Микола Лисенко зробив безперечний внесок у розвиток української культури. Лисенко всьому світу розповів про красу народних композицій, він розкрив потенціал авторської музики, а також став біля витоків розвитку театрального мистецтва своєї рідної країни. Композитор одним із перших інтерпретував «Кобзар» Шевченка та ідеально робив опрацювання українських народних пісень.
Дитинство маестро
Дата народження композитора – 22 березня 1842 року. Він народився біля маленького села Гриньки (Полтавська область). Видатний маестро був родом із старовинного козацького старшинського роду Лисенка. Глава сімейства обіймав посаду полковника, а мати походила з поміщицького роду.
Своїм дітям батьки прагнули дати гарну освіту. Домашнім навчанням Миколи займалася як мати, а й відомий поет Фет. Він володів кількома іноземними мовами, а також активно цікавився музикою.
Коли мати помітила, з яким трепетом її син ставитиметься до музики, то запросила до будинку музичного педагога. Він не був байдужим до української поезії. Улюбленим поетом Лисенком був Тарас Шевченко. Найпопулярніші вірші Тараса Григоровича він знав напам'ять.
Микола з особливим коханням ставився до українських народних пісень. Його бабуся часто співала ліричні композиції вдома, чим сприяла розвитку у Лисенка музичного слуху.
Після завершення домашнього навчання Микола перебрався до Києва. Тут юнак навчався у кількох пансіонатах. Загалом навчання давалося Лисенку легко.
Микола Лисенко: Юнацькі роки
1855 року він став учнем престижної Харківської гімназії. Через кілька років він закінчив навчальний заклад зі срібною медаллю. У цей час він активно займається музикою. На території Харкова про нього знали як про перспективного музиканта.
Він музикував на балах та вечорах. Лисенко для вибагливої публіки майстерно виконував твори уславлених зарубіжних композиторів. Не забував Микола і про імпровізацію на тему малоросійських народних мелодій. Вже тоді він задумався про кар'єру музиканта та композитора.
Після закінчення гімназії він став студентом Харківського Імператорського університету, обравши для себе факультет природничих наук. Через деякий час його батьки переїхали до Києва. Микола був змушений перевестись до місцевого університету. Навчальний заклад закінчив у 1864 році. Через рік він отримав ступінь кандидата природничих наук.
Думка про здобуття музичної освіти довго не покидала її. Через три роки він таки наважився вступити до Лейпцизької консерваторії. Нагадаємо, що на той момент консерваторія вважалася найкращим навчальним закладом на території Європи. Саме у стінах цього закладу він зрозумів, наскільки важливо складати власну музику з відтінками своєї культури, а не просто копіювати твори зарубіжних маестро.
Консерваторію Микола закінчив із відзнакою. Після цього він вирішив повернутися до Києва. Цьому місту він віддав чотири десятки років. Він займався твором композицій, викладацькою та громадською діяльністю. Лише на кілька років він змушений був переїхати до культурної столиці Росії, щоб відточити майстерність у галузі симфонічного інструментування. Наприкінці 70-х років маестро зайняв місце викладача з фортепіано в Інституті шляхетних дівчат.
Внесок в українську культуру
У 1904 році здійснилася мрія маестро. Справа в тому, що він заснував музично-драматичну школу. Нагадаємо, що це перший навчальний заклад на території України, який надавав вищу музичну освіту за програмою консерваторії.
Маестро працював у багатьох музичних жанрах. Особливу увагу він надав обробці української народної пісні. Царська політика, яка на той час вирувала на території України, не завадила композитору сформувати позицію щодо статусу рідної мови в музичній творчості. У репертуарі маестро лише один твір було написано російською мовою.
До найпопулярніших музичних творів композитора слід віднести оперу «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та «Енеїда». Важливо, що на його творчість вплинули твори Шевченка. Він заслужено вважається "батьком" української народної музики. Істотну роль цьому питанні зіграла як композиторська діяльність, а й етнографічна.
Через те, що він намагався просунути українську мову, її переслідували російські представники царської влади. Кілька разів Миколу заарештовували, але жодного приводу для утримання композитора за ґратами – влада не мала.
Біографи кажуть, що Лисенко протягом усієї своєї творчої кар'єри ставив за мету вивести простий український народ із повної бідності та темряви, у широкий та просторий європейський світ.
Цікаво, що Українська сюїта маестро – це перший музичний твір, який ідеально поєднував європейські танцювальні традиції та народну українську творчість. Твори Лисенка сьогодні звучать у найкращих театрах світу.
