Марк Бернес — один із найпопулярніших радянських естрадних співаків середини та другої половини XX століття, народний артист РРФСР. Широко відомий завдяки виконанню таких пісень, як «Темна ніч», «На безіменній висоті» та ін.
Сьогодні Бернеса називають не лише співаком та виконавцем пісень, а й справжньою історичною особистістю. Його внесок у культуру радянського періоду важко переоцінити. Його ім'я широко відоме не лише старшому поколінню, а й школярам, які неодноразово бачили його на сторінках підручників.
Дитинство музиканта Марк Бернес
Співак народився 8 жовтня 1911 року у місті Ніжин (Чернігівській губернії) у сім'ї євреїв. Його батько працював на прийомі сировини, що готується до утилізації, а мати займалася сім'єю та домашнім господарством. Незважаючи на те, що батьки хлопчика були далекі від мистецтва, в тому числі і від музики, він ріс серед пісень і мелодій, що постійно звучали. Завдяки цьому він досить рано почав цікавитись естрадою. Батьки майбутнього співака помітили його нахили і зрозуміли, що син має всі шанси стати музикантом.
Школу Марк закінчував у Харкові, де мешкав приблизно з 5 років. Закінчивши сім класів, він вступив до театрального училища. У цьому віці розпочалася й акторська діяльність – Бернес виступав у місцевому театрі. Він почав працювати на посаді статиста, яка дісталася йому нелегко. Хлопцю ще довелося вмовляти керівника взяти його на роботу.
Через деякий час один із акторів захворів перед виставою. Режисерові не залишалося нічого іншого, як випустити на сцену статиста. Старання Марка виявилися марними - його гра була гідно оцінена режисером. Юнак вирішив стати актором та взяв свій знаменитий псевдонім.
У 18 років молодик виїхав з Харкова. На шляху була Москва з її театральним різноманіттям. Марк потрапив на штатну посаду одразу двох знаменитих театрів — Великого та Малого. Однак він потрапив не до трупи, а став статистом. Юнака це не засмучувало. Не чуючи знаючи про ці театри, він був щасливий, що працює тут. За кілька років хлопцю почали пропонувати невеликі ролі. Марк поступово влився у театральне життя Москви.
Марк Бернес: Початок музичної творчості
Середина 1930-х знаменна для Бернеса початком повноцінної акторської кар'єри. Старше покоління глядачів знає його не лише як співака, а й як талановитого актора, який чудово показав себе у фільмах «Винищувачі», «Велике життя» та ін. До середини десятиліття Бернес став популярним і набув всенародного кохання.
У 1943 році під час евакуації в Ташкенті було знято фільм «Два бійці». Помітну роль тут отримав Марк. Він вкотре показав себе тут як талановитий актор. Цей фільм став також і відправною точкою у його музичній кар'єрі. Саме у фільмі "Два бійці" вперше зазвучала легендарна композиція "Темна ніч", яка вразила глядача з перших нот. Якби можна було висловитись так тоді, то цю пісню назвали б справжнім хітом. Композиція стала народною.
Розквіт популярності
Пісня стала справжнім переломним моментом у житті та творчості Бернеса. Незважаючи на те, що багато хто зазначав, що Марка не можна назвати володарем унікального сильного голосу, щирість, з якою співав музикант, проникала глибоко в душу кожній людині. З цього моменту будь-який фільм за участю актора супроводжувався власною піснею артиста, яка звучить у фільмі. Легендарні фільми «Винищувачі» та «Велике життя» не стали винятком. "Улюблене місто" і "Три роки ти мені снилася" сподобалися глядачеві не менше, ніж кінофільми.
У цей час радіо відтворювало музику Бернеса щодня. Артиста запрошували на багато різних концертів, у тому числі на телевізійні. Незважаючи на це, Марк не припинив кінокар'єру та продовжував зніматися у фільмах. Але все ж таки значну увагу глядача відтепер було зосереджено не на акторському таланті артиста, а на піснях, які він виконував згідно зі сценарієм.
Він отримав звання народного співака. Кожна нова пісня ставала хітом, а увага найкращих авторів та композиторів була зосереджена на виконавці. Виконання Марком віршів одразу робило знаменитим їхнього автора. Те саме стосувалося і аранжувань. Тому з цього моменту багато поетів та композиторів хотіли, щоб артист виконав саме те, що підготували вони.
Цікаво, деякі з них відверто скаржилися на складний характер співака. Він постійно просив переробити якусь частину пісні — чи то рядок вірша чи акорд інструменту. Все це викликало роздратування та суперечки, але в результаті Бернес домагався того, чого хотів.
Середина XX століття – час розквіту творчості та популярності виконавця. Він щотижня виступав на різних концертах, отримував усілякі звання та нагороди. Однак ближче до 1960-х років ситуація почала змінюватися.
Марк Бернес та Пізні роки
1956 року від онкології померла дружина — Поліна Лінецька, що стало важким ударом. Потім була й низка невдач у кар'єрі. У 1958 році Марк виступав на концерті у присутності Микити Хрущова. Кожен виконавець міг заспівати не більше двох пісень. Якщо публіка просила виконавця заспівати ще, це питання мало бути вирішене керівництвом. Після виступу Бернеса глядачі хотіли продовження. З урахуванням того, що керівництво на той момент зникло, співак прийняв рішення дотримуватися правил концерту. Тому він уклонився і пішов. Оточенням Хрущова це було розцінено не як дотримання регламенту, бо як самолюбство і неповагу до глядача.
Після цього дня газети (серед них і знаменита «Правда») почали писати про «зірковість» артиста, створюючи йому відверто вульгарний образ. Через критику зі співаком відмовлялися працювати автори, композитори та студії. Пропозицій майже не залишилося.
Ситуація покращилася лише у 1960 році, коли музиканта поступово знову почали запрошувати на концерти та пропонувати нові ролі. Однією з останніх пісень стала «Журавлі», записана в липні 1969 року з одного дубля (трохи більше ніж за місяць до смерті артиста від раку легень).
