Niccolò Paganini прославився як віртуозний скрипаль і композитор. Говорили про те, що руками маестро грає сатана. Коли він брав інструмент у руки, то все довкола завмирало.
Сучасники Паганіні розділилися на два табори. Одні говорили, що перед ними стоїть справжній геній. Інші твердили про те, що Нікколо — звичайний шахрай, якому вдалося навіяти публіці, що він талановитий.
Творча біографія та особисте життя Niccolò Paganini мають багато таємниць та загадок. Він був потайливою людиною і не любив обговорювати подробиці свого життя.
Дитинство і юність
Знаменитий композитор Niccolò Paganini народився 1782 року в небагатій родині. Батьки дуже переймалися здоров'ям новонародженого. Справа в тому, що він народився недоношеним. Лікарі не давали шансів на те, що немовля виживе. Але сталося диво. Недоношений хлопчик не лише оговтався, а й радував сім'ю своєю геніальністю.
Спочатку глава сімейства працював у порту, але пізніше він відкрив власну лавку. Мама все своє життя присвятила вихованню дітей. Говорили про те, що одного разу жінці приснився ангел, який розповів про те, що на її сина чекає блискуче музичне майбутнє. Коли вона розповіла про сон дружину, він не надав йому значення.
Саме батько прищепив Нікколо любов до музики. Він часто грав на мандоліні та займався музикою з дітьми. Паганіні-молодший не захопився цим інструментом. Його більше цікавила гра на скрипці.
Коли Нікколо попросив батька навчити його грати на скрипці, він охоче погодився. Після першого заняття хлопчик почав професійно грати на музичному інструменті.
Дитинство Паганіні проходило у суворості. Коли батько зрозумів, що хлопчик добре грає на скрипці, то змушував його постійно репетирувати. Нікколо навіть втікав із занять, але батько вживав жорстких заходів — він позбавляв його їжі. Виснажливі заняття на скрипці невдовзі дали про себе знати. У Паганіні-молодшого розвинулася каталепсія. Коли лікарі прийшли до будинку Нікколо, то сповістили батьків про смерть сина. Батько та матір, яких було вбито горем, почали готуватися до похоронної церемонії.
Несподіваний поворот
На похороні сталося диво — Нікколо прийшов до тями і сів у дерев'яній труні. Говорили про те, що на похоронній церемонії була значна непритомність. Коли Паганіні оговтався, батько знову вручив синові інструмент. Щоправда, тепер хлопчик займався не з родичем, а з професійним учителем. Нотній грамоті його вчив Франческе Ньєкко. Приблизно у цей період він написав перший твір. На момент створення сонати для скрипки йому виповнилося лише 8 років.
У провінційному місті, в якому Нікколо провів своє дитинство, ходили чутки про те, що у родині Паганіні виховують справжнього музичного генія. Про це дізнався найголовніший скрипаль міста. Він відвідав будинок Паганіні, щоб розвіяти ці чутки. Коли Джакомо Коста почув, як грає юний дар, то був у захваті. Він півроку витратив на те, щоб передати хлопчику свої знання та навички.
Творчий шлях композитора Niccolò Paganini
Заняття з Джакомо безперечно пішли підлітку на користь. Він не лише збагатив свої знання, а й познайомився з іншими талановитими музикантами. У творчій біографії Паганіні був етап концертної діяльності.
У 1794 відбувся перший виступ Нікколо. Дебют відбувся на найвищому рівні. Після цієї події композитором зацікавився маркіз Джанкарлоді Негро. Відомо, що він був шанувальником класичної музики. Коли маркіз дізнався про стан Паганіні і про те, в яких умовах пропадає такий «діамант», він узяв юнака під своє крильце.
Маркіз був зацікавлений у подальшому розвитку свого талановитого підопічного. Тому сплатив хлопцеві уроки музики, які викладав віолончеліст Гаспаро Гіретті. Йому вдалося навчити Паганіні особливої техніки написання композицій. Техніка не передбачала використання музичних інструментів. Під керівництвом Гаспара маестро написав кілька концертів для скрипки та кілька десятків фуг для фортепіано.
