Швидкість та агресія - саме з цими термінами асоціюється музика грайндкор-групи Napalm Death. Їхня творчість – не для слабкодухих. Навіть найзатятішим цінителям метал-музики не завжди під силу адекватно сприйняти ту стіну шуму, що складається з блискавичних гітарних рифів, брутального гроулінгу та бласт-бітів.
За більш ніж тридцятирічну історію існування група неодноразово доводила публіці, що в цих компонентах їм немає рівних донині. Ветерани важкої музики подарували слухачам десятки альбомів, багато з яких стали справжньою класикою жанру. Давайте дізнаємося, як складався творчий шлях цього видатного музичного гурту.
Початок кар'єри
Незважаючи на те, що світова популярність прийшла до Napalm Death лише до кінця 80-х, історія гурту почалася ще на початку десятиліття. Колектив був створений у 1981 році Ніколасом Булленом та Майлзом Ретледжем. На момент заснування групи її учасникам було лише по 13 та 14 років відповідно.
Це не завадило підліткам захопитися тяжкою музикою, яка стала для них способом самовираження. Назва відсилає до знаменитої фрази з антивоєнного фільму "Апокаліпсис сьогодні". Пізніше фраза "напалм смерті" буде нерозривно пов'язана з засудженням будь-яких бойових дій і стане слоганом пацифістських поглядів.
Не дивно, що найбільший вплив на ранній етап творчості Napalm Death зробив популярний у британському андерграунді анархо-панк. Бунтарські тексти, що викликає зовнішній вигляд і сире звучання, симпатизували учасника, який уникав будь-яких зв'язків із комерційною музикою. Однак перші роки творчої діяльності призвели лише до кількох концертів та виходу низки “сирих” демо-записів, які не знайшли слави навіть серед шанувальників анархо-панку.
Повноцінний дебют Napalm Death
Аж до 1985 року група залишалася у підвішеному стані. Лише потім Буллен, Ретледж, Робертс і гітарист Демієн Еррінгтон, що приєднався до них, приступили до серйозних творчих пошуків. Гурт швидко перетворюється на тріо, після чого починає пробувати свої сили в екстремальних жанрах метал та хардкор-панк музики, схрещуючи найнесподіваніші музичні течії.
1986 року відбувся перший великий концерт Napalm Death, який пройшов у рідному Бірмінгемі. Для групи це стає "вікном у світ", завдяки якому про колектив заговорили всерйоз і надовго.
У 1985 році до групи приєднується Мік Харріс, який стане іконою грайндкору та незмінним лідером групи на довгі десятиліття. Саме ця людина винайде прийом, який отримав назву бласт-біт. Він широко застосовуватиметься більшістю ударників, що виконують метал-музику.
Також саме Харріс вигадує термін "гарайндкор", який став характеристикою музики, яку стали виконувати Napalm Death в оновленому складі. У 1987 році відбувся дебютний реліз групи, який отримав назву Scum. На платівці містилося понад 20 треків, тривалість яких не перевищувала 1-1,5 хвилини часу. Це були швидкі композиції, створені під впливом хардкора.
При цьому звук гітар, агресивна подача та вокал перевершували класичний хардкор багаторазово. Це було нове слово у важкій музиці, вплив якого переоцінити неможливо. Через рік виходить From Enslavement To Obliteration, витриманий у тому ж ключі. Але вже 1990 року відбуваються перші серйозні зміни.
Парафія Барні Грінвея
Після перших двох альбомів у складі гурту відбуваються зміни. Приходять такі знакові постаті, як гітарист Мітч Харріс та вокаліст Барні Грінуей. Останній мав солідний досвід роботи в дез-метал групі Benediction, що відіграло важливу роль у зміні звучання Napalm Death.
Вже на наступному альбомі Harmony Corruption гурт відмовився від винайденого грайндкору на користь дез-металу, внаслідок чого музична складова стала набагато традиційнішою. Пісні набули звичної тривалості, тоді як темп став стабільним.
Подальша творчість колективу Napalm Death
Протягом наступних десяти років група активно експериментувала з жанрами, у певний момент і зовсім пішовши у бік індастріалу. Шанувальники явно не оцінили таку мінливість, внаслідок чого група зникла з радарів.
Внутрішні конфлікти також не йшли на користь. У певний момент Napalm Death залишив Барні Грінвей. Ось тільки його відхід виявився недовготривалим, тож незабаром гурт знову з'єднався у звичному складі.
Повернення Napalm Death до витоків
Справжнім поверненням Napalm Death у лоно грайндкору сталося лише 2000 року. Виходить реліз Enemy Of The Music Business, на якому колектив повернув своє швидкісне звучання, яке прославило їх ще у 80-ті роки.
У поєднанні з вокалом Барні, який вирізнявся унікальним гортанним звучанням, що надає музиці особливо брутального звучання. Взявши новий курс, Napalm Death випустили не менш агресивний альбом каверів Leaders Not Followers, Part 2, на який увійшли переспівки відомих панк, треш метал та кросовер хітів минулих років.
У 2006 році музиканти випускають один із найкращих релізів в історії гурту Smear Campaign, на якому музиканти висловилися з приводу невдоволення зайвою релігійністю уряду.
Альбом викликав міжнародний резонанс та привернув увагу мільйонів слухачів. 2009 року вийшов ще один комерційно успішний альбом. Його назва Time Waits For No Slave. Альбом витриманий у тому самому стилі, як і попередник. З того часу гурт випустив ще кілька платівок. Вони вже уникали колишніх експериментів, радуючи шанувальників стабільністю.
Napalm Death сьогодні
Popри труднощі, гурт продовжує активну творчу діяльність, випускаючи один альбом за іншим. І за роки кар'єри музиканти жодного разу не втрачали минулої хватки. Діти продовжують дивувати нескінченним зарядом енергії. Вік не став на заваді музикантам. Вони не змінили собі навіть більш ніж через тридцятирічну історію групи.
Вже незабаром Napalm Death повернулися до студії, щоб подарувати нам черговий приголомшливий реліз.
2020 року відбулася прем'єра лонгплею Throes Of Joy In The Jaws Of Defeatism. Нагадаємо, що це шістнадцята студійна збірка британської грайндкор-групи. Платівка зводилася на лейблі Century Media Records. Це перший студійник за п'ять років після виходу Apex Predator – Easy Meat у 2015 році.
На початку лютого 2022 відбувся реліз міні-пластинки Resentment Is Always Seismic - A Final Throw Of Throes. Міньйон – свого роду продовження останнього повноформатного лонгплею британських грайндкорників Throes Of Joy In The Jaws Of Defeatism.
«Вже давно ми мріяли випустити щось схоже. Впевнений, що композиції будуть прийняті нашими шанувальниками, адже вони записані в дусі тих часів, коли ми тільки-но починали творити…», – пишуть артисти.
