних стилів і почав запрошувати до колективу тих, хто йому дуже подобався. Після збору першого складу гурту «Самоцвіти» розпочався процес запису, внаслідок якого з'явилося кілька пісень.
Маліков задіяв свої зв'язки, які напрацював у Японії. Таким чином, він отримав прямий вихід на головного редактора популярної радіопрограми «З доброго ранку!» Еру Куденко. Вона оцінила композиції, і вже у серпні 1971 року було зроблено випуск передачі, повністю присвячений молодій групі. «Піду чи я вийду чи я» і «Відвезу тебе я в тундру» стали першими піснями колективу, які пролунали в ефірі.
Цікаво, що назва ВІА була обрана за підсумками загального голосування серед слухачів, яка була оголошена у програмі. До редакції надійшло понад 1 тис. назв, однією з яких і було «Самоцвіти».
Вже за три місяці група потрапила в ефір станції «Маяк», а ще трохи пізніше — на інші радіостанції. Перший виступ гурту відбувся влітку того ж року. То справді був великий концерт радянської естради, організований організацією «Москонцерт».
Склад групи
Склад групи протягом перших двох десятиліть її існування постійно змінювався. Тривалим був період створення колективу. Після довгих змін створено міцну основу колективу, кістяком якого стали 10 людей. Серед них можна назвати: І. Шачневу, Е. Кролика, Н. Раппопорта та ін.
Головні хіти гурту «Самоцвіти» були записані саме цими людьми. «Не повторюється таке ніколи», «Відвезу тебе до Тундри», «Добрі прикмети» та ще десятки нетлінних композицій. Для запису кожної пісні Маликов постійно шукав нових продюсерів, з якими можна було б експериментувати і записувати справжні хіти.
Так було створено і легендарну композицію «Моя адреса — Радянський Союз», яку і сьогодні можна часто почути у різних програмах, фільмах та серіалах. Композитор пісні – Давид Тухманов, а автор віршів – Володимир Харитонов. Таким чином, було створено ідеальну формулу — зірковий колектив, талановиті композитори та автори.
Розвиток творчості гурту «Самоцвіти»
Popулярністю своїх пісень гурт «Самоцвіти» багато в чому завдячує і темам, які торкалися хітів. Це були теми, які були важливими для тогочасної молоді. Це кохання, патріотизм, батьківщина, стиль «дорожніх» чи «похідних» пісень.
1972 року відбувся перший великий виступ групи — і одразу на міжнародній арені. Це був вокальний конкурс у Німеччині (у місті Дрездені). Колектив був представлений тут солістом Валентином Дьяконовим, який отримав 6 місце з 25. Це був гідний результат, який дозволив гурту випустити платівку в Німеччині.
І це лише початок. Потім групі пощастило брати участь у низці інших міжнародних фестивалів та конкурсів. І знову Німеччина, потім Польща, Чехія та Італія. Група виступала навіть у країнах Америки та Африки.
Паралельно творчість ставала ще більш популярною на території СРСР. Регулярно проходили концерти на найбільшому стадіоні "Лужники". Причому як збірні концерти та фестивалі, так і сольні, самостійні виступи.
Пік популярності був у середині 1970-х років. Тоді протягом півтора року група жила в шаленому графіку. Щодня — новий концерт із глядачами від 15 тис. Сніг, гроза чи зливи були неважливими, на стадіонах були зайняті всі місця.
Незважаючи на величезну популярність у 1975 році, у багатьох учасників відбулася творча криза, що призвело до їхнього відходу. Проте музиканти не поспішали йти зі сцени. Вони об'єдналися у нове ВІА «Полум'я». Маліков вирішив не завершувати ідею гурту «Самоцвіти» та зайнявся пошуком нових учасників. Колектив був створений фактично заново менше ніж за три тижні (всього троє людей залишилися з першого складу).
З цього моменту колектив регулярно змінювався як у музиці, так і щодо людей, які брали участь у записах та концертах. Саме концертній діяльності було приділено значну увагу. Все було продумано — від світла та атмосфери до найдрібніших подробиць програми. Концерти включали навіть частину з виступом пародистів — спочатку одним з них став Володимир Винокур.
Життя після 80-х
Однак у середині 1980-х років склалися відразу кілька факторів, які негативно впливають на популярність колективу. Це були і постійні зміни у складі та природні зміни музичної сцени.
Pop-музика поступово розвивалася. «Ласкавий травень», «Міраж» та низка інших неймовірно популярних колективів стали витісняти гурт «Самоцвіти» зі сцени. Тим не менш, ВІА ще продовжував «вирощувати» майбутніх зірок. Наприклад, саме тут дебютувала майбутня зірка російської сцени Дмитро Маліков.
На початку 1990-х років Юрію Маликову довелося на якийсь час заморозити групу «Самоцвіти». Він займався іншими проектами протягом 5 років, поки 1995 року не було створено програму, присвячену творчості колективу. Вона викликала значний інтерес у публіки, що призвело до повернення ВІА. Відновились концерти.
З 1995 року група мала незмінний склад, регулярно записувала нові пісні та брала участь у різноманітних концертах та телевізійних програмах. Концертна програма включала десятки пісень. Група має понад 30 збірок, що чудово продаються, і більше 150 пісень.
