«Плач Єремії» — рок-гурт з України, який завоював серця мільйонів фанатів завдяки своїй неоднозначності, різнобічності та глибокій філософії текстів.
Це випадок, коли складно висловити словами характер композицій (тематика та звучання постійно змінюються). Творчість гурту — пластична і гнучка, а пісні колективу здатні торкнутися будь-якої людини до глибини душі.
музичні мотиви, що вислизають, і життєві тексти знайдуть свого слухача і поціновувача — така головна особливість музики цього колективу.
Створення та історія колективу
Колектив створено 1990 року Тарасом Чубаєм (вокаліст, гітарист) та Всеволодом Дячишиним (бас-гітарист). Музиканти розпочали спільну творчу діяльність у 1985 році у колективі «Циклон», проте через 5 років вирішили створити новий, спільний проект «Плач Єремії», який завоював популярність.
До початкового складу гурту були включені такі музиканти, як Олег Шевченко, Мирон Калітовський, Аліна Лазоркіна та Олекса Пахолків. За роки творчої діяльності рок-гурт неодноразово змінював склад, проте зумів стати культовим на території Західної України.
Через рік після створення колектив отримав 3 місце у Запоріжжі на фестивалі «Червона Рута» серед рок-колективів. У 1993 році творець гурту Тарас Чубай відмовився від звання рок-музиканта, оскільки він не поділяв традиційного погляду на рок-виконавця.
На початку існування колектив звинувачували у схожості з гуртом Jethro Tull, проте альбом, записаний у 1993 році, «Двері, які насправді є» анулював це звинувачення.
Цього ж року з гурту пішов гітарист Віктор Майський, і йому на зміну прийшов Олександр Марокко. У зв'язку з цим Тарас Чубай змушений був навчатися грі на соло-гітарі.
1995 року гурт випустив альбом «Нехай буде все, як є», що вийшов у тираж МО «Арба». Влітку наступного року колектив отримав нагороду «Золота жар-птиця» як найкраща рок-група країни.
У 1999-2000 pp. Тарас Чубай переїхав до Києва та записав із гуртом «Скрябін» альбом різдвяних композицій, а також альбом для ОУН-УПА «Наші партизани».
У листопаді 2003 року вийшов сольний альбом творця гурту, в якому були оркестр Львова, учасники колективу та формація «Піккардійська терція».
Майже в цей час вийшов сольний альбом Всеволода Дячишина «Подорож до країни Бас». Створення сольних проектів допомогло музикантам урізноманітнити творчість, впустити «свіже повітря» у старі альбоми та розробити власний музичний стиль.
У цьому випадку учасники колективу зуміли перейти на сольні платівки для того, щоб підтримувати звання одного з найвпливовіших українських рок-гуртів України.
Тарас Чубай: Біографія
Тарас Чубай – творець колективу «Плач Єремії». Незважаючи на багатий творчий досвід та різнобічність, ця група стала головною у його творчому шляху.
Він був народжений у родині українського поета, мистецтвознавця та перекладача Григорія Чубая. До речі, назву гурту Тарас взяв із творчості свого батька, після чого чоловік неодноразово посилався на батьківську творчість та різні літературні джерела.
Тарас закінчив львівську музичну школу та консерваторію. З 1987 по 1992 р. чоловік брав участь у театрі «Не журись!».
Музикант створив понад сто пісень за свою кар'єру, а також прославився як композитор. Його твори увійшли до народу та користувалися величезною популярністю ще наприкінці 100-х років.
Тарас досяг популярності серед вузького кола вітчизняних неформалів, які перебирали струни на своїх гітарах і співали ті самі пісні.
У наш час Чубай (батько трьох дітей) завоював нову хвилю популярності, зокрема завдяки пісні «Вона», яка увійшла далеко за межі любителів рок-музики.
Артист удостоєний безлічі титулів та нагород, звання одного з найталановитіших музикантів України. Син талановитого батька продовжив творчу спадщину та створив новий етап української рок-музики.
Специфіка звучання та тексти пісень
«Плач Єремії» — це гурт, який став унікальним явищем в українській рок-музиці. На Заході України цей колектив досяг звання культового.
Звичайно, частково це заслуга менеджера гурту, проте більшою мірою величезну популярність завоювала незвичайність музичних композицій.
Лірика текстів наповнена глибоким філософським змістом, любов'ю до батьківщини, навіть певним смутком. Це супроводжується в музичних композиціях, у яких звучання часом звучить досить жорстко, після чого перетворюється на плавну меланхолічність. Етнічні нотки зумовлюють відчуття особливого українського колориту у пісні.
Любов та повага до батьківщини та українського фольклору відобразились на творчості Тараса Чубая, знайшли відгук у серцях співгромадян та підвищили інтерес до української творчості у поціновувачів рок-музики з інших країн.
Незалежна, пластична та атмосферна музика гурту забезпечила популярність у нових країнах. Це мистецтво, створене від щирого серця, а не через бажання догодити більшій кількості цільової аудиторії.
