Ram Jam - рок-гурт, родом зі Сполучених Штатів Америки. Колектив було засновано ще на початку 1970-х років. Колектив зробив певний внесок у розвиток американського року. Найвідомішим хітом гурту дотепер є трек Black Betty.
Цікаво, але походження пісні Black Betty досі залишається певною мірою загадкою. Достеменно зрозуміло одне, що гурт Ram Jam гідно переспівав музичну композицію.
Вперше про легендарну пісню було згадано наприкінці XVIII ст. Говорять, що ця композиція була у похідній пісні британських солдатів. Автор треку «позичив» назву біля ручної вогнепальної зброї.
Історія та склад гурту Ram Jam
Біля витоків рок-колективу стоять Білл Бартлетт, Стів Волмслей (бас-гітара) та Боб Неф (орган). Спочатку музиканти створювали музику під творчим псевдонімом Starstruck.
Трохи згодом Стіва Волмслея замінив Девід Голдфлайс, а Девід Бек зайняв місце піаніста. Записана музикантами пісня Black Betty спочатку підкорила серця регіональних слухачів, а потім була відома на території Нью-Йорка. Власне, тоді Бартлетт вирішив перейменувати колектив у Ram Jam.
Композиція Black Betty підняла колектив на вершину музичного олімпу. Музиканти буквально прокинулися знаменитими. Але там, де є популярність, практично завжди є скандали.
Довгий час трек Black Betty був під забороною на радіостанціях США. Справа в тому, що меломани стверджували, що композиція нібито принижує права темношкірих жінок (дуже іронічну заяву). Особливо, якщо врахувати той факт, що гурт Ram Jam просто «переспівав» твір, який не підлягає їхньому авторству.
Альбоми колективу Ram Jam
1977 року дискографія колективу поповнена однойменним альбомом Ram Jam. Перший альбом визначив подальший шлях розвитку колективу. Над дебютною платівкою працювали:
- Біл Бартлетт (лідер-гітара та вокал);
- Том Курц (ритм-гітара та вокал);
- Девід Голдфлайс (бас-гітара);
- Девід Фліман (барабани).
Збірка буквально «вистрілила». Платівка посіла у музичних чартах Америки 40-ту позицію, а вже згаданий трек Вlack Betty у хіт-параді синглів посів 17-ту позицію.
На підтримку однойменного альбому музиканти вирушили до гастрольного туру. На концертах із американським колективом грав Джиммі Санторо. Бартлетт після прослуховування треків вирішив, що їм не вистачає ще одного музиканта.
Після виходу треку Вlack Betty у NAACP виник непідробний інтерес до групи. Через текст композиції Конгрес расової рівності закликав до протесту. Незважаючи на це, пісня все одно увійшла до топ-10 найсильніших композицій у Сполученому Королівстві та Австралії. Трохи пізніше Тед Демме використав пісню (як саундтрек) у своєму фільмі Кокаїн (Blow).
1978 року дискографія колективу поповнена другим студійним альбомом. Платівка Portrait of Artist є Young Ram перевершила всі очікування шанувальників.
Цей альбом високо оцінили шанувальники та впливові музичні критики. Він потрапив у топ-100 у списках Мартіна Popоффа «Керівництво з Heavy Metal Том 1: Сімдесяті».
У цей же час до колективу остаточно приєднався Джиммі Санторо. Другий альбом за своїм звучанням вийшов набагато важчим, ніж дебютна робота. За якісне звучання слід дякувати Санторо та появі потужного вокалу Скейвона, який прийшов на заміну Бартлетту. На той час останній вже залишив колектив і займався розвитком сольної кар'єри.
Розпад гурту Ram Jam
Шанувальники не здогадувалися, що всередині колективу наростає конфлікт. Причиною суперечностей стала боротьба за лідерство. Крім того, зі збільшенням популярності кожен із солістів почав висловлювати свою думку щодо того, чим потрібно наповнити репертуар гурту Ram Jam.
В 1978 стало відомо про те, що група розпалася. Солісти гурту Ram Jam вирушили у «вільне плавання». Кожен зайнявся власним проектом.
На початку 1990-х музиканти зібралися разом. Відтепер вони виступають під творчим псевдонімом The Very Best of Ram Jam. Через кілька років музиканти поповнили дискографію гурту збіркою Golden Classics.