Подробиці особистого життя маестро Микола Лисенко
Особисте життя маестро однозначно можна назвати цікавим та насиченим. Оскільки Лисенко був не останньою людиною в Києві, його персоною цікавилися представниці слабкої статі.
Текля - перша дівчина, яка запала йому в душу. До речі, в українську красуню закохався не лише Микола, а й його брат. Боротися за її дівчину молодики не стали. Пізніше композитор присвятив Теклі музичний твір.
Під вінець популярний маестро повів дівчину на ім'я Ольга О'Коннор. В Україні дівчина з сім'єю виявилася одразу після наполеонівського вторгнення. До речі, він українських дівчат ірландкою за походженням нічим не відрізнявся.
Вона була на вісім років молодша за Миколу, і до того ж доводилася йому племінницею. Вона мала потужне сопрано. Пара одружилася в 1868 році, і разом вирушила до Лейпцигу. На новому місці Ольга брала уроки вокалу. Пізніше вона закінчила Пітерську консерваторію і виконувала вокальні партії в операх чоловіка. Коли в неї почалися проблеми із голосом, вона викладала вокал.
Виявилося, що втрата голосу – не найбільша проблема. Ольга страждала на психічне захворювання. У неї спостерігалися перепади настрою, вона страждала на депресію, і її настрій частіше був похмурим, ніж хорошим. З цих причин жінка не могла мати дітей. Ольга та Микола, через 12 років спільного життя вирішили розійтися, хоча офіційного розлучення так і не сталося. Тоді розірвання шлюбу вимагало від партнера чимало зусиль та часу.
Незабаром він познайомився із чарівною брюнеткою на ім'я Ольга Липська. Молоді люди познайомились на концерті Лисенка у Чернігові. Жінка вразила музиканта своєю красою. Крім того, вона чудово співала та малювала. Микола називатиме дівчину своєю «правою рукою».
Микола Лисенко: Життя з громадянською дружиною та нове кохання
Вони мали складні відносини. Ольга закинула розвиток своєї кар'єри і перебувала в тіні популярного Лисенка. Вона обрала для себе не найщасливішу жіночу долю. Ольга не могла стати офіційною дружиною Миколі, і навіть для того, щоб народити від маестро дитини, їй треба було тікати з Києва.
Ольга присвятила Лисенку цілих 20 років. Він не взяв її в офіційні дружини, але так чи інакше вона народила йому 7 дітей. На жаль, тільки п'ять із них вижило. Жінка померла за останніх пологів. Тоді він активно складав музичні твори, але цій жінці, з якихось загадкових причин не присвятив жодної композиції.
Йому було вже за 60, коли він знову закохався. Цього разу, він вибрав собі дівчину, яка була молодша за нього на цілих 45 років. Маестро така велика різниця у віці анітрохи не збентежила.
Він закохався у свою ученицю, яку звали Інна. Це були найдивніші стосунки за все його життя. Батьки дівчини не давали згоди на стосунки, а сама дівчина не наважувалася навіть на спільне життя, але продовжувала проводити з Лисенком час.
Зазначимо, що всі діти Лисенка пішли стопами свого знаменитого батька. Вони обрали собі творчу кар'єру. Найталановитішою дитиною вважали молодшого сина, якого звали Тарас. Молода людина грала практично на всіх музичних інструментах.
Цікаві факти про маестро
- У період скасування кріпацтва його багата сім'я збанкрутувала. Але так чи інакше Лисенку вдалося забезпечити собі гідне існування. За тими мірками він жив досить багато, але капіталу так і не нагромадив.
- Сьогодні живі нащадки українського класика за трьома лініями: Остапа, Галини та Мар'яни. Сімейство вшановує пам'ять знаменитого родича.
- Михайло Старицький, перу якого належить «За двома зайцями» – троюрідний брат Миколи.
- Свою першу польку він написав у десятирічному віці.
- Усе своє життя він займався хоровою справою.
- Після смерті своєї співмешканки Ольги Лисенко попросив офіційну дружину узаконити всіх дітей.
Смерть українського композитора Микола Лисенко
Він помер раптово. Його оточення вже давно знало, що він страждав від болю в серці. 24 жовтня 1912 року він збирався йти до школи. Але життя внесло свої корективи. У нього стався інфаркт. За півгодини композитора не стала.
Тіло маестро було поховано лише на 5-й день після смерті. Тіло композитора лежить на Байковому цвинтарі. На похоронну церемонію зібралася нереальна кількість людей. Це були родичі, друзі та шанувальники творчості Лисенка.