Новий етап творчості композитора Niccolò Paganini
У 1800 році розпочався новий етап творчої біографії маестро. Він працював над написанням серйозних композицій, які зрештою поповнили список безсмертних світових хітів. Потім він провів кілька концертів у Пармі, після яких його запросили до палацу герцога Фердинанда Бурбонського.
Глава сімейства, котрий побачив, що авторитет сина зміцнюється, вирішив заробити на його таланті. Для свого сина він організував масштабний концерт у Північній Італії.
Зали, в яких виступав Паганіні, були переповнені. Почесні мешканці міста з'їжджалися на концерт Нікколо, щоб особисто почути чудову гру на скрипці. То справді був нелегкий період у житті маестро. Через гастролі він був знесилений. Але, незважаючи на всі скарги, батько наполягав, щоб гастролі не припинилися.
У цей час у композитора був дуже завантажений гастрольний графік, і навіть він написав шедевральні каприччио. «Капріс № 24», який написав Паганіні, здійснив переворот у світі скрипкової музики. Завдяки композиціям люди представляли яскраві картини. Кожна мініатюра, яку створив Нікколо, була особливою. Твори викликали у слухача змішані почуття.
Музикант хотів свободи. Батько обмежував його бажання, тому вирішив з ним не спілкуватися. Цього разу композитору посміхнулась удача. Йому запропонували роль першого скрипаля у Лукці. Він із радістю погодився, оскільки розумів, що посада допоможе бути на відстані із главою сімейства.
Цей уривок із життя він описав у своїх мемуарах. Паганіні з такою радістю описував те, що починає самостійне життя, що ніхто не сумнівався в його щирості. Самостійне життя позитивно вплинуло на його кар'єру. Зокрема концерти проходили дуже пристрасно. Зміни сталися й у особистому житті. Паганіні почав грати в азартні ігри, мандрувати і в нього з'явилися сексуальні пригоди.
Життя у 1800-х роках
У 1804 році він повернувся до Генуї. На історичній батьківщині він написав скрипкові та гітарні сонати. Після нетривалого відпочинку він знову вирушив до палацу Феліче Бачоккі. Через чотири роки композитор змушений був переїхати до Флоренції разом із рештою придворних. Близько 7 років він провів у палаці. Але незабаром Паганіні усвідомив, що він ніби перебуває у в'язниці. І вирішив залишити «золоту клітку».
Він прийшов до палацу в капітанському вбранні. Коли його ввічливо попросили переодягнутися в штатний одяг, він нахабно відмовив. Таким чином сестра Наполеона вигнала Паганіні з палацу. Тоді військо Наполеона було розгромлено російськими військами, тому така витівка для Нікколо могла обійтися мінімум арештом, максимум розстрілом.
Музикант переїхав до Мілана. Він відвідав театр "Ла Скала". Там він побачив спектакль «Весілля Беневенто». Його настільки надихнуло побачене, що за вечір він створив варіації для оркестрової скрипки.
В 1821 він змушений був призупинити концертну діяльність. У маестро загострилися захворювання. Він відчував прихід смерті. Тож просив приїхати свою матір для того, щоб вона встигла з ним попрощатися. Коли жінка приїхала до Нікколо, то не могла впізнати сина. Вона доклала значних зусиль для відновлення його здоров'я. Мати забрала Паганіні до Павії. Лікуванням скрипаля зайнявся Сіро Борда. Лікар призначив маестро дієту і втирав у шкіру мазь на основі ртуті.
Оскільки медицина тоді була недостатньо розвинена, то лікар і не здогадувався, що його пацієнта турбує відразу кілька захворювань. Але все ж таки лікування пішло йому на користь. Музикант трохи оговтався, і тільки кашель залишився біля маестро до кінця його днів.
Подробиці особистого життя
Не можна сказати, що Нікколо був помітним чоловіком. Однак це не завадило йому бути у центрі уваги жінок. Вже у 20 років Паганіні мала даму серця, яка після концертів відвозила юнака у свій маєток для тілесних втіх.
Еліза Бонапарт Бачоккі — друга дівчина, яка не лише вкрала серце маестро та стала його музою, а й наблизила Паганіні до палацу. Відносини між молодими людьми завжди були трохи натягнутими. Незважаючи на це, пристрасть, яка була між ними, не можна було «утихомирити». Дівчина надихнула композитора створення «Каприс № 24» однією диханні. В етюдах маестро показав ті емоції, які він відчував до Елізи, - страх, біль, ненависть, любов, пристрасть та зневага.
