Михайло Сергійович Боярський - справжня жива легенда радянської, а зараз і російської естради.
Ті, хто не пам'ятає, які ролі виконував Михайло, напевно, пам'ятають дивовижний тембр його голосу.
Візитною карткою артиста, як і раніше, залишається музична композиція «Зеленооке таксі».
Дитинство та юність Михайла Боярського
Михайло Боярський – корінний мешканець Москви. Напевно, багатьом відомим є той факт, що майбутня зірка виховувалась у творчій родині.
Михайло Боярський народився у сім'ї актриси Театру комедії Катерини Мелентьєвої та актора Театру імені В. Ф. Комісаржевської Сергія Боярського.
Спочатку сім'я Боярських жила не дуже комфортних умовах. 6 осіб тіснилося у маленькій комунальній квартирі. У сім'ї Михайла була дуже багата бібліотека.
За часів, коли сім'ї не вистачало грошей, книги, одяг та інші коштовності довелося продати.
Михайло згадує, що йому жилося не дуже солодко. Їжа була мізерна, йому доводилося доношувати одяг за своїми родичами, та й дивитися на те, як батьки з ранку до ночі загинаються на роботі – не найкраще задоволення.
Крім того, що батьки грали у театрі, їм доводилося брати підробітки.
Михайло не дуже охоче згадує своє дитинство. Однак, він з величезною любов'ю та ніжністю говорить про свою бабусю. Бабуся виховувала онуків у суворих християнських традиціях.
Найбільше Боярському запам'яталися обійми та м'ятні пряники, які пекла бабуся.
Михайло каже, що у сім'ї він був улюбленцем. Батьки всіляко намагалися заохочувати розвиток свого сина.
Боярський читав багато літератури, відвідував театр та виставки, які проходили у столиці Російської Федерації.
Коли Михайло пішов у перший клас, батьки помітили, що син тягнеться до музики.
Мама вирішила віддати його до однієї з місцевих консерваторій. Там Михайло навчався грі на фортепіано.
Мама та тато прагнули бачити в сині музиканта. Однак, що Михайло, що його старший брат вирішили піти стопами своїх батьків.
Брати Боярські стають студентами театрального університету. Мама та тато не бажали, щоб їхні діти були акторами. Справа в тому, що акторам тоді платили дуже мало, а працювати вони були змушені багато.
Михайло Боярських охоче навчався у ЛГІТМіКу. Викладачі відгукувалися про Боярського молодшого, як про дуже перспективного студента.
Михайлу дуже легко давалося навчання у вищому навчальному закладі, тому він закінчив його майже добре.
театр
Після закінчення вищого навчального закладу Михайло Боярський влаштувався працювати у театр імені Ленсовета. Саме тут він познайомиться з майбутніми зірками радянського кіно.
До трупи Боярського запросив Ігор Володимиров. Той повірив у талант Михайла і вирішив дати йому шанс. Театральна біографія Михайла розпочалася роллю студента у масовці вистави «Злочин і кара».
Образ Трубадура у мюзиклі «Трубадур та його друзі» приносить Боярському першу порцію популярності. Його починають впізнавати на вулиці.
Михайло мав дуже вибуховий характер. Саме тому йому завжди діставалися ролі пройдисвітів, розбійників, сміливців та авантюристів.
Боярський, добре вживався майже у всіх ролях. Вистави, у яких брав участь актор, зривали овації. Боярського глядачі проводжали бурхливими оплесками.
У спектаклі «Дульсинея Тобоська» Михайло Боярський зіграв романтика Луїса, який був по вуха закоханий у чудову головну героїню.
Для молодого актора це була перша робота із заслуженою артисткою Алісою Фрейндліх. Боярський продовжує виконувати провідні ролі у головних постановках Театру імені Ленради.
У 1980-х театр, у якому Боярський грав із перших днів після виходу з ВНЗ, терпів не найкращі часи. З театру один за одним починають виходити актори, з яким Михайло провів так багато часу.
Останньою краплею для Боярського стало звільнення Аліси Брунівни Фрейндліх.
1986 року в біографії Михайла відбулися зміни. Саме цього року він залишає свій улюблений театр. У Ленінградському театрі імені Ленінського, Боярський зіграв Рівареса у мюзиклі «Овод».
1988-го він створив власний театр «Бенефіс». На його сцені театру він організовує свою першу серйозну та значущу роботу «Інтимне життя». Робота здобула престижну нагороду «Зимовий Авіньйон».
На превеликий жаль, театр «Бенефіс» перестав своє існування у 2007 році. Міська рада Санкт-Петербурга забрав у театру приміщення.
Михайло Боярський довго боровся за своє дітище, але, на жаль, йому не вдалося його врятувати.
2009 року шанувальники театру побачили Михайла Боярського на сцені Ленради. Глядачі могли спостерігати за грою свого улюбленого актора у таких спектаклях: «Тригрошова опера», «Людина та джентльмен» та «Змішані почуття».
