Ray Charles був музикантом, найбільш відповідальним за розвиток соул-музики. Такі виконавці, як Сем Кук и Джекі Вілсон, також зробили великий внесок у створення звучання соулу. Але Чарльз зробив ще більше. Він об'єднав R&B 50-х із вокалом на основі біблійного співу. Додав багато деталей із сучасного джазу та блюзу.
Потім варто відзначити його звуковидобування. Його стиль був одним з найемоційніших і найпопулярніших серед виконавців 20-го століття, таких як Елвіс Преслі та Біллі Холідей. Він також був чудовим клавішником, аранжувальником та лідером колективу.
Перші спроби робити музику
Сліпий із шести років (від глаукоми), Чарльз вивчав композицію та навчався грати на багатьох музичних інструментах у Школі Св. Августина для глухих та сліпих. Його батьки померли в ранньому віці, і він деякий час працював музикантом у Флориді, перш ніж використовувати свої заощадження, щоб переїхати до Сіетлу в 1947 році. До кінця 40-х він записував музику в стилі pop/R&B – похідний жанр від Nat “King” Cole.
У 1951 році Чарльз вперше потрапив до десятки кращих R&B-хітів з «Baby, Let Me Hold Your Hand». Перші записи Чарльза викликали чималу критику, оскільки вони були набагато м'якшими і менш оригінальними, ніж його «класика», яка піде далі. Хоча пісні насправді досить приємні, демонструють добрі навички музиканта.
Пошук власного звучання
На початку 50-х звучання Чарльза стало посилюватися, коли він гастролював із Лоуелом Фулсоном. Пізніше Чарльз поїхав до Нового Орлеана, щоб попрацювати з Guitar Slim. Грав на клавішах і аранжував дуже популярний R&B-хіт Guitar Slim The Things That I Used to Do”. Там же музикант зібрав гурт для зірки R&B Рут Браун.
Саме на Atlantic Records Рей Чарльз справді знайшов свій голос. Об'єднав здобутки останніх років. Результатом став R&B хіт "I Got a Woman" у 1955 році. Ця пісня найчастіше вирізняється як його основне звучання. Чарльз уперше по-справжньому використав стиль співу Євангелія.
Протягом 50-х років Чарльз записав серію R&B-хітів. Їх хоч і не назвали основними для Рея Чарльза, але вони заслужили на повагу з боку музикантів.
“This Little Girl of Mine”, “Drown in My Own Tears”, “Hallelujah I Love Her So”, “Lonely Avenue” та “The Right Time”. Все це неперевершені хіти того часу написані Чарльзом.
Проте музикант справді не міг залучити поп-аудиторію. Доки сингл «What'd I Say» не захопив своїм оригінальним вокалом. Також духом рок-н-ролу із його класичною грою на електричному піаніно. Це був його перший поп-хіт, що потрапив у Top10 та один з його останніх синглів на Atlantic. Чарльз залишив лейбл наприкінці 50-х для підписання контракту з ABC.
Новий контракт – нові роботи Ray Charles
Однією з головних рис угоди з ABC для Чарльза був великий ступінь художнього контролю за його записами. Він добре використав це для хітів початку 60-х років. Серед них Unchain My Heart і Hit the Road Jack. Ці хіти зміцнили популярність у R&B жанрі. Звучання R&B він удосконалив ще під час роботи на Atlantic.
1962 року він здивував світ поп-музики. Артист переключив свою увагу на кантрі та західну музику. Очолив чарти синглом "I Can't Stop Loving You". Випустив надзвичайно популярний альбом у епоху, коли R&B/soul альбоми рідко потрапляли до чартів. Альбом називався Modern Sounds in Country та Western Music.
Чарльз завжди був еклектичним. Записував чимало джазових композицій на Atlantic із такими відомими джазовими музикантами, як Девід “Fathead” Ньюман та Мілт Джексон.
Наркотична залежність артиста Ray Charles
Чарльз залишався надзвичайно популярним у середині 60-х. Випускав досить успішні хіти. Такі як: "Busted", "You My My Sunshine", "Take the Chains From My Heart" і "Crying Time". Хоча його продуктивну роботу було припинено через пристрасть до героїну в 1965 році. Це спричинило річну відсутність музиканта на виступах. Але він продовжив свою музичну кар'єру у 1966 році.
І все-таки, до цього часу Чарльз все менше уваги приділяв рок-музиці. Часто зі струнними аранжуваннями, які, здавалося, були націлені на молоду аудиторію.
Вплив Чарльза на рок-мейнстрім був так само очевидний, як і раніше; Зокрема, Джо Кокер і Стів Вінвуд багато в чому завдячують йому своїм стилем, і відлуння його фраз можна почути більш тонко у творчості таких великих людей, як Ван Моррісон.
Вплив Рея Чарльза
Оцінити внесок Рея Чарльза у розвиток музики досить складно. Зрештою він був американським виконавцем. Як відомо, що популярне в Америці – популярне у всьому світі. До того ж його вокальні дані за піввікову кар'єру майже не змінилися.
Проте факт залишається фактом. Його робота після 60-х років була дуже розчаровує. Мільйони слухачів прагнули повернення до стандартного звучання його класичних композицій 1955-1965 років. Але Чарльз ніколи не був відданий одному жанру.
Як і Арета Франклін і Елвіс Преслі, його увага була зосереджена на поп культурі. Його любов до джазу, кантрі та поп-композицій була очевидною. Він іноді потрапляв до чартів зі своїми хітами. Вміло взаємодіяв із відданою міжнародною концертною аудиторією щоразу, коли йому це подобалося і хотілося.
Добре це чи погано, складно сказати. Але він залишив свій відбиток в американській масовій свідомості у 1990-х роках. Написав кілька рекламних роликів для Diet Pepsi. Він також записав три альбоми протягом 90-х для Warner Bros. Але залишався найпопулярнішим концертним виконавцем.
У 2002 році він випустив альбом "Thanks for Bringing Love Around Again". Наступного року почав записувати альбом дуетів за участю Б. Кінга, Віллі Нельсона, Майкла Макдональда та Джеймса Тейлора.
Останні роки життя артиста Ray Charles
Після операції із заміни кульшового суглоба у 2003 році він запланував тур на наступне літо, але був змушений скасувати виступ у березні 2004 року. Через три місяці, 10 червня 2004 року, Рей Чарльз помер від хвороби печінки у своєму будинку в Беверлі-Хіллз, США.
Альбом дуетів Genius Loves Company вийшов за два місяці після його смерті. Біографічний фільм «Рей» вийшов на екрани восени 2010 року і мав критичний та комерційний успіх. Актор, який зіграв роль Чарльза у фільмі, Джеймі Фокс, отримав премію Оскар за найкращу чоловічу роль у 2005 році.
Ще два посмертних альбоми, Genius & Friends і Ray Sings, Basie Swings, з'явилися в 2005 і 2006 роках відповідно. Записи Чарльза почали з'являтися у різних сучасних виданнях, перевиданнях, ремайстрах та бокс-сетах, оскільки вся його записана спадщина привернула увагу сучасних американських виконавців.