Коли стосунки з Елізою закінчилися, він вирушив у тривалий гастрольний тур. Після виступів Паганіні познайомився із Анджеліною Каванною. Вона була звичайною дочкою кравця. Коли Анджеліна дізналася про те, що до міста приїжджає Паганіні, то увірвалася до зали та проникла за лаштунки. Вона сказала, що готова заплатити композитору за ніч, проведену з ним. Але Нікколо не взяв із жінки грошей. Він покохав її. Дівчина втекла за коханим в інше місто, навіть не сповістивши батька про свій намір. Через кілька місяців з'ясувалося, що вона чекає на дитину.
Після того як Нікколо дізнався про те, що його жінка чекає на дитину, він прийняв не дуже шляхетне рішення. Музикант відправив дівчину до батька. Глава сімейства звинуватив Паганіні у збоченні її дочки та подав до суду. Поки були розгляди, Анджеліна встигла народити дитину, але невдовзі новонароджена померла. Нікколо все ж таки довелося виплатити сімейству суму, щоб відшкодувати моральну шкоду.
народження спадкоємця
За кілька місяців він був помічений у стосунках із чарівною Антонією Б'янкою. Це були найдивніші стосунки. Жінка часто зраджувала чоловікові з красенями. І вона цього не приховувала. Свою поведінку вона пояснювала тим, що Паганіні часто хворів, і їй не вистачало чоловічої уваги. Нікколо теж мав сексуальні стосунки з представницями слабкої статі. Багатьом залишалося загадкою, що цю пару тримало разом.
Незабаром у коханих народився первісток. На той час він мріяв про спадкоємця, тому інформацію про вагітність та народження дитини Паганіні прийняв з великим ентузіазмом. Коли народився син, Нікколо поринув у роботу. Він хотів забезпечити дитину всім необхідним нормального існування. Коли синові виповнилося 3 роки, батьки розійшлися. Паганіні через суд домігся опіки над дитиною.
Біографи маестро говорять про те, що найбільшим коханням Паганіні була Елеонора де Лука. Він полюбив жінку ще в юності, але не міг залишатися їй вірним. Нікколо йшов, а потім знову повертався до Елеонори. Вона приймала хтивого коханого, навіть була вірна йому.
Цікаві факти про композитора Niccolò Paganini
- Він був одним із найприхованіших музикантів та композиторів того часу. Нікколо ні з ким не ділився секретами гри на скрипці. Він не мав учнів і намагався тримати друзів на відстані витягнутої руки. Подейкували, що він по-справжньому жив лише на сцені.
- Відомо, що Паганіні був дуже азартним чоловіком. Гра настільки захоплювала його, що міг програти значну суму.
- Його співвітчизники говорили про те, що він уклав угоду із сатаною. Ці чутки породжували ще багато безглуздих домислів. Все призвело до того, що Паганіні забороняли грати у церквах.
- Він любив сперечатися. Якось маестро посперечався, що зможе гідно зіграти лише на одній струні. Зрозуміло, він виграв суперечку.
- На сцені музикант був чарівний, але у звичайному житті він поводився дивно. Паганіні був дуже розсіяним. Часто він забував імена, а також плутав дати та особи.
Останні роки життя композитора Niccolò Paganini
1839 року музикант вирішив відвідати Геную. Ця подорож була для нього нелегкою. Справа в тому, що він хворів на туберкульоз. В останні роки життя він страждав від набряку нижніх кінцівок і сильного кашлю. Він практично не виходив із приміщення. Захворювання підірвало його здоров'я. Він помер 27 травня 1840 року. У момент смерті він тримав у руках скрипку.
Служителі церкви не хотіли передавати тіло музиканта землі. Причиною тому було те, що він не сповідався перед смертю. Через це тіло Паганіні кремували, а поховання праху займалася вірна дама серця Елеонора де Лука. Існує ще одна версія похорону маестро — тіло музиканта поховали у Валь-Польчевері. І через 19 років син Паганіні домігся того, щоб залишки тіла батька поховали на Пармському цвинтарі.