Фільми за участю Михайла Боярського
Ще під час того, як Михайло навчався у театральному університеті, він зіграв роль у молдавському фільмі «Мости». Картина не принесла йому жодної популярності. Але сам Боярський стверджує, що зйомки в цьому фільмі стали для нього добрим досвідом.
Через рік він зіграв роль другого плану в музичній комедії Леоніда Квініхідзе «Солом'яний капелюшок».
У 1975 році Михайлу Боярському посміхнувся справжній успіх. Цього року його запросили на зйомки фільму «Старший син». Михайло зіграв у одному фільмі з такими відомими особистостями, як Леонов та Караченців.
Незабаром картина займе почесне місце в золотому фонді. Фільм подивляться мільйони радянських глядачів, а на самого Боярського обрушиться популярність.
Але справжня слава чекала на радянського актора попереду. Незабаром він з'явиться у мюзиклі «Собака на сіні». Характерному та енергійному Боярському довірили зіграти головного героя. Це була головна роль фільму.
Михайло після презентації мюзиклу в буквальному значенні цього слова прокинувся популярним.
У 1979 році на екранах з'являється фільм «Д'Артаньян і три мушкетери». Михайло Боярський обріс статусом суперзірки та секс-символу.
Спочатку режисер планував взяти на головну роль Олександра Абдулова. Георгій Юнгвальд-Хількевич бачив Боярського Рошфором, потім запропонував йому на вибір Атоса чи Араміса.
Образ Д'Артаньяна тепер завжди асоціюється із Михайлом Боярським. Режисер картини дещо не пошкодував, що довірив Боярському цю роль.
Статний, високий, енергійний і привабливий юнак, впорався з поставленим завданням на всі 100%. Незабаром Михайлу знову довіряти відповідальну роль. Він зіграє відважного гасконця у продовження «мушкетерської» стрічки.
Після участі у зйомках радянські режисери у прямому розумінні цього слова стояли в черзі за Михайлом Боярським.
Тепер молодий Боярський миготить чи не в кожному радянському фільмі.
З початку 90-х Михайло Боярський пробує себе ще й як співак. «Зеленооке таксі», «Дякую, рідна!», «Міські квіти», «Все мине» та «Листя джгут» – далеко не всі музичні композиції, які наважився заспівати наживо актор театру та кіно.
Починаючи з 90-х років Михайло починає тісно співпрацювати Максимом Дунаєвським, Віктором Резніковим і Леонідом Дербенєвим. Крім цього, актор вступив у дружбу з композитором Віктором Мальцевим.
Ця дружба виявилася ще й приводом, щоб випустити у музичний світ дві платівки – «Дорога додому» та «Графський провулок».
Михайло Боярський має унікальний тембр голосу. Саме ця унікальність і виділила артиста на тлі решти виконавців.
З середини 90-х співак організовує перші сольні концерти. Коли Боярський виступав, у залі не було жодного вільного місця. Його виступи завжди викликали величезний інтерес та овації.
Найпопулярнішими музичними композиціями артиста можна назвати такі пісні: «Дякую за сина та за дочку», «Велика ведмедиця», «Ап!», пісні з фільмів «Д'Артаньян та три мушкетери» («Констанція», «Пісня мушкетерів») та «Гардемарини, вперед!» ("Ланфрен-Ланфра").
З 2000 років, про Боярського, як про актора практично нічого не чути. Режисери продовжують запрошувати його до кіно, але той відмовляється.
На початку 2000 років було модно знімати кримінальні фільми та бойовики. У таких картинах Михайло зніматися не хотів.
Починаючи з 2013 року, Боярський знову з'явився на екранах. Актор знявся у таких фільмах, як «Шерлок Холмс» та «Чорна кішка».
Глядачі дуже раді були бачити повернення свого улюбленого кіноактора.
Михайло Боярський зараз
У 2019 році Боярський продовжує давати концерти країнами СНД. Крім того, разом зі своєю дружиною вони грають у театрі. У творчому дуеті із Сергієм Мігіцьком та Ганною Алексахіною вони грають у комедії «Інтимне життя».
Не забуває Михайло і про свій перший театр Ленрада, там він грає у виставі «Змішані почуття».
Боярський намагається йти в ногу з часом. Саме тому його можна було побачити на найпрестижнішому фестивалі VK FEST. Михайло виступав на одній сцені разом із такими сучасними виконавцями, як Баста, Джиган, Монеточка.
2019 року на екрани вийшла картина «Червона Шапочка. Онлайн». У фільмі Михайлу дісталася роль другого плану, але він не проти.
Режисерка Наталія Бондарчук подбала про те, щоб Боярський почував себе в цій ролі максимально гармонійно. Чи вийшло це у Михайла? Судити глядачам.
